У Олександра Вороб’я з Харкова шлях повернення пройшов через спорт – і також через бізнес. До війни він займався карате, вільною боротьбою та зрештою спортивним ножовим боєм і разом із друзями заснував спортивний клуб ножового бою Blade Brothers.
На війну потрапив добровольцем у батальйон «Шахтарськ» після Майдану та подій у Харкові. Отримав важке поранення обох ніг, втратив багато крови та понад місяць провів у лікарні. Куди повертатися, питання не стояло – радше було питання «як».
«Я перестав шкутильгати тільки через півтора року. Тобто я виходив із цього дуже довго, не одразу почав ходити. Ходити – це в сенсі пересуватися на милицях, – розповідає Олександр. – Гадаю, що спорт взагалі допоміг вижити. Є така думка в армії, що якщо ти дуже «здоровий», в тебе легше попасти. Мабуть, і легше, но коли в тебе попадає якийсь уламок, він може тобі розрізати, наприклад, рану завглибшки 10 см. І якщо ти великий, то це третина ноги чи чверть. А якщо ні, то в тебе і нога може просто відпасти. Я думав, що, може, і добре, що саме я попав [під обстріл], бо якби попало в когось іншого, могло б і вбити». Після реабілітації Олександр повернувся до свого улюбленого спорту – ножового бою. І до своєї довоєнної мрії.
Ще до АТО він із другом Олексієм пробував налаштувати також і виробництво ножів, замовляти їх у різних майстрів, проте щось постійно було не зовсім таким, як хотілося. Перед тим як вирушити на фронт, Воробєй із товаришем домовилися, що створять власну ножову майстерню. І після повернення та лікування таки взялися за справу.
«Я проєктував моделі і продавав їх. Я знаю, яким має бути ніж – і загалом, і для бою, бо на той час ми вже давно займались ножовим боєм, а я вже мав досвід бойових дій. А Олексій займався безпосередньо виробництвом. Ми купили найдешевший стіл, мотор, і на такому примітивному обладнанні починали робити», – говорить ветеран.
Улюблене хобі надихнуло його на створення власного бізнесу, і новий досвід теж допоміг у мирному житті. З гаражної майстерні справа виросла до виробництва, на якому створюються десятки моделей ножів – кухонні, туристичні, армійські, тактичні, а також спеціальне спорядження для тренувань ножового бою та аксесуари. Спортивний клуб також розвивається – він уже добре відомий навіть за кордоном, адже Blade Brothers відпрацювали свою неповторну систему ножового бою, а Олександр написав підручник, що розповсюджується зокрема англійською мовою. А в межах України створюються спортивні клуби, натхненні Blade Brothers, і відбуваються змагання. Крім того, Blade Brothers проводять спеціальні навчання для Збройних Сил та Нацгвардії.
Олександр знає по собі – для ветерана цивільне життя складніше, ніж фронтове. «Ти живеш ще там, на війні, спілкуєшся з побратимами, і подумки там. Для тебе все чорне або біле. Але насправді ти уже в цивільному житті, де багато напівтонів. І це – трошки неадекватне сприйняття реальності. Якщо ти будеш реагувати так само, як на війні, то виникатимуть проблеми».
Ми певні: дуже важливо, щоби ветерани, повертаючись, знаходили підтримку побратимів та суспільства у пошуках нового способу життя. Адже, зрештою, нам усім разом жити в одній країні.