На прикладі соціальних виплат розберемо такий зразок контролю.
Уявімо. Типове районне управління, яке здійснює соціальні виплати. Зарплатня начальника, як у всіх районних держслужбовців - мізерно потужна. А хочеться цьому начальнику пожити жирно, глядячи, наприклад ,на народних депутатів, і як такий народний «жебрак» пожити, ну хоч трохи. І приходить йому на думку рішення - підвищити кількість отримувачів соціальної допомоги в районі за рахунок віртуальних громадян, простіше кажучи - паспортів. Звичайно в якості виконавця залучається підлеглий працівник, на вартість якого зростає кількість «паспортів», але … страх за можливе викриття і покарання постійно заважає. І ось на думку приходить збільшити кількість «паспортів» в районі на вартість прокурорської неуваги. Чому саме прокурорської? Тому що кум цього начальника точно знає, що в поліцію нести не треба, все одно прокурор, як процесуальний керівник все «рішає». Все начебто починає працювати, але, в один прекрасний момент поліція все ж таки дізнається про «мертві душі» на районі. Відповідно кількість «паспортів» збільшується на обсяг неуваги тепер і начальника поліції,адже тепер прокурор повинен або не спати, і постійно контролювати поліцаїв або «паспортизувати» начальника поліції. Минає час і начальник соціальних виплат росте, а з ним росте кількість схем, і кількість «паспортів». Прокурор і поліціант також ростуть. Заходять у міністерські кабінети. Замість себе вони ставлять собі подібних і отримують вже знизу але передають іще вище, бо їх так навчили, щоб бути в «команді».
Ось і питання, розвинулась би така «структура», якби районний начальник управління знав про невідворотність покарання. Звичайно ні. Якби правоохоронні органи не перетворились на організаторів таких схем, чи взагалі ми б згадували про ці «мертві душі». Один - два показових вироки і жоден начальник управління в думках би не мав такі схеми.
Звичайно. Якби централізовано в профільних міністерствах автоматизовано звірялась інформація про такі виплати, а сильні правоохоронні структури мали доступ до цих даних, така районна група товаришів довго не протягнула, або взагалі не з’явилась. Але, в міністерствах не тільки знають про «паспорти», а й отримують з їх кількості. І вертикаль така живе і розвивається саме від безкарності.
Фактично верифікація соціальних виплат може перетворитись на боротьбу з наслідками такої безкарності, при цьому супроводжуючись невірним розміщенням акцентів. Адже в закликах ЗМІ звучать саме: «пенсійний туризм», «фейкові отримувачі» і т.д. Тому для пересічного громадянина винуватець - саме той невідомий отримувач соціальної виплати або їх соціальні групи. Він бачить ворога бюджету саме в отримувачі, а не в тому, хто такі схеми породжує.
Отже в темі контролю, дуже важлива - якість такого контролю.
Виявили схему, передавайте у відповідні органи, зобов’язуйте зареєструвати кримінальне провадження, контролюйте їх, щоб не продали справу, щоб вийшли хоча б на підозру, а потім можна і в ЗМІ видавати…про результати. А підозра у кримінальному злочині, при якісному досудовому слідстві, буде висунута явно не отримувачу соціальної виплати. Ось тоді акценти правильно самі стануть … справедливо.