ГлавнаяБлогиБлог Катерини Бусол

Підсумки Нюрнберзької академії 2018: право, ґендер, Україна

Нюрнберґ, принципи, Академія

Нюрнберзька академія була заснована у 2014 році спільно німецьким урядом, землею Баварія та містом Нюрнберґ. Спадщина переслідувань (Нюрнберзькі закони) та нової ери повоєнного міжнародного правосуддя (Нюрнберзький процес), пов’язана із цим містом, вимагала ініціативи “ніколи знову”. Її і покликана реалізовувати новостворена Академія – International Nuremberg Principles Academy.

Мета цієї інституції – дослідження та впровадження Нюрнберзьких принципів. Останні були затверджені Генеральною Асамблеєю ООН у 1950 році після судового процесу над керівництвом нациської Німеччини. Перший Нюрнберзький принцип передбачає невідворотність індивідуальної відповідальності – тобто відповідальності саме осіб, а не держави, за діяння, заборонені міжнародним правом. Цього домагається і Україна у своїй співпраці з Міжнародним кримінальним судом: притягнення до відповідальності конкретних осіб, причетних до можливих воєнних злочинів і злочинів проти людяності на Донбасі та в Криму. Тому співробітництво з Академією є не просто актуальним для українських правників, які займаються питаннями міжнародних злочинів. Воно є унікальною можливістю для підвищення кваліфікації у галузі, з якою на практиці більшість із нас не стикалася до 2014 року взагалі. Одним із варіантів такої співпраці є участь у літньому курсі Академії з міжнародного кримінального права. Цьогоріч долучитися до цього курсу у якості слухачки пощастило і мені. Короткі спостереження далі.

Фото: International Nuremberg Principles Academy

Слухачі Нюрнберзької академії-2018 в історичній судовій залі №600, де розглядались справи щодо вищого керівництва нациської Німеччини. Це досі діюча зала суду землі Баварія. Після побудови нового приміщення для баварського суду,судова зала №600 перейде в управління Нюрнберзької академії та використовуватиметься виключно для академічних, культурних і пам’ятних заходів

Курс

Курс Нюрнберзької академії є максимально практичним. Він розрахований не на початківців, а на людей, які вже мають певний досвід роботи у сфері міжнародного кримінального права. Це відображається на виборі як тем лекцій, так і викладачів.

Тематика занять: лекції стосувались проведення розслідувань і збору доказів, побудови стратегії захисту, розгляду справ щодо міжнародних злочинів національними судами різних держав, зокрема за принципом універсальної юрисдикції. Навіть такі “теоретичні” теми, як “злочини проти людяності” або “мова ненависті”, подавались із максимальною “свіжістю” – крізь призму практики судів, держав і Комісії міжнародного права ООН.

Так, професорка Олімпія Беку до коми розбирала відмінності у формулюванні злочинів проти людяності у статутах різних трибуналів і національному законодавстві. Завдяки цьому, на прикладі ад’юдикації злочину переслідування та сексуальних злочинів, вона аргументовано ілюструвала, що надмірна деталізація дефініцій може бути не менш шкідливою за надто широке їх формулювання. Цей висновок важливий не лише для відповідних міжнародних судів, а й безпосередньо для України. Адже наша держава, в тому числі на вимогу Ради Європи, працює над реформуванням свого кримінального та кримінально-процесуального законодавства з метою включення до нього повного переліку міжнародних злочинів.

Розмірковуючи про мову ненависті та її зв’язок із міжнародними злочинами, професор Ґреґорі Ґордон не обмежувався історичним екскурсом у досвід Нюрнберзького та Руандійського трибуналів. Він детально розбирав відео-інтерв’ю релігійних лідерів і пости в соцмережах щодо народу рохінджа – мусульманської спільноти М’янми, яка наразі потерпає від жорстокого переслідування та депортації. Професор Ґордон також пояснював, чому криміналізація закликів і підбурення є одним із ключових питань для проекту конвенції про злочини проти людяності, над яким зараз працює Комісія міжнародного права ООН. Новий піхід до криміналізації мови жорстокості пан Ґордон роз’яснює у своїй книзі “Atrocity Speech Law”, нещодавно виданій Оксфордським університетом.

Аутентичні скрині, в яких зберігалися докази для Нюрнберзького процесу
Фото: Катерина Бусол
Аутентичні скрині, в яких зберігалися докази для Нюрнберзького процесу

Важливим аспектом програми Академії стала увага до сторони захисту. Цій темі були присвячені дві лекції. Коли йде мова про воєнних злочинців або диктаторів, прийнято і в якійсь мірі очікувано фокусуватись на притягненні їх до відповідальності. Проте суд легітимізується – з точок зору права, історії та примирення – завдяки справедливості процесу. Значною мірою ця справедливість забезпечується належним адвокатським захистом обвинуваченого, реальною змагальністю сторін і незалежністю суду від зовнішнього впливу. Тому ті, хто підтримують обвинувачення, винесені прокурором, мають бути чи не найбільше зацікавлені у та обізнані з роботою сторони захисту у міжнародних кримінальних процесах. Такі процеси суттєво відрізняються від національних. Адвокати міжнародних кримінальних судів проводять власні розслідування. Сторона захисту отримує бюджет для роботи “на місцях”, з якими пов’язаний обвинувачений і злочини, які йому інкримінують. Там представники захисту шукають посередників, якими можуть виступати представники абсолютно різних і далеких від юриспруденції професій, які знають локальний контекст і можуть допомагати встановлювати контакти з потенційними свідками. Лектори Академії, які самі є практикуючими адвокатами при Міжнародному кримінальному суді, пояснювали, наскільки темпорально та логістично складно вступати у слідчий процес після Офісу прокурора Суду, який “у справі” вже місяці, а то й роки. Надзвичайно ілюстративною та корисною була інформація лекторів про конкретні цифри (розмір місячного бюджету команди захисту, вартість проведення розслідування тощо) та алгоритм їх планування. Основні етапи та виклики слідчої роботи адвокатів захисту у міжнародних кримінальних процесах викладені в одноіменному керівництві – Defence Investigations in International Criminal Trials. Керівництво, так само як і асоціація адвокатів, які практикують у Міжнародному кримінальному суді, створені за ініціативою самих адвокатів. Вони покликані збалансувати сторони обвинувачення та захисту, а отже – підвищити рівень довіри до та сприйняття Суду.

Матеріали справ обвинувачуваних на Нюрнберзькому процесі
Фото: Катерина Бусол
Матеріали справ обвинувачуваних на Нюрнберзькому процесі

Окремо слід відзначити відбір лекторів для нюрнберзької літньої школи. По-перше, практично всі з них – це Меріл Стріп і Ентоні Гопкінс міжнародно-правової сфери, чиї коментарі у твіттері або The Guardian заслуговують не меншої уваги, аніж їхні книги. Слухачі Академії йшли як на довгоочікуваний рок-концерт на лекції професорів Вільяма Шабаса (одного зі світових фахівців щодо злочину геноциду), Олімпії Беку (співлідерки проектів Case Matrix Network, ICC Legal Tools, які відомі усім, хто хоч трохи дотичний до міжнародного кримінального права), Алекса Вайтинга (представляв сторону обвинувачення у кількох процесах Трибуналу по колишній Югославії, відповідав за стратегування розслідувань у Міжнародному кримінальному суді, викладач Гарварду, який одним із перших проаналізував ворожий наступ Джона Болтона, радника Президента Трампа з питань національної безпеки, на міжнародне правосуддя). По-друге, хоча багато читачів курсу мають звання “професор” або “доктор”, переважна більшість із них також були або залишаються практикуючими юристами. Саме глибинне знання вузької сфери та прикладних процедурних питань, яке мають адвокати, слідчі, прокурори, судді, та широта не лише юридичного, а й людського, екзистенційного мислення академіків робить спеціалістів, яким вдається поєднувати ці дві іпостасі, унікальними фахівцями та надихаючими лекторами.

Доктор Род Растан, юрист Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду, пояснює практичні деталі співпраці й особливості надання взаємної правової допомоги у відносинах Суду і окремих держав
Доктор Род Растан, юрист Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду, пояснює практичні деталі співпраці й особливості надання взаємної правової допомоги у відносинах Суду і окремих держав

Ґендер

Лекторки становили майже половину викладацького складу цьогорічного літнього курсу в Нюрнберзі (7 із 16). З-поміж усіх держав Академія відібрала найбільшу кількість учасників саме з України – трьох. Усі – жінки. Загалом, цьогоріч жінки складали значну більшість слухачів курсу. Організатори (чоловіки) пояснили, що це – усвідомлений вибір усієї їхньої команди, який вони закріпили у проекті постійної стратегії відбору учасників Академії на наступні роки. На запитання, чи не є такий підхід несправедливим та / або тимчасовою даниною руху #MeToo, організатори відповіли запереченням. Вони зазначили, що за умов багаторічних юридичних і фактичних привілеїв чоловіків, квота 50% х 50% несправедлива. Команда Академії пояснила, що зважила історичний обмежений доступ жінок до юридичної і міжнародної сфер, а також диспропорційно більшу частку домашньо-сімейних обов'язків, яку досі виконують жінки у багатьох родинах різних країн світу. Через це жінкам значно складніше потрапити до тих 50%, а деякі жінки взагалі навряд чи зможуть досягти цієї квоти. Тому, на думку журі Академії, реальну ґендерну рівність забезпечить не математично паритетне, а більше залучення жінок – до сфери міжнародного права загалом і до навчання в Академії зокрема.

Учасниці (Грузія, Камерун) й учасник (Колумбія) цьогорічної літньої школи
Фото: International Nuremberg Principles Academy
Учасниці (Грузія, Камерун) й учасник (Колумбія) цьогорічної літньої школи

Дійсно, в ідеальному світі, з одного й того самого спірного питання мудра жінка та мудрий чоловік мають дійти однакового висновку. Проте особливості – історичні, соціальні, расові, етнічні, релігійні, ґендерні – кожного з нас впливають на наше бачення, а, отже, і вирішення певних питань. Юридична або фактична підтримка лише однієї оптики формує одностороннє бачення так само, як домінування певних країн впливає на формування та формулювання начебто універсальних позицій. Тому диверсифікація лекторів не лише за ґендером, а географією, правничими школами та іншими релевантними критеріями допомагає забезпечити більшу інклюзивність і партисипативність слухачів Академії, а отже – і її більшу ефективність.

Слухачі та лектор літньої школи на екскурсії у приміщенні, де проходив Нюрнберзький процес
Фото: International Nuremberg Principles Academy
Слухачі та лектор літньої школи на екскурсії у приміщенні, де проходив Нюрнберзький процес

Україна

З-поміж майже 500 заявок на школу з усього світу – 80 (!) надійшли з Украіни. Організатори та відбірковий комітет вражені такою міжнародно-правовою ейфорією наших співвітчизників. Окрім цього, під час двотижневого навчання кілька абсолютно кон'юнктурно незацікавлених людей розповідали, що навчались або працювали з українцями у сфері міжнародного гуманітарного, кримінального права та міжнародного права прав людини та були вражені їхньою обізнаністю та проактивністю саме у цих галузях.

Якщо можна говорити про хоч якісь "позитивні" наслідки подій останніх років в Україні, то серед них – усвідомлення практичної релевантності міжнародного права та необхідності розібратись, як воно насправді працює. Це включає чітке розуміння процесуальних питань: побудови та погодження стратегій ведення справ, правил доказування, прийнятності доказової бази та її оформлення для різних міжнародних інстанцій (наприклад, Міжнародний кримінальний суд має більший досвід роботи з, а, отже, і більшу відкритість до даних із соцмереж, аніж Міжнародний суд ООН).

Є сподівання, що проактивність українських юристів у підвищенні кваліфікації з міжнародного права позначиться і на динаміці національних і міжнародних судових процесів, які Україна ініціювала у зв’язку ситуаціями на Донбасі та в Криму. Сутнісні знання та спілкування з колегами-вихідцями з конфліктних зон із усього світу, які дає нюрнберзька літня школа, повинні цьому сприяти.

Інформація про прийом заявок до участі в наступній літній школі з’явиться на сайті Нюрнберзької академії навесні 2019 року. Успіхів!

Фото: Катерина Бусол

“Від Нюрнберґа до Гааги”. Частина експозиції у меморіальному комплексі Нюрнберзького процесу про правонаступництво міжнародного правосуддя від 1945-1946 років у Німеччині до Міжнародного кримінального суду в Гаазі. Україна сприяє відкриттю останнім розслідувань щодо осіб, які підозрюються у вчиненні найтяжчих злочинів на Донбасі та в Криму

Катерина Бусол Катерина Бусол , Юрист Global Rights Compliance
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter