Але окрім віри, що з нами Бог, бо за нами правда, Покрова спонукає задуматись, чому занепала велична держава Святослава Хороброго і куди поділась з мап terra cosacorum. Як так траплялось, що наша волелюбність перетворювалась на анархію, а ген свободи мутував у отаманшину та проростав парадом амбіцій.
Divide et impera (розділяй і володарюй) - це про Україну. Нас завжди перемагали і підкорювали, коли нам бракувало єдності, коли амбіції та сектантська впертість брали верх над далекоглядною любов‘ю до батьківщини, яка шукала друзів і спільників, а не створювала ворогів.
Кількість маршів, які сьогодні пройдуть вулицями Києва, та вимог, які збираються озвучить їхні організатори, свідчить, що в нас загострилась історична хвороба: де два українці, там три отамани. В цій ситуації президент правильно зробив, що полетів на фронт. Місце верховного головнокомандувача в День захисника вітчизни там, де цю вітчизну захищають зі зброєю в руках і щоденним ризиком для власного життя. Втім вчорашній вчинок Олексія Гончарука, який не побоявся прийти в «Докер паб» на Veterans Strong PARTY і особисто привітати не надто лояльну до влади ветеранську спільноту, дозволяє сподіватись, що протестувальники сьогодні спілкуватимуться не тільки самі з собою, з правоохоронцями та з зачиненими дверима держустанов. Відвертий діалог влади і суспільства потрібен сьогодні як ніколи.
Тому так хочеться вірити, що Богородиця напоумить нас простій істині: Наразі національна єдність важливіша за територіальну цілісність. Нас можна перемогти тільки попередньо пересваривши. Ані влада, ані ті, хто сьогодні вийшов протестувати проти неї, не спроможні самотужки захистити Україну. Ми можемо вистояти без західної допомоги, але без національної єдності - ні.
Тому нехай Богородиця сьогодні збере під своїм покровом усіх патріотів: тих, хто голосував за Зеленського, і тих, хто вважає, що кращого за Порошенка президента не буває, і навіть тих, хто ненавидить їх обох; тих, хто воював зі зброєю в руках, і тих, хто допомагав фронту чим міг, залишаючись у цивільному; тих, хто спілкується українською, і тих, для кого рідна російська; тих, хто любить артхаус, і тих, хто дивиться «Свати»; тих, хто ладен годинами читати напам‘ять Стуса, і тих, кому подобається Дзідзьо; кадрових військових і добровольців, жінок і чоловіків, молодих і старших, етнічних українців, росіян, євреїв, вірмен, грузинів, поляків, угорців, румунів і всіх, для кого Україна стала рідним домом. Нехай в це чудове свято ми зможемо любити батьківщину не тільки нашими гарячими серцями, а й холодною тверезою головою. Нехай потрафимо любити її більше, аніж наше уявлення про те, якою вона має бути.
Пам‘ятаймо: Наразі національна єдність важливіша за територіальну цілісність!
Посестри і побратими, щиро вітаю усіх українців зі святом Покрови!