Так, керівник КП на засіданні постійної комісії Київради з питань екологічної політики, доповідаючи про свої досягнення, зазначив, що проведено аудит фінансово-господарської діяльності підприємства аудиторською компанією Pricewaterhouse Сoopers. Цей факт викликав однозначну схвальну реакцію та підвищену цікавість до його результатів. Здавалось, якщо підприємство залучає знаних аудиторів – то це добрий знак. І тим цікавіше було побачити його результати. Проте, як часто трапляється, перше позитивне враження дуже швидко було знівельоване подальшими діями посадових осіб.
Мене як депутата профільної екологічної комісії Київради зацікавили результати аудиту діяльності «Плеса», для ознайомлення з якими я спрямував депутатське звернення на адресу керівника комунального підприємства. Ви думаєте мені продемонстрували якість показники? А ось і ні. Я отримав банальну відписку про нібито конфіденційність. Більше того, замість результатів аудиту мені надали копію угоди про конфіденційність, а замість словосполучення «аудит фінансово-господарської діяльності» почали вживати вислів «діагностика підприємства».
Ось тільки керівники підприємства забули врахувати, що «Плесо» - це не їхня приватна компанія, а комунальне підприємство, яке належить місту і всім киянам. І кияни мають право знати, хто і як цим ресурсом розпоряджається.
Відповідно до частини 5 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.
Тож ніхто з керівників КП «Плесо» не має ніякого права засекречувати чи оголошувати конфіденційною інформацію про діяльність комунального підприємства. З таким самим успіхом керівники КП могли би засекретити ще й його назву і прізвище директора.