Як зменшити екологічні втрати на Донбасі?

Чи відновлення Донбасу можливе в рамках концепції стратегії низьковуглецевого розвитку, презентація якої відбулась в парламенті спільно з Представництвом Програми розвитку ООН в Україні? Загалом - як відбуватиметься імплементація рішень, прийнятих на СОР21? В парламенті і в місцевій громаді. Яка роль парламенту, уряду, громадських організацій? Вчених? Молоді? ООН та інших міжнародних організацій?

Фото: EPA/UPG

Фонд «Відкрита політика» починає публікувати аналітичні матеріали для міркувань. Критичного аналізу. Для вироблення рішень. І головне. Їх прийняття. І сприйняття. Розпізнавання органами чуття і розумом. По іншому - це фейк. Або видимість роботи. Або відпрацювання фінансових інвестицій донорів. Але чи не копаємо ми яму для наших дітей, коли безвідповідально ставимось до цих питань? Глобальна зміна клімату - це не фейкова тема, друзі.

Екологія в українському політикумі - досі неформат. А окремі особистості, що сповідують зелені цінності, є диваками в невеликих містечках і селах. Навіть після 30 років Чорнобиля, в Україні немає потужної зеленої партії. Немає електорального запиту та інвестора. Випадково? Давайте міркувати разом. Аргументовано. З вченими.

До діалогу запрошуються сьогодні Юрій Солобай, еколог, науковий співробітник Інституту проблем виховання НАПН України, експерт ГО «Фонд «Відкрита політика», керівник секції «Екологія» Міжнародної зеленої школи та НДО «Екологія-Право-Людина».

Експерт ГО "Фонд "Відкрита політика" Юрій Солобай про екологічну ситуацію на Донбасі, 03.12.2015

Юрій Солобай:

"Війна є загрозою не тільки для суспільства, а й для довкілля. Будь-які бойові дії призводять до втрат природного світу, беззахисного перед озброєною людиною. Спроби обмежити вплив на довкілля під час військових конфліктів мали місце досить давно. У 70-х роках стали відомі шокуючи наслідки використання у В’єтнамі засобу «Агент Оранж», що призвів до розповсюдження спадкових захворювань серед місцевих жителів, знищення величезних масивів лісів, отруєння води та землі. Це стало поштовхом для розробки на міжнародному рівні юридичних актів захисту довкілля під час бойових дій. На жаль, ці зусилля не можна назвати результативними: до цього часу відсутні механізми притягнення держави-агресора до відповідальності та прецеденти відшкодування за втрати природного середовища.

Сьогодні у епіцентрі бойових дій опинилися Донецька та Луганська області. Внаслідок перевантаження промисловими та сільськогосподарськими підприємствами Донбас й до початку війни був серед небезпечних в екологічному плані частин України. Активні обстріли та практична відсутність контролюючих органів на цих територіях призвели до критичного зростання екологічних ризиків та потенційних загроз масштабних техногенних катастроф, а також до надзвичайно важких наслідків для атмосферного повітря, ґрунтів та водних ресурсів регіону.

Про це свідчать дослідження, проведені на Донбасі НДО «Екологія-Право-Людина» протягом 2014-2015 років. Оцінити загальну ситуацію заважає продовження конфлікту та брак людських, фінансових ресурсів. Тому фахівці вивчали природні об’єкти на звільнених територіях та аналізували супутникові знімки місць, що піддалися масованим обстрілам.

Найбільш вражаючим прикладом є стан регіонального ландшафтного парку «Донецький кряж», де розташований комплекс «Савур-могила». Ліси на його території (де знаходились види, занесені до Червоної книги) було практично знищено вогнем, а шар ґрунту зруйнований розривами снарядів. Площа 15х15 км (225 кв. км) містить 15 505 воронок від снарядів різного калібру: 82, 120, 150, 220 мм.

Це свідчить про використання 1,737 т амонолу та близько 46,830 т гексогену, під час вибуху яких утворювалися чадний, вуглекислий, бурий гази, водяна пара, закис азоту, діоксид азоту, формальдегід, пари ціаністої кислоти, азот та надзвичайна кількість отруйної органіки. При цьому лише один кг вибухівки утворює десятки куб. м отруйних газів SO2, NO2, CO, які стають причиною кислотних дощів.

Окрім того, лише снаряди «Градів» (2775 шт.) залишили у довкіллі від 4,4 до 6,5 млн. металевих уламків, що містять сірку та мідь. Ці речовини потраплятимуть до їжі місцевих жителів та у харчовий ланцюг флори й фауни. Загалом кількість уламків складає близько 392 тон.

Вибухами зруйновано і родючий шар землі: було вивернуто від 91407 м3 до 114259 м3 ґрунту. Тільки щоб вирівняти ландшафт необхідно від 10500 до 11500 вантажівок, тому територія втрачена й для ведення сільського господарства. Якщо додати до цього, димові, запалювальні та осколкові снаряди, то можна уявити собі страшний екологічний слід, залишений війною.

Дослідження природного парку «Святі гори» та степового заповіднику «Крейдяна флора», розташованих у районі м. Слов’янська, засвідчили значне перевищення у ґрунті важких металів там, де відбувалися обстріли. Приміром, вміст титану у пробах на території заповіднику у 150 разів перевищує фонові показники, а ванадію – 100 разів.

Окремої уваги потребують проблеми, пов’язані з пошкодженням інфраструктури, затопленням шахт, порушенням системи утилізації відходів. Ситуація ускладнюється з кожним днем, тому необхідно якнайшвидше перейти до оцінювання стану довкілля та заходам його відновлення. Подолання екологічних наслідків бойових дій на Сході потребують підтримки України з боку міжнародної спільноти, самотужки зробити це в нинішніх умовах країна не може. Отже, завданням громадянського суспільства сьогодні є не тільки припинення війни, а й долучення до вирішення екологічних проблем, що загострюються».

P. S. Україну 3 лютого з робочим візитом відвідала делегація з Єврокомісії, що опікується питаннями захисту довкілля. Відбулась зустріч в профільному екологічному парламентському комітеті. Чи ставиться питання перед РФ, міжнародною спільнотою в особі делегації Єврокомісії про відшкодування цих наслідків?

Якщо так, пропонуємо надати інформацію і ми обов'язково розмістимо її на платформі «Чистий четвер».

Пропонуємо урядовцям і парламентарям обговорити і проблеми екології Донбасу. Запрошуємо до діалогу. Конструктивного і аргументованого.

Красива Україна є і буде. Якщо ми будемо її разом створювати. З політиками. Вченими. Молоддю.

Ірина Жданова, Генеральний директор ГО «Фонд «Відкрита політика», учасниця 42 сесії Міжурядової групи експертів IPCC, ініціатор Громадянської платформи з реформування наукової сфери в Україні, кандидат історичних наук

ДОВІДКОВО. ГО «Фонд «Відкрита політика» ініціювала спільно з Посольством Франції промо-кампанію «Чистий четвер» приурочену 21-й сесії Конференції Сторін Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату, яка відбувалася 30 листопада - 11 грудня 2015 р. в Парижі.

Інформаційна кампанія «Чистий четвер» (5 листопада-17 грудня 2015) являла собою цикл регулярних щотижневих прес-конференцій в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» під загальною темою: «Від екології цінностей - до екології Всесвіту: виклики в умовах глобальних змін клімату», а також круглі столи, радіоефіри, науковий еко-вікенд для родин. Подальше висвітлення цієї важливої теми здійснюватиметься на порталі LB.ua, а також у Facebook на сторінці Інформаційна кампанія «Чистий четвер».

Партнери: Український гідрометеорологічний інститут ДСНС та НАН України, Міжнародна зелена школа, УНІА «Укрінформ», Французький інститут за підтримки Посольства Франції в Україні.

Інформаційні партнери: Громадське радіо, Радіо ЕРА-FM, радіо «Промінь», lb.ua.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram