Марина – анестезіолог-реаніматолог з 16-річним стажем – працює в Сумській міській клінічній лікарні № 1. Приєдналася до ПДМШ влітку 2015 року. З того часу відпрацювала на сході 11 ротацій. Усі 11 – на передньому краї, в медеваку, лікуючи й рятуючи наших захисників. Це саме вона була в тій бригаді, що евакуювала пораненого українського бійця з нерозірваним набоєм від автоматичного станкового гранатомета в нозі.
Сьогоднішня нагорода – не перша за цей час. Рівно рік тому – 6 грудня 2016 року – Марина отримала пам’ятний нагрудний знак від командира 30-ї Окремої механізованої бригади, а в липні цього року – нагрудний “Знак пошани” Міністерства оборони України. Має також відзнаку МО "За сприяння Збройним Силам України".
І хоча сумська лікарка вважає, що хизуватися нагородами не на часі, вона зізнається, що отримати відзнаку було, звичайно, приємно. На прохання якось це прокоментувати, навела свою найулюбленішу фразу: "Я насамперед – мужик, а вже потім – маленька слабка дівчинка. І я насамперед – захисник своєї країни, незважаючи ні на які обставини, а вже потім – просто мирний житель".