Нову систему цифрових рішень у сфері освіти почали створювати в Міністерстві цифрової трансформації. Освітню інформаційну систему (ОІС) складатимуть чимала кількість модулів, які охоплюватимуть усі процеси шкільного навчання. Користуватися цією платформою, відповідно до матриці доступу, зможуть учні з батьками, учителі та освітні управлінці. Здобувачі освіти навчатимуться за електронними підручниками та з використанням освітніх сервісів. Учителі вдосконалюватимуть педагогічну майстерність та опановуватимуть новітні методики навчання. Управлінці аналізуватимуть інформацію для прийняття рішень.
«Серцем» ОІС стане центральна база даних, в яку надходитиме вся інформація про процеси у школі. Відтак будуть створені реєстр усіх закладів освіти з персональними даними працівників та реєстр учнів. Чому це важливо? Бо навіть наявність кількох баз даних - Державної інформаційної системи освіти (ДІСО), Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО), Інституту освітньої аналітики, Українського центру оцінювання якості освіти та інших – не дозволяє скласти оперативну картину про стан справ у школі.
Ніхто нині не може відповісти на запитання, скільки учнів, скажімо, розпочали сьогодні уроки в класах, а скільки – перебувають вдома, бо в школі оголошено карантин? Яка реальна наповнюваність класів? Скільки учителів ведуть уроки за своїм фахом, а скільки – підмінюють колег? У яких школах учителі застосовують інформаційно-комунікаційні технології в навчальному процесі? Схожих запитань сотні, і з чітких відповідей на них управлінці й освітні аналітики зможуть з’ясувати, чи ефективно використовуються кошти освітніх субвенцій, чи справедливо оплачена праця педагогів, яку кількість нових учителів потребуватиме шкільна освіта у найближчі 3-5 років, які навчальні курси слід терміново запроваджувати для перекваліфікації кадрів тощо.
Створюватимуть центральну базу даних за участю вітчизняних розробників систем управління навчанням (LMS). За підтримки приватних інвестицій в Україні вже реалізовані десятки якісних рішень IT-послуг в освіті: «МійКлас», «Ошкола», Human, MozaBook, SMSL та інші. Нині ними користуються сотні тисяч користувачів у школах. Батьки учнів, скажімо, у будь-яку хвилину робочого дня можуть не лише довідатися, чи справді дитина у класі та які оцінки отримує з тої чи іншої навчальної дисципліни, а переглянути класний е-журнал і взяти участь в обговоренні успішності учня з його учителями без відвідин школи. Зручно? Так, ще й ефективно залучає батьків до освітнього процесу.
Окремий модуль ОІС міститиме електронні навчальні матеріали (е-підручники та електронні освітні ресурси). Наразі його нічим наповнювати. Дворічний експеримент МОН зі створення електронних підручників успіху не мав. Не в останню чергу і через те, що вимоги, які висувалися перед авторами цифрового освітнього контенту, не відповідали сучасним уявленням про е-підручник. Тепер же слід виробити спільне – для МОН та виробників - бачення е-підручників для цифрової школи та формалізувати нову процедуру грифування. Саме до вирішення цього завдання й долучилася Національна освітня асоціація. Ми вже напрацьовуємо пропозиції щодо процедури експертизи навчальних матеріалів, вибору їх учителями для використання в освітньому процесі, навчання учителів новим методикам викладання, а також закладаємо основу для створення національного ринку електронних освітніх ресурсів, сервісів та е-підручників.
Щоправда, ОІС не зможе одночасно охопити всі школи. Річ у тому, що тисячі закладів середньої освіти просто не готові до цифровізації. Сотні шкіл узагалі не мають підключення до інтернету, заклади офлайн є навіть у Києві. А в майже половині тих, де інтернет є, швидкість о підключення не дозволяє ефективно використовувати е-підручники та електронні освітні ресурси. Аби уточнити ці дані, Мінцифри разом із МОН уже розробляють методику вимірювання національного індексу цифрової готовності.
Запровадженню ОІС опиратиметься й бюрократія. Адже для появи е-документів у школі та ліквідації їхніх паперових аналогів потрібно буде внести десятки змін у нормативно-правові акти, а деякі з них і зовсім скасувати. Тому окремим завданням реформи цифрової школи є розробка й швидке затвердження відповідного регуляторного документа.
Попри все нова ОІС дозволить змінити чинну модель шкільного навчання. Ні, вона не позбавить учителів роботи, а переведе їх на новий рівень професійних можливостей. Відтак якісну загальну середню освіту можна буде здобути не лише відвідуючи школу впродовж певної кількості років, а практично у будь-якому місці, маючи підключений до інтернету комп’ютер. Чи то в сільській місцевості, де планується закриття малокомплектних шкіл, чи на окупованих Росією територіях, чи за кордоном, куди змушені були податися батьки-заробітчани.