Далі були: протести прокуратури; анулювання дії дозволу (ордера) на порушення благоустрою Головним управлінням контролю за благоустроєм КМДА; приписи Держкультспадщини. 27 травня 2010 року Київською міською радою у зв'язку із значними протестами громадськості та резонансністю вказаної забудови прийнято рішення про зупинення будівельних робіт ТОВ "Інвестиційно-будівельна група" при будівництві житлового комплексу по вул. О.Гончара, 17-23. Ми пам’ятаємо, як нас «футболила» та відмовляла у виконанні рішення суду державна виконавча служба, дослухаючись до прохань забудовника, а не до вимог закону… На сесіях ЮНЕСКО кожного року піднімалося питання стосовно будівництва у буферній зоні Софії Київської та Києво-Печерської Лаври. Було багато судових позовів та різних рішень суду, акцій протесту й нарад у Мінрегіонбуді, КМДА, публікацій в ЗМІ.
Але дуже впливові люди (які у ті часи були при владі) хотіли побудувати біля нашої святині - Софії Київської - багатоповерхівку, незважаючи на порушення українського та міжнародного законодавства, висновки міжнародних експертів та незгоду мешканців району. І будівництво, незважаючи на заборони, приписи, вимоги ІКОМОСу та ЮНЕСКО, весь цей час тривало, тривало незаконно.
За часи попередньої влади у жителів Києва була надія на те, що варто дочекатися наступних виборів і піде геть з Києва «молода команда» Черновецького й оберуть нового мера міста та нову Київраду, які будуть чути киян та дбати про Київ. У 2013-2014 роках відбулася революція Гідності, і в країні змінилася не тільки міська влада, а і Президент, і Верховна рада, Кабмін; новий керівник очолив Міністерство культури.
У 2014 році Київрада та КМДА голосно заявили про свою державницьку позицію у захисті міста. На сесії Київради у січні 2015 року було прийнято рішення про введення мораторію на забудову буферної зони Софії та Лаври. Громада повірила в можливість позитивних змін, саме тому у 2015 році віддала свої голоси за Володимира Кличка.
У гаслах, що лунали під час виборів, ми чули про захист історичного середовища, парків та скверів. На прямі питання тоді ще кандидата у мери, нас запевняли, що все у Києві буде добре, що все буде відбуватися у рамках норм права, об’єкти культурної спадщини будуть збережені, та хаотичній забудові буде покладено край. Мер Києва неодноразово декларував про наміри демонтувати зайві поверхи на Гончара 17-23.
На жаль, всі голосні заяви Мера залишились на рівні декларацій. 39-метрове чудовисько на Гончара 17-23 поступово руйнується, лякаючи своїм виглядом киян та гостей столиці. Висновки Тимчасової контрольної комісії (яка створена при КМР) та рішення Київради від 2016 р. ТОВ «ІБГ» (компанія-забудовник) зухвало ігнорує. Більш того, як і в сумнозвісні часи Януковича, до руйнування нашої культурної спадщини долучився російський капітал – ВТБ Банк, який з 2008 року фінансує незаконне будівництво.
В листопаді 2017 року ПАТ «ВТБ Банк» звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою про оскарження зупинення будівництва. Прикро, що країна-агресор втручається в справи не тільки на сході нашої країни, а і у самому серці Києва, намагаючись знищити нашу спадщину й зруйнувати наші цінності…
Влада на чолі з мером Віталієм Кличком від вирішення даної проблеми відсторонилася. У той же час, деякі депутати нарікають, що будівництво варто було зупиняти раніше, коли ще не було побудовано 39 метрів. Хочу зауважити, що протягом 10 років громада волала про це, та просила звернути увагу на проблемне питання, але не було так званої «політичної волі». І чи є ця «політична воля» сьогодні? Зараз саме цей сценарій повторюється на Андріївському узвозі.
Пішов 5 рік від Майдану, П’ЯТИЙ РІК, друзі!…
І що ми бачимо сьогодні? У центрі міста, на землях історико-культурного призначення, в охоронній зоні Софії Київської (об’єкт ЮНЕСКО) за адресою: Андріївський узвіз 14-16, незважаючи на приписи Департаменту архбудінспекції м. Києва, Міністерства культури України, ухвалу суду про зупинення дії дозволу на виконання будівельних робіт, звернення в поліцію про вчинення злочину, продовжується зухвале будівництво... Так само як і у далекому 2008.
Так само як у ті часи, небайдужі кияни зібралися на масштабну акцію – з метою перевірки виконання ухвали суду. Нагадаю, хто не в курсі: допустима висота забудови на Андріївському узвозі, за Генпланом міста, становить 9 метрів. Натомість, Приватне підприємство «Маркон» зараз зводить 30-метровий готельний комплекс.
Висотна будівля остаточно знищить історичне обличчя вулиці. ПП «Маркон» за інформацією деяких ЗМІ - фірма, пов’язана з екс-податківцями часів Януковича.
Зараз кияни продовжують боротьбу за Узвіз у судах (як і протягом 10 років за Гончара 17-23), є певні досягнення. 9 січня цього року Окружний адмінсуд Києва ухвалив призупинити дію дозволу на будівництво на час судового розгляду справи. Забудовник ігнорує рішення суду, що є кримінальним злочином. Кияни вирішили самі проконтролювати, що відбувається на Андріївському та потрапити на територію об’єкту. Дякуючи нардепам із міжфракційного об'єднання "За Київ" та участі депутатів КМР від фракції «Самопоміч», людям вдалося зайти на територію та зафіксувати стан будівництва. Постає питання: чому ця ситуація «болить» громаді і зовсім ніяких зусиль, відносно зупинення будівництва, не відбувається з боку органів місцевої та виконавчої влади? Чи ми будемо чекати (як відбувалося і на Гончара 17-23), поки ПП «Маркон» не побудує багатоповерхівку 30 метрів, а потім зупинимо, й роками будемо шукати вирішення питання та з’ясовувати, хто винний у цій ситуації? А можливо не варто повторювати помилки «папередників»?
Сьогодні у нас новообрана післямайданна влада: ми маємо нового Президент, нову Верховну Раду, нового мера Києва. Нових очільників має і Міністерство культури України, і Міністерство юстиції. У чому справа? Невже вам всім не соромно за те, що відбувається у центрі (читай - серці) Києва? Як на мене, то це ДЕЖАВЮ: як і 10 років тому, при попередній владі, при «молодій команді» Л. Черновецького, порушуються закони України, ігноруються приписи, не виконуються ухвали суду, не працює (ігнорує свої зобов’язання) виконавча служба.
Ми хочемо жити у правовій державі, ми хочемо, щоб виконувалися закони та не порушувалися наші права. Ми хочемо зберегти історичний центр нашого міста. Чи ви чуєте голос громади Києва?
Ви обіцяли боронити Київ, зберегти вигляд історичної частини міста. Що з вами відбувається? Ми вас обрали, ми дали вам кредит довіри, а ви зраджуєте наші надії…
Дуже важко вбити Дракона і самому не стати Драконом.