Фонд Фрідріха Еберта й справді організував цікавий та доволі представницький захід за участю численної делегації європейських політиків. Захід відвідали депутати і Європарламенту, і національних парламентів держав ЄС, Грузії та Молдови. За нинішніх обставин важливість такої конференції складно переоцінити.
Більшість виступаючих загалом об’єктивно інтерпретували нинішні події в Україні. Цього, однак, аж ніяк не можна сказати про виступи екс-нардепа від СПУ Віталія Шибка і екс-міністра закордонних справ Леоніда Кожари. Таке враження, що обидва взяли участь у заході з цілком конкретною метою: донести до європейських політиків тези про події в Україні, які абсолютно відповідають загальній ідеологічній канві кремлівської пропаганди.
Треба відзначити, що Шибко був філіграннішим у своїх умовиводах, кілька разів м’яко згадавши про Путіна у негативному контексті. Втім, основна суть оцінок подій на Донбасі зводилася до двох основних висновків: 1) конфлікт на сході України в першу чергу через те, що керівники нашої держави не хочуть, чи навіть бояться вести діалог з мешканцями Донбасу; 2) треба негайно прагнути до миру з Путіним за будь-яких обставин і умов.
Кожара був прямолінійнішим. Похизувавшись своєї недавньою поїздкою до Берліну на урочистості з нагоди річниці падіння Берлінської стіни, він перейшов до конкретики. Її суть полягала у тому, що абсолютно некоректно вважати Росію агресором, адже це давній друг і партнер України. Все це супроводжувалося нудним словесним конфетті про непочутий Донбас, глуху владу, нерозривні давні стосунки зі старшим братом і т. і.
У зв’язку з бенефісом цих двох «ексів» на міжнародній конференції у Києві, як у громадянина України, у мене виникає кілька запитань до Служби безпеки України і Генеральної прокуратури України:
1) Чому у центрі столиці нашої держави певні особи (з відповідним минулим) дозволяють собі публічно підривати репутацію української влади й псують імідж України? Чому у присутності закордонних політиків вони спокійно спотворюють уявлення про події, які відбуваються на Донбасі й закликають не визнавати факт агресії з боку Росії? Варто нагадати, що все це відбуваються у дні, коли Путін готує продовження наступальної операції углиб України.
2) Чому такі персони, як Леонід Кожара, вільно просувають в Україні кремлівські мессиджі, хоч мали б відповідати на запитання слідчих у справі про злочини проти людяності, які вчинив режим Януковича. Напевно не варто нагадувати, що Кожара виправдовував Януковича по цілому світу до останніх днів, і був відправлений у відставку лише у результаті перемоги Майдану.