Дійсність перевищила будь-які очікування і зламала усі стереотипи. І замість одного дня ми провели там три. А коли настав час їхати, ми віддирали себе з м’ясом, відколупували, тягли через силу під отакенні сльози.
Наш генштаб у Києві говорить, що ми не можемо розмістити в одному огляді більше 20 фотографій, і це найстрашніше: як вибрати 20 із 500 кращих знімків, які просто неможливо не показати.
Отже, цей огляд для тих, хто хоче дуже сильно здивуватися. Ми були навіть у тих місцях, куди до цього не ступала нога пересічного туриста.
Місцезнаходження і дорога
Вилкове розташоване у Кілійському районі Одеської області, на кордоні з Румунією, у нижній дельті Дунаю, в 6 км від того місця, де Дунай впадає у Чорне море. Це місце називають «нульовим кілометром» – саме там можуть із радістю обнулитися усі охочі. Насправді, місць, де Дунай впадає у Чорне море, три (за кількістю рукавів Дунаю), але табличка «0 км» встановлена тільки в одному з них виключно для туристів.
Дорога на Вилкове – з Одеси, від двох стовпів у бік Рені.
Оцінка – 6, але це не зможе вас зупинити. Їдьте обов’язково, прямо зараз, поки все без вас не подивилися.
Характеристика місця по суті питання
Офіційна назва цього дивовижного краю – Дунайський біосферний заповідник. Адміністрація знаходиться у Вилковому. І там є де розгулятися: найдовша екскурсія Дунаєм потягне на 3 години, але ми примудрилися проплавати усі 6, і нам було мало. Повірте і перевірте: це 6 годин суцільного «О-БОЖЕ-КАК-КРАСИВО!» и «ТАК-ГАРНО-ЩЕ-НІКОЛИ-НЕ-БУЛО!»
Вилкове на 45% складається з води. У кожному домі замість автомобіля човен – моторний або звичайний, з веслами. У будь-яку точку міста можна дістатися на човні, на ньому ж перевозять вантажі, їздять до себе на городи, розташовані на островах неподалік, і навіть везуть корів на випас.
Центральна «вулиця» Вилкового – Білгородський канал, який впадає у Чорне море.
В тутешніх місцях живуть сім’ї старовірів: вони виготовляють чудове вино і з радістю вас пригостять. Ще ви зможете скуштувати царську уху, яку приготують спеціально для вас: просто попередьте адміністратора вашої бази, де ви зупинилися, і для вас усе організують.
Оцінка – 10.
Інфраструктура
Всі зручності, в тому числі харчування, є на вашій базі. Частіше за все у будиночках є кухня, і готувати можна самим. У Вилковому чудовий базар, але зауважте – він не працює по понеділках і після 15:00. Є кілька цілодобових магазинів, наприклад «Копилка» або «Бурёнка», де можна купити майже все, що вам знадобиться на відпочинку. А в місцевій «Глорії» (магазин при в’їзді у місто) ми знайшли найбільший і найакуратніший холодильник із морозивом «Ласунка» (і весь асортимент!).
Якщо ви приїжджаєте у Вилкове після 20:00, майте на увазі – поїсти буде ніде. Лише те, що знайдете у цілодобових магазинах. На базах готують до 19:00. У будиночках є чайник і всі умови для приготування їжі, а от каву, чай, цукор беріть із собою.
Поліклініка є, швидка допомога є, міліція є.
Оцінка – 8, два бали знімаємо за те, що о 20:30, коли ми приїхали, ми не знайшли жодного кафе, де могли б поїсти гарячого.
Проживання
Ми жили на базі «Пелікан», де можна зайнятися спортивною риболовлею у невеличкому ставку (піймати і одразу відпустити, інакше штраф – 300 грн.), замовити будь-яку екскурсію, поплавати на човні по околицях, посидіти на набережній і зловити парочку жабенят. Все тут добре, окрім комарів: нас не рятували навіть тонни протикомариних спреїв і кремів.
Вартість проживання:
1-місний номер – 170 грн., двомісний – 205 грн., зручності на поверсі (але це не напружує).
Окремий номер з усіма зручностями в котеджі – від 450 грн.
Сніданок у вартість не входить.
Є бази і готелі подешевше, можна спокійно влаштуватися і за 150 грн. у двомісному номері. Напливу туристів немає, скрізь буде тихо.
Оцінка – 8.
Харчування
Ми замовляли у місцевому кафе на базі – готували спеціально для нас, усе свіже. Ми спокійно можемо від душі рекомендувати їсти у Вилковому рибу і уху – просто тому, що у вас не буде жодного шансу натрапити на мороженого хека.
Але якщо ви не плануєте витрачати багато коштів – приміром, вечеря у вигляді макаронів із бринзою, миски салату і двох курячих відбивних коштувала нам 400 гривень – краще готувати самим. Особливо смачна у тутешніх місцях царська уха: 1 порція – 120 грн. у «Пелікані». А от куряча юшка з лапшею – всього 18 гривень.
Оцінка – 8, переважно за повсякчас свіжу рибу.
Розваги
Їх незчисленна кількість. Формально усе ваше «що подивитися, де побувати» ділиться на 2 пункти: саме Вилкове і дельта Дунаю. Але розвивати ці пункти можна без кінця.
Поплавати на човні по Вилковому – незабутні враження, але не затягуйте з цим – у вас попереду ще Дунай. У самостійне плавання вам вирушити не дадуть, тільки у супроводі людини, яка знає ці місця. Води – прикордонні, у будь-який момент до вас гордовито підпливе катер із прикордонниками, аби перевірити документи і поцікавитися метою прогулянки.
Маленький секрет від «Знайдено в Україні»: є місця, куди липовани (корінні мешканці Вилкового) туристів не возять. Наприклад, долина лілей: вузький канал, по обидва боки якого ростуть неймовірної краси лілеї. Ці водяні квіти занесені до Червоної книги, і липовани – їх справжні вартові. Вони бояться, що туристи прознають про це місце і почнуть знищувати рослини. Тому пошепки попросіть відвезти вас туди і обіцяйте, що не чіпатимете жодної лілеї.
Маленький секрет №2: попросіть показати вам Базарчук – найрозкішніші вілли Вилкового. А якщо ви у човні з дітками, попросіть відвезти вас до місця гніздування зимородків: цих яскравих пташок можна буде роздивитися зблизька.
«Нульовий кілометр», «Пеліканій острів», всі три рукави Дунаю, застава прикордонників, румунські береги – вражень буде маса, вже не кажучи про світанки.
Світанки – окрема тема. За кілька тижнів експедиції у режимі «нон-стоп-нон-сон» я можу з упевненістю сказати, що забути можна майже все, але тільки не сходження на Стримбу у Карпатах і світанок на Дунаї.
Кожна база тут розташована на своєму півострові зі стоянкою човнів і яхточок навпроти вашого балкона. І от виходиш із чашкою своєї вранішньої кави, сідаєш у плетене крісло і завмираєш на годину-другу. Доспите потім!
А от із купанням для дітей справи такі: або басейн на базі, або найближчий морський пляж у селі Приморське. Там чисто і красиво.
У самому Вилковому купатися можна старшим дітям, які вже вміють плавати – спуск до води є, але глибина на старті – близько 1,5 метра.
І головне – це Вітя, наш гід-моторист. Ненав’язливий, мудрий, цікавий оповідач, уважний до дітей, вміє робити «поліцейські розвороти» і стрибати по хвилях:)
Вітя працює на базі «Пелікан» – найбільшій серед місцевих баз. Телефонуйте йому, коли треба: 8 (050) 023-73-00
Ціна екскурсії по Дунаю напряму залежить від кількості людей і дальності поїздки.
6 чоловік на 3 години по Дунаю – близько 1000 грн.
2 людини на півгодини по Білгородському каналу – 120 грн.
Окрема тема – риболовля. Тут водиться 102 види риби, з них 5 видів осетрових, які занесені до Червоної книги. Це найбагатша риболовля в Україні. Із рекордів: у середині минулого століття тут зловили осетра на 1200 кг. Із відносно недавнього – сом на 400 кіло і белуга на 500.
Оцінка – 10.
Можливість відпочинку з дітьми
Таке місце обов’язково треба показати дітям ― воно народжує і зміцнює любов до своєї країни, збагачує світогляд і заряджає позитивом. Але з малюками до 5 років тут робити нічого, крім того, що нервувати і постійно тримати їх за руку.
Ну, і поправка на вестибулярний апарат: якщо вас закачує, у тривалі запливи Дунаєм не суйтеся.
Оцінка – 6.
Чистота
Не можу сказати, що у Вилковому «чисті акуратні будиночки вздовж каналів», як пишуть рекламні проспекти. Просто я бачила карпатські подвір’я, чистіше за які у світі не знайдеться. Будиночки, як і канали, є різні. А порівнювати Вилкове з Венецією – трагічне перебільшення для всіх, хто був і там, і там.
Вода в єриках (каналах) переважно зелено-коричнева, а от дунайські води порадували ― отже, повсюди важливий баланс.
Оцінка – 8. 2 бали знімаємо, бо ми завжди стараємося бути з вами максимально чесними:)
Wi-Fi і мобільний зв’язок
Мобільний інтернет працює, вай-фай теж, але слабенько. Зв’язок є.
Оцінка – 7.
Безпека
Усі у Вилковому знають, де знаходиться маленька могилка місцевої дівчинки, яка тут втопилася. І незважаючи на те, що випадки смерті на воді тут не носять масового характеру, треба запам’ятати таке: щоб почуватися у безпеці, треба ЗНАТИ МІСЦЕВІ ПРАВИЛА. Тому не лізьте у воду, якщо перед цим не спитали: «А можна тут купатися?» І уважно стежте за дітьми. Рятувальників, які прочісують берег у пошуках, кого б сьогодні врятувати, ми не помітили.
Оцінка – 7.
Сповнений глибокого змісту висновок
Вам неодмінно тут сподобається. Навіть найвибагливішим мандрівникам серед вас. Ви відкриєте для себе легкі маршрути: тут не треба проходити десятки кілометрів, аби отримати задоволення, а по воді можна рухатися без кінця і без утоми.
Єдине «але», про яке я наважуюся висловитися і за що беру повну відповідальність, полягає у тому, що величезна прірва пролягає між ставленням людей до тебе у Західній Україні і на півдні. І, якщо у першому випадку ти – бажаний гість, рідний брат, сестра або просто близький друг, якому прагнуть показати і дати усе найкраще, то тут, у Вилковому, ти гаманець на ніжках, просто турист. Адміністратор Оля у «Пелікані» жодного разу не посміхнулась нам. Але ми не образились.
А в усьому іншому Вилкове прекрасне.