Ірина Стьопіна, м. Дніпро
Мене звуть Іра, мені 17 років, і я з красивого міста Дніпра. Я живу з діабетом, і пишаюся цим. І хочу розповісти про свій досвід та чудовий проект «ДіаГоверла», який згуртував дітей з діабетом з усієї України, тож поїхали.
Моя історія життя із цукровим діабетом почалася з шести років. Я добре пам'ятаю перші дні в лікарні, реакцію рідних, лікарів... Спочатку було важко, батьки постійно підтримували мене, і за це їм величезне «дякую». Самостійно стежити за хворобою я почала приблизно в 9 років. На той момент я вже усвідомила, що дороги назад немає, і треба жити гідно з тим, що є. Це – просто звичайний, але удосконалений спосіб життя.
Заняття спортом при діабеті – необхідні. Фізичні вправи тримають у гарній формі, зміцнюють імунітет. Мені спорт допомагає схуднути та підвищити чутливість інсуліну, а подекуди знизити дозу інсуліну на спожиту кількість вуглеводів. Здорове харчування при цукровому діабеті продовжує життя та знижує ймовірність серцево-судинних або інших ускладнень.
У мене є дві улюблені справи. Це – живопис і подорожі. За допомогою живопису я висловлюю свої почуття, це заняття допомагає мені зрозуміти власний настрій, передати красу навколишнього світу, адже стільки всього можна сказати одним вивіреним мазком, правильно обраним кольором фарби або грою світла.
Я люблю подорожувати, тому що подорожі дарують відчуття повної свободи, дозволяють втекти від «звичайного» життя, спробувати нове і зустріти нових людей. Завдяки мандрам можна дізнатися і полюбити інші культури, побачити приголомшливі пейзажі. Подорожі розширюють уявлення про світ.
У Карпатах я змогла не просто відпочити, а й зарядитися позитивними емоціями. Будучи в полоні такої краси, розумієш – ось воно «блаженство»! Я побачила різноманіття рельєфів і форм гірських вершин, які наповнюють енергією дикої природи, відчула в собі безмежні можливості й ейфорію. Гори – це добре, бо все погане залишається внизу, а на душі стає так легко. Це – захоплення, радість, щирі емоції, сміх, почуття гордості, бажання рухатися вперед ... Можливо, це прозвучить трохи амбітно, але за один день сходження на Говерлу змінилося моє життя, світогляд, думки, бажання, мрії – ось що я відчула, підкоривши найвищу гору України.
Зараз найактуальніша моя мета – закінчити на відмінно Дніпровський базовий медичний коледж і вступити на навчання до Міжнародного комітету з косметології та естетики CIDESCO – найпрестижнішої організації в світі естетичної косметології. А моя велика мета – стати висококваліфікованим фахівцем і працювати закордоном у сфері індустрії краси.
Велике спасибі організаторам подорожі та інструкторам! Це була незабутня подорож для мене!