Дивує те, що тема завезення людей в Україну на 26-му році нашої державності подається як невідома, замовчується і ще й стала предметом дискусій – часто дискусій, які містять гірку правду. Адже імперії, до яких належали наші землі, завозили людей на теперішні українські терени як на схід, так на захід. Страждали і ті, кого привозили, і ті, кого вивозили – якщо ще залишалися живими, в кращому випадку. Просто на сході почалося таке переселення ще при Катерині ІІ і досягнуло масових форм у 30-х роках минулого століття. А на заході України все почалося після вигнання фашистів в ході Другої світової війни, також у складі СРСР.
Цим і пояснюється, зокрема, те, що у східні області України завезли більше людей з інших частин тодішньої імперії, ніж – у західні. На сході знищили більше етнічних українців, ніж на заході і т.д. Всьому цьому є незаперечні докази, зокрема, письмові. Тепер щодо цієї теми офіційно нема ніякої таємниці. Це при СРСР була заборонена тема. Навіть, згадані докази протягом коротких періодів на початку нашої незалежності та у 2005 – 2009 роках вивчалися і друкувалися багатьма ЗМІ. Однак, як виявилося, цього було недостатньо, аби розвінчати «совєцькі заборони про політику переселення», аби наша історія, зокрема недавня, була відомою і в нас, і за кордоном.
Мабуть саме це, злочинні дії колишніх імперій, усвідомлює міністр культури України. Треба радіти від того, що наш міністр знає і усвідомлює це питання – значить, зокрема, не допустить подібних дій! А його вислови, зокрема на згаданій «Свободі слова», не містили, не містять і не можуть містити ніяких принижень чи образ стосовно будь-якого етносу, як це йому приписують.
Отже, виходить, що Євгена Нищука розпинають за те, що сказав правду? Причому розпинають колективно, по-радянськи.
Те, що це роблять десь за кордоном - байдуже. Врешті-решт, те суспільство саме має терпіти своє керівництво і своїх представників.
А все те, що у нас відбувається зі словами Є. Нищука – є лише зайвим підтвердженням того, що українське суспільство хворе. Його треба грунтовно діагностувати і лікувати. Насамперед – від радянської спадщини.