ГлавнаяБлоги

Толерантність – переможець президентських виборів в Україні

Україна стане єдиною в світі державою, за винятком Ізраїлю, що одночасно матиме як президента так і прем’єр-міністра єврейського походження. І це не проблема для українців.

Фото: EPA/UPG

Коли українці вийшли на виборчі дільниці 21 квітня, вони відзначили кілька вражаючих здобутків: не лише обирали першого президента країни з єврейським корінням, але й антисемітизм не став чинником кампанії. Окрім того, коли Володимир Зеленський переміг на виборах з переважною більшістю голосів й за кілька тижнів складе присягу президента, Україна стане єдиною в світі державою, за винятком держави Ізраїль, що одночасно матиме як президента так і прем’єр-міністра єврейського походження.

Ці досягнення суперечать наративу, що за останні роки пропагує Росія та міжнародні засоби масової інформації (ЗМІ). Привертаючи увагу громадськості, вони занадто довго поширювали проблему наявності антисемітизму в Україні. Зокрема, інформація надходила з початком революції Євромайдану 2014-го року, яка завершила правління Віктора Януковича й привела до влади Петра Порошенка. Відразу після виборів Порошенка, коли проросійські сили України були витіснені з влади, російські ЗМІ широко розповсюджували відомості про те, що Україну захопили пронацистські ”фашисти”. 

За останні роки міжнародні засоби масової інформації детально висвітлювали рідкісні випадки вандалізму єврейських місць в Україні, проте занадто часто ігнорували заклики єврейських лідерів країни глибше поглянути на позитивну еволюцію українсько-єврейських взаємин.

Кандидатура новообраного президента Зеленського є останнім фактом, що свідчить про важливі зміни поглядів в Україні. Його етнічна приналежність практично не викликала проблем у кампанії. Насправді він не стане першим політиком-високопосадовцем єврейського походження. Нинішній прем’єр-міністр країни Володимир Гройсман працює на посаді з 2016-го року.

“Це цікавий час, щоб подумати про українсько-єврейські взаємини”, – сказав минулого місяця до аудиторії в Нью-Йорку Адріан Каратницький, співдиректор ініціативи “Українсько-єврейська зустріч”, канадійської неприбуткової організації, яка займається розбудовою взаєморозуміння між двома народами. “Найцікавішим є те, що якщо буде обраний [Зеленський], то Україна, крім Ізраїлю, стане єдиною країною у світі, яка одночасно матиме і президента і прем’єра єврейського походження. А ще більш дивовижним й цікавим є те, що це не проблема для українців. Можливо, на периферії є незначна кількість коментарів. На диво, навіть праві угрупування утримувалися від експлуатації антисемітизму”.

Фото: Макс Требухов

Україна протягом сторіч боролася з антисемітизмом. Територія сучасної України постраждала під час Шоа, зазнавши вбивства 1,5 млн. Євреїв, відомим під назвою: “Голокост від куль”. Ці криваві злочини часто здійснювалися за допомогою деяких осіб з місцевого населення. А звірства Сталіна та Гітлерівського фашизму заслуговують на глибше розуміння й вшанування пам’яті загиблих.

Проте, за результатами тогорічного соціологічного опитування дослідницького центру PEW було оприлюднено, що лише п’ять відсотків українців не хотіли б бачити євреїв своїми співгромадянами. Це найнижчий показник зі всіх країн Східної та Центральної Європи.

Соціально-політичні зміни, які привели Україну до цієї чудової позиції толерантності є різноманітними, але, тим не менш, вагомими.

Доступ до архівів країни за часів совєтської доби, дозволило науковцям більш ретельно проводити дослідження й отримати збалансоване уявлення про минуле країни щодо українців та євреїв. Два провідні університети країни, Києво-Могилянська академія та Український католицький університет у Львові, заснували факультети з кафедрами за профілем спеціалізації єврейських студій, де більшість студентів – українці. Ці кафедри розвивали партнерські стосунки з установами в Ізраїлі, що призвело до регулярних обмінів. Численна кількість українських педагогів шляхом обміну через різноманітні програми відвідують Яд Вашем, Ізраїльський національний меморіальний комплекс Голокосту, щоб більше дізнатися про Шоа й внести ці глибокі знання до структури шкільної програми.

Українські музеї, навіть у регіонах, сприйняли за необхідне чіткіше висвітлити багатонаціональний характер України, незважаючи на суттєвий брак коштів й робітників, громади чи єврейських артефактів.

Західне місто Львів, яке часто розглядається як центр активності українських націоналістів, стоїть попереду цих змін. У 2017-му році в місті було відкрито музей під назвою: “Територія Терору”, який має нелегке завдання висвітлити вплив тоталітарних режимів як фашистської Німеччини, так і Совєтського Союзу.

Фото: Макс Требухов

Минулого року у Львові відбулося кілька важливих єврейських виставок, включаючи рідкісну експозицію артефактів з колекції Максиміліана Ґольдштейна, видатного колекціонера єврейських старожитностей та мистецтва, який загинув у грудні 1942-го року в Янівському концентраційному таборі. Ще одна експозиція, яка вивчає українсько-єврейські взаємини та спонсором якої виступає ініціатива UJE, відкривається цьогоріч у травні у Львівському історичному музеї.

На другому кінці країни у східноукраїнському місті Дніпро знаходиться центр “Менора”, один із найбільших у світі центрів єврейської громади.

На літературному фронті Львівський книжковий форум, Міжнародний фестиваль поезії “Меридіан Черновіц”, та Літературний центр імені Аґнона у Бучачі в Західній Україні у своїх програмах представили єврейську тематику, яка сприяє ґрунтовній оцінці багатих літературних надбань. Сучасне покоління українських письменників, поетів та перекладачів у власних творах об’єднала саме єврейська тема та її герої.

Книги, написані мовою їдиш та на івриті, такими відомими письменниками, як Аарон Аппельфельд так Амос Оз, що померли минулого року, вже перекладено чи ще знаходяться в роботі над перекладом українською мовою, забезпечуючи більш ширше розуміння українсько-єврейського досвіду. Й навпаки – сучасні українські письменники спостерігають, що їх твори з’являються мовою іврит, отримуючи похвалу від своїх ізраїльських колег.

Важливо те, що українці розглядали Ізраїль, як приклад розбудови нації в складних умовах. Минулого року Центр Нової Європи та UJE провели у Києві конференцію, яка розділила досвід державотворення на різних рівнях з українськими державними службовцями та громадською більшістю. Важливою частиною дискусії стало питання про те, як розвивати громадянське суспільство, живучи поряд з агресивними сусідами.

Україна та Ізраїль сьогодні співпрацюють на різних рівнях, як в уряді так і в бізнесі, включаючи ІТ-сектор. Настільки багато мандрівників між Україною та Ізраїлем, що Київський аеропорт “Бориспіль” міг би похвалитися як мінімум чотирма або п’ятьма рейсами з Тель-Авіва у будь-який день. Українські культурні фестивалі в Тель-Авіві, спонсоровані NGO, Ізраїльськими друзями України та Українським посольством в Ізраїлі стали настільки популярними, що організатори з радістю жаліються про необхідність більшого простору.

Якими б не були виборчі переваги на президентських виборах, Україна отримала чергового переможця у президентських виборах: постійне зміцнення українсько-єврейських взаємин.

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter