ГлавнаяБлогиБлог Михайла Басараба

Проблема зі США нізвідки. Чи задум?

Іще тиждень тому здавалося, що влада всього лише проводить черговий етап «виховання» авантюристичних керівників НАБУ. Але тепер Генеральний прокурор Юрій Луценко явно наголошує антиамериканський підтекст.

Фото: Сергей Нужненко

Його репліки про співпрацю Бюро зі США мали виразно негативну конотацію. Цю лінію у полеміці час від часу підсилювала зворотна реакція з Вашингтону, який не раз у ці дні висловлював невдоволення діями нашої Генпрокуратури. Знімати Юрія Луценка ближчим часом Президент точно не збирався (навпаки, політичний вплив Луценка явно зростає). Але Генпрокурор поки не продемонстрував бажання стишити градус своєї заочної перепалки з Держдепом. Ситуація дедалі виразніше набрала конфігурації ймовірного конфлікту між Вашингтоном і Києвом. Вочевидь, хтось в оточенні Президента хоче спровокувати таке загострення.Другий цікавий момент. Позавчора під час свого виступу в Раді Луценко кілька разів дав зрозуміти, що із Саакашвілі лише починається масштабне викриття політиків у «співпраці з Кремлем». Можливо, йдеться про початок кампанії, в якій УСІХ публічних опонентів Порошенка звинуватять у антидержавницькій діяльності. Насамперед, умовну «партію війни». Адже саме це середовище найбільш переконливо критикує Порошенка: за його «мирний план» (фактично за план капітуляції України), - а не за «антикор».

Нинішня кампанія, яку публічно розкочегарив Генпрокурор, вже призвела до заминки у стосунках Києва з Вашингтоном. Такого незручного моменту, напевне, ще не було з лютого 2014 року. Треба визнати, що ця ситуація влаштовує деякі центри впливу там у Вашингтоні, - хоча антиросійський тренд на захист України домінує.

Але навіть якщо наші верхи спробують «відмотати назад» у стосунках зі США, це не завадить їм тут в Україні ворогувати з «партією війни», як де-факто проамериканською силою. Не маючи аргументів на захист «мирного плану Порошенка», окремі його союзники парадоксально намагаються звинувачувати «яструбів» у підіграванні російському агресору. Тепер, зачепившись за інфопривід «грошей Курченка для Саакашвілі», «партії війни» можна спробувати закинути «роботу на Москву» й протидію «благим намірам» Президента-«миротворця». Це цілком вписується в авторитарну політичну стратегію Порошенка: мовляв, заважають і зліва, і справа. Як за Кучми.

Можемо отримати абсурдну й конфліктну ситуацію, коли усіх, хто проти «Мінська», «миротворців» та інших інструментів примусу України до миру, тепер вже по-серйозному намагаються оголосити зрадниками. Це стане дуже негативним політичним фоном до давньої проблеми кримінального переслідування учасників бойових дій - під часто надуманими, чи непродуманими, приводами. Згадаймо лишень процес над Колмогоровим.

Дуже недобре виглядає вся ця тенденція. Надто, якщо вірити чуткам про президентську кампанію Порошенка під гаслом «я врегулював конфлікт на Донбасі». Москва в такій кампанії охоче допоможе. А роздратований Вашингтон може зачекати, коли українці в будь-який спосіб розберуться між собою. Є кращий для нас варіант. Штати можуть, навпаки, - рішуче підтримати українських політиків, які не страждають на авантюрну «багатовекторність».

Михайло Басараб Михайло Басараб , Політолог