Юрист-міжнародник, президент Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова (ПДМШ)
Як нам затвердити інклюзивний та гнучкий порядок українського суспільства, який не розіб’є єдину країну на друзки автономних хуторів?
Ми, схоже, готові станцювати на граблях своєї вічної неготовності сказати остаточне прощавай нашим горе-елітам, які впевнено ведуть Україну до чергового історичного фіаско.
Суди, що заходились репресувати ветеранів під дудку Портнова, близькі до того, аби підірвати хиткий компроміс в основі якого лежить розуміння української державності як спільної цінності…
У нас залишається все менше бажання шукати компроміс зі вчорашніми «регіоналами», які замість домовлятися про правила співжиття у майбутній Україні, вони готують для нас акт про капітуляцію…
До Парижа Зеленського запросили, бо там насправді нічого не вирішувалось. Там де «великі» вирішуватимуть долю України, його не запросять. І нас також.
Чи зможе українська патріотична спільнота народити політичний рух?
Дискредитація та маргіналізація ветерансько-волонтерської спільноти і є та ціна, яку Путін вимагає за мир.
Судді в Україні стали дійсно незалежними. Насамперед від совісті і закону. Не даремно народна мудрість каже, хоч як вовка годуй, він у ліс дивиться.
Склалося стійке враження, що нинішній українській владі дуже кортить ухвалити свій Sedition Act.
Про що не сказав Президент Зеленський у своєму Новорічному виступі.
Схоже, політичний годинник Зеленського потроху починає нагадувати бомбу з часовим механізмом.
Будь-яка справжня революція завершується конституціоналізацією системних змін, а не зміною обличь у владних кабінетах.
Може наступного разу будемо сперечатись про правила, а не про політиків. Намагатимемось спроектувати і прокласти колію, а не перегризати один одному горло за право бути машиністом.
Українська мова має особливі потреби. Але точно не потребу у маргіналізації чи забороні російської. Ставши мовою гноблення, українська втратить основну перевагу – моральну правоту.
Справа в англомовних ірландських патріотах. Які ніяк не вписуються у картинку світу патріотів українських.
Знаходження формули співіснування та співпраці українських «автохтонів-консерваторів» та «колоністів-лібералів» є умовою виживання України. Те, що розриває Україну, має стати тією…
Патріотам набагато легше мобілізуватись на боротьбу з «малоросом». Але за всієї своєї функціональності, концепція «Зеленського-малороса» не витримує жодної критики.
Україну вчергове кладуть на зберігання. Втім плата за повстання щоразу зростає, розчарування стає прикрішим, а перейми - болючішими.
Нам треба вчитись обговорювати наше спільне майбутнє. Аби воно не поставило нас перед фактом, що воно по факту не наше.
Без президента добровольці, в жилах яких тече кров козацької вольниці і батька Махна, швидко перетворять Україну на конфедерацію вільних хуторів.
Бійтесь теоретиків-експертів, які все життя тільки професійно радили. Вони надто люблять елегантні теорії і надто нечутливі до реального неелегантного життя.
Немає сенсу сперечатись про політики, якщо відсутній ефективний інструмент їхньої імплементації.
Сьогодні в суддівського корпусу з'явився черговий шанс заявити про свою незалежність, який вони, схоже, успішно змарнують.
Час думати про складні речі. Про системні рішення. Час відмовлятися від простих ілюзій на користь складного та багатовимірного українського світу.
Нас можна перемогти тільки попередньо пересваривши. Ані влада, ані ті, хто сьогодні вийшов протестувати проти неї, не спроможні самотужки захистити Україну.
