Магазин сувенірів. На вітрині – велике фото з вітрильником. Всередині на полицях: магніти і декоративі тарілки, буклети і пакети, картини з зображенням того самого вітрильника у різних ракурсах із написом «Херсон». Покупцеві очевидно, що це судно місцева атракція. Пані, що стоїть за прилавком підтверждує: «Так, магніти з вітрильником у нас не затримуються».
Одже, місцева атракція? І так, і ні. Барк «Товариш», який з 1951 був навчальним судном Херсонської морехідки, залишив Херсон в останній раз у 1995 році, а у 2003 його продали. Нині він знаходиться у місті Штральзунді у якості плавучого музея. І називається вже «Горх Фок». Але попри те, залишається символом Херсону. І це не тільки через те, що він у дуже стилізованому вигляді був зображений на радянському гербі міста. Зрештою, хто той герб пам'ятає? «Товариша» не забувають з кількох причин. По-перше, на ньому проходили практику тисячі херсонців, які зараз працюють капітанами і судовими офіцерами у всьому світі. І пам'ять про красивий білий барк передається в їх родинах разом з грубими фотоальбомами. По-друге, «Товариш» за декілька десятиліть перебування у Херсоні став брендом, який може приносити в тому числі економічний зиск. І не тільки шляхом продажу сувенірки. Зараз у Херсоні, наприклад, працює аж два заклади громадського харчування із такою самою назвою «Товариш», розроблено туристичний маршрут «Товариш» у Херсоні», видаються книжки, де фігурує судно.
Звісно вітрильник не міг не зацікавити митців. У 80-90-х «Товариш» став чи не головним сюжетом творів живописця Олександра Бережного і фотохудожника Вацлава Машинського. Проте інтерес до судна у митців не зникає і зараз. У 2012 році він опинився у центрі уваги незалежної театральної групи Totem Centre Theatre Lab, яка працює переважно у сфері документального театру. По матеріалам інтерв'ю з херсонцями та жителями Штральзунда було створено виставу, а точніше документальний балет «Товариш Горх Фок». Між іншим, під час дослідження, що передувало виставі, з'ясувалося багато цікавих фактів. Капітан Євгей Гончаренко розповів, що «Товариш» став першим українським судном, на якому у 1992 році замайорів український прапор. Тоді українські суда за інерцією продовжували ходити під прапором СРСР. І коли у 1992 році “Товариш” завітав до Америки, студенти Гарварду українського походження подарували морякам синьо-жовтий прапор.
У 2016 році за підтримки Інститут Гете у Херсоні почав реалізовуватися міжнародний проект «Спільний товариш». В рамках проекту заплановано проведення хепенінгу «Пленер з Товаришем», круглого столу “Культурний, туристичний та політичний потенціал історичної спадщини барка «Товариш-Горх Фок» та художньої виставки, де буде представлений живопис, графіка, фото і відео нових поколінь сучасних митців.
Все описане представляє собою досить дивний парадокс – судно, якого вже більше двадцяти років немає у місті, продовжує бути його символом, джерелом натхнення для митців та підприємців, спеціалістів зі сфери туризму та міжнародних відносин, і, звісно ж, важливим спогадом для звичайних херсонців. Головними питаннями круглого столу будуть питання: якщо Херсон втратив “Товариша” фізично, то чи можна його зберегти як символ? Чим є “Товариш” для херсонської громади, що він символізує, чи варто цю пам’ять зберігати, у який спосіб і що вона може нам дати? Відповіді на ці запитання мають підказати, яким чином культура та мистецтво пам’яті “Товариша” можуть бути продуктивними не тільки для територіальної громади Херсона, а й для України взагалі.
А наразі «Товариш», як магніт, не перестає притягувати Херсон.