Згідно з Законом, уже через 3 дні система почне працювати для всіх платників податку з нуля. Всі показники формули електронного обрахунку ПДВ, передбаченої Податковим кодексом, з 1 серпня 2015 року обнуляться.
Законом відстрочено застосування штрафів за порушення термінів реєстрації податкових накладних, штрафи будуть нараховуватись з 1 жовтня 2015 року.
Разом з тим, досить сумнівним є нововведення щодо запровадження додаткового 10% штрафу за завищення платником податкового кредиту на 1 липня 2015 року. Адже Податковий кодекс вже передбачає штрафи у розмірі 25% або 50% за несплату грошових зобов’язань. Тому даний штраф є абсолютно необґрунтованим - штрафувати декілька разів за одне і те саме порушення, неприпустимо. Скоріш за все, такі штрафи чекає оскарження у судах.
Закон містить ряд нововведень, які стосуються аграрної галузі, для якої діє спеціальний режим оподаткування ПДВ.
Ключовим моментом стало введення окремих електронних рахунків, призначених для перерахування коштів на спеціальні рахунки для сільгоспвиробників. Такі електронні рахунки по суті є «транзитними» і виконують роль своєрідного буфера між «звичайними» електронними рахунками та спеціальними рахунками, на яких акумулюється «пільговий» ПДВ.
Проте, закон не дає відповіді на питання, коли і як будуть відкриті такі рахунки. Очевидно, що без відповідних змін до підзаконних актів, ці «транзитні рахунки» самі по собі не відкриються і норми Кодексу поки що не будуть працювати.
При цьому аграріям вже з 1 серпня 2015 року потрібно буде поповнювати ці «транзитні» рахунки. Якщо «транзитні» рахунки не буде відкрито вчасно, є загроза додаткового відволікання коштів сільгоспвиробників, оскільки для виписки податкових накладних їм спочатку доведеться перерахувати кошти на «звичайні» електронні рахунки, а потім все одно поповнити ще й «транзитні».
Більш того, зазначена проблема створює іншу – запровадження таких «транзитних» рахунків тепер змусить аграріїв розподіляти свої операції між звичайною та спецдекларацією не один раз на місяць, а кожного дня.
Крім того, не вирішеними залишився ще ряд питань, зокрема:
Чи встигнуть податківці зробити усі кроки по обнуленню у встановленні стислі строки?
Чи дійсно є технічна можливість у ДФСУ обслуговувати таку велику кількість операцій, адже на практиці непоодинокими є випадки, коли навіть для банальної реєстрації податкової накладної бухгалтери чекають по декілька годин?
Чи з’явиться коли-небудь електронний кабінет платника та можливість детальної перевірки (звірки) усіх показників формули, особливо що стосується митниці?
Як закон запрацює на практиці – покаже час. Але вже сьогодні зрозуміло, що система електронного адміністрування ПДВ не є досконалою і вимагатиме суттєвого технічного доопрацювання.