ГлавнаяБлогиБлог Андрія Вігірінського

Пакет законів про реструктуризацію. Чому Україні ніколи не грозитиме дефолт?

17 вересня 2015 року – день, який неодмінно увійде в історію. Верховна Рада України ухвалила пакет законопроектів, пов’язаних із реструктуризацією зовнішніх зобов’язань. Зокрема, внесено зміни до Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» (далі — Закон), Бюджетного та Податкового кодексів.

Передбачено запровадження нового виду цінного паперу – державного деривативу. Так, Закон доповнено статтею 15 1, яка визначає, що Державний дериватив – це цінний папір, що розміщується державою на міжнародних фондових ринках і підтверджує зобов’язання України відповідно до умов розміщення цього цінного паперу здійснити виплати власнику цього цінного паперу в разі досягнення певних показників валового внутрішнього продукту України, а також здійснити інші виплати.

Емісія державних деривативів є частиною бюджетного процесу і не підлягає регулюванню Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Рішення про розміщення державних деривативів та умови цього приймаються згідно з Бюджетним кодексом України, Розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» якого доповнено пунктами 34–37: право на розміщення державних деривативів належить державі в особі Міністра фінансів України за дорученням Кабінету Міністрів України. Умови розміщення державних деривативів визначаються Кабінетом Міністрів України.

Під час розміщення державних деривативів Міністр фінансів України за рішенням Кабінету Міністрів України має право брати зобов’язання від імені України, пов’язані зі здійсненням такого розміщення державних деривативів, у тому числі щодо відмови від суверенного імунітету в можливих судових справах, пов’язаних зі здійсненням виплат за державними деривативами відповідно до їх умов розміщення.

Суверенний імунітет – це принцип міжнародного права, який передбачає непідпорядкування суверенної держави законодавчим, судовим та виконавчим органам влади іншої країни.

Доволі цікава норма з точки зору того, що держава Україна визнає та виконає рішення суду іноземної держави, припустімо, за місцем знаходження позивача (кредитора) чи іншої країни, якщо умовами випуску деривативів це буде передбачено.

Крім того, особливу увагу необхідно звернути на зміни до пункту 14 статті 10 Закону. У попередній редакції ця норма звучала таким чином: «Виплата доходів і погашення державних облігацій України здійснюються грошима або державними облігаціями України інших видів за згодою сторін».

17.09.15 Верховна Рада України внесла зміни до цього пункту. На перший погляд, не суттєві, але насправді значно важливіші за всі інші. Тепер ця норма звучить так: «Виплата доходів і погашення державних облігацій України здійснюється грошима або в іншій формі за згодою сторін».

Якою може бути ця інша форма? Важливо розуміти, що використане законодавцем поняття є значно ширшим за «інші види державних облігацій України» (діяло до змін).

Для прикладу, стаття 7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначає загальні правила погашення облігацій, зокрема в ній зазначається: «Погашення відсоткових та дисконтних облігацій здійснюється виключно грошима. Погашення цільових облігацій здійснюється шляхом передачі товарів та/або надання послуг, а також сплати коштів власнику таких облігацій у випадках та порядку, передбачених проспектом емісії облігацій (для державних облігацій України – умовами їх розміщення)».

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначає товар як будь-яку продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

Таким чином, якщо раніше за зовнішніми зобов’язаннями можна було розрахуватися грошима чи іншими цінними паперами, то тепер грошима чи в іншій формі, без обмежень. Припустімо, і майном, і товаром, і майновими комплексами підприємств тощо.

Тобто, фактично, узаконено юридичну можливість закріпити в умовах випуску деривативів для зовнішніх кредиторів альтернативною формою розрахунку за цінним папером, держателем якого є нерезидент, конкретне майно народу України, повноваження щодо володіння, користування та розпорядження яким від імені народу здійснює Кабінет Міністрів України.

Поєднання цієї норми з нормою про відмову від суверенного імунітету дає можливість кредитору звернути стягнення на власність українського народу на території України на підставі рішення суду іноземної держави.

З викладеного вбачається, що дефолт нашій країні не страшний, доки у нас є об’єкти державної власності. Поряд з цим накопичення боргових зобов’язань під нововведений механізм із роками, за умови цілеспрямованих цій, може призвести до банального розподілу України між її кредиторами.

Для прикладу, за таких умов, припустімо, якби Російська Федерація погодилася на умови реструктуризації $ 3 млрд майном, яке могло б бути переданим у вигляді погашення нововипущених для РФ цінних паперів, стала б власність держави України на території АР Крим, яке, за даними Фонду держмайна, коштувало станом на 2010–2012 роки приблизно $ 1 млрд.

Інші зміни:

Внесені зміни до прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу передбачають запровадження пріоритетності погашення зовнішніх зобов’язань, надаючи перевагу в здійсненні виплат тим, щодо яких вчинено правочини щодо обміну (зміни умов діючих позик), випуску або продажу відповідних боргових зобов’язань.

Також внесено зміни щодо особливостей оподаткування під час реструктуризації державного і гарантованого державою боргу.

Передбачено правила оподаткування доходів платників податку, які є позичальниками за зовнішніми запозиченнями, гарантованими державою.

До таких позичальників належать державні підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів», «Конструкторське бюро «Південне» ім. Янгеля» та «Укрмедпостач», боргові зобов’язання яких погашаються та обслуговуються за рахунок коштів державного бюджету України.

Під час здійснення боргової операції (в результаті списання їх боргових зобов’язань) у таких суб’єктів виникатиме дохід, сума такого доходу буде виключена з бази оподаткування податком на прибуток підприємств. Тому реалізація законопроекту не призведе до зменшення надходжень до державного бюджету України.

Крім того, визначено, що доходи нерезидентів у вигляді процентів за державними запозиченнями деривативами не оподатковуватимуться.

Андрій Вігірінський Андрій Вігірінський , Правник, аналітик
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter