В умовах реформ та необхідності швидких змін в Україні самоорганізовані процеси, ініційовані локальними активістами, є вкрай важливими. На нашу думку, особливої уваги заслуговують фізичні платформи, які з'являються останнім часом в різних містах по всій Україні за ініціативи локальних активістів. Ці майданчики позиціонуються як альтернативні культурні простори, мають унікальні напрацьовані практики у різних напрямках: залучення місцевих мешканців до міського розвитку, сприяння культурному активізму тощо. Ідея освітнього проекту виникла у колі партнерів з бажання налагодити сталу взаємодію та обмін досвідом між менеджерами альтернативних культурних просторів України, які є «новими» менеджерами культури та перспективними агентами змін.Взяти участь у начальній програмі виявили цікавість майже 60 активістів з усієї України. На навчання були запрошені 12 менеджерів з різних міст, які вже оперують власними просторами.
Більшість просторів, що ними опікуються учасники проекту, мають площу до 100 м кв, що їх орендують у приватного підприємця. Ініціатори фінансування постійного не мають, платних заходів не проводять - існують на добровільні внески засновників, та відвідувачів, не є прибутковими, а лише почали виходити в нуль. Займаються здебільшого неформальною освітою та культурними заходами - кінопоказами, концертами.
З опитування учасників проекту стало ясно, що простори існують в стані перманентного ремонту за відсутності фінансування. За словами Валерії Івонінської, альтернативний культурний центр #Adapter, Кременчук: "Серйозною проблемою для нас було офіційно провести світло, адже бюрократична машина не спить, та процес з узгодження документів зайняв не менше не більше – 8 місяців! Такі труднощі часто виникають перед ревіталізованими просторами, якими займається локальна спільнота чи некомерційна організація". Менеджери просторів, що існують на базі навчальних закладів або комунальних підприємств мають свої бюрократичні пригоди. Роман Сах, науково-мистецька платформа «Острів», Київ вважає: "Створити неформальний осередок в тілі формальної установи – це діло непросте. Подолати бар’єри у вигляді сотень папірців і позбутись вахтового контролю – це те, що зробило нас, мабуть, унікальним проектом в Києві і можливо навіть в Україні".
Навіть найбільш фінансово успішні простори стикаються з недовірою містян. Ксенія Клейнос, перше антикафе Бердянска «ЧАС Є!»: "Люди, які навіть не бували у нас, роблять свої висновки. Часто ми чуємо від наших друзів, що хтось сказав, що ми якась «секта», або «місце, де ведуться світськи бесіди» або ще щось таке дуже веселе, але це і сумно, тому що люди, які так вважають, ще дуже не скоро прийдуть до нас і зрозуміють, як вони помилялися". Але багато хто вже відмічає позитивні зміни в громаді - з появою простору з'явилася можливість проводити час альтернативно від міських пропозицій, а також самостійно влаштовувати івенти. Учасники мають на меті створити місце, де можна втілити власні ідеї, повчитися або просто провести час у приємному товаристві. менеджери простору усвідомлено підштовхують саму аудиторію до створення мистецьких проектів і розвитку суспільної дискусії. Вони усвідомлюють, що покликані не тільки створити правильний культурний продукт, а й попит на нього.