Арсенію Петровичу, а Ви не замислювались, чому саме землі державних підприємств за хабарі масово передаються приватним структурам. Може проблема не у керівництві Академії наук, Мінрегіоні, Мінагрополітики чи самих підприємств, а в тому, що держава, в принципі, не може бути добрим господарем?
Тільки у Академії наук зараз біля 400 тис. га. Ще є сільськогосподарські землі у МінАПК, Міноборони, ще у когось. Вони їм потрібні в такій кількості? Держава не має виробляти сільськогосподарську продукцію, це функція бізнесу, - від малого фермера до великих аграрних підприємств. Функції у держави зовсім інші. Держава має не управляти майном, а регулювати. Створити таке регулювання, за якого бізнес міг би нормально працювати, розвивалась економіка, були захищені люди. Все інше - від лукавого.
Тому, на мою думку, переважну більшість земель державних підприємств (принаймні, сільськогосподарських) необхідно у них вилучити. Частину, – як того вимагає закон, - розпаювати між працівниками (і це буде більш, ніж справедливо, адже працівники державних підприємств, на відміну від колективних підприємств (колгоспів) земельних паїв не отримували). Іншу частину – продати на відкритих аукціонах. Тоді буде ефективний господар, тоді земля буде працювати на розвиток економіки, а не на потребу чиєїсь кишені.
Інакше "наведення порядку" в питаннях управління землею державних підприємств закінчиться тим, чим закінчувались усі ці процеси протягом десятиріч, - звільненням керівників підприємств із призначенням на ці посади "своїх" людей. Та зміною кишені, до якої надходять хабарі.