Тож, давайте послідовно. У боржника таки можуть забрати житло за борги, але тільки за певних умов:
• сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, перевищує 134 тис. грн – 20 мінімальних зарплат;
• виконавець пересвідчився, що на рахунку боржника відсутні кошти для примусового виконання рішення суду.
Лише після цього виконавець здійснює пошук нерухомого майна боржника та виставляє його на відкриті торги для реалізації. Є певний алгоритм дій, якого має дотримуватися виконавець. Лише за умови дотримання цього алгоритму він приходить до реалізації майна.
Отже, одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника, яке полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Зауважу, що на будь-якому з етапів боржник може погасити заборгованість та закрити виконавче провадження без реалізації майна.
У цьому випадку під поняттям "майно" боржника слід розуміти як окремі речі та їх сукупність, так і всі майнові права боржника, що на момент вчинення виконавчого провадження є у нього.
Загальний порядок стягнення боргів простий:
• подається позовна заява про стягнення коштів;
• суд розглядає її та виносить рішення – (до прикладу) задовольняє;
• рішення набирає законної сили та передається державному/приватному виконавцю для примусового виконання.
Виконавець після отримання виконавчого документа:
• відкриває виконавче провадження;
• відправляє запити в банки й отримує інформацію про наявність коштів на рахунках боржника;
• після отримання інформації здійснює списання коштів із рахунку боржника;
• у разі відсутності коштів проводить пошук рухомого/нерухомого майна;
• після знаходження майна проводить його оцінку та реалізує на прилюдних торгах.
Звернення стягнення на житло боржника є крайньою потребою. Тобто, якщо неможливо стягнути суму боргу коштом заробітної плати та грошових коштів, наявних на банківських рахунках боржника, цінних паперів, автотранспортних засобів та іншої наявної у боржника техніки, нерухомого майна насамперед з нежилого фонду, та земельних ділянок.
Проте практика відчуження житла є доволі поширеною: це нормальний, адекватний механізм виконання судових рішень. Якщо у вас немає коштів на сплату боргу – віддайте за них своє майно. Щоб житло не забрали, потрібно сплачувати борги. Отримані від реалізації кошти йдуть на погашення суми боргу, витрат під час виконання судового рішення, і після цього залишок перераховується боржнику.
Нагадаю, що у період дії воєнного стану зупиняються рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги в територіальних громадах, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають чи перебували у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Відповідний перелік територій затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Також виконавці не стягують борги за житлово-комунальні послуги щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.
Погрожувати тим, що через наявну заборгованість постачальник відповідних послуг може відібрати житло, він не має права. Такі дії є незаконними. "Вибити" борги, забравши квартиру або будь-яке інше майно, постачальник житлово-комунальних послуг не може.
Проте, навіть якщо таке житло і продали вже на відкритих торгах за борги, то на практиці виселити особу не так просто. Адже примусове виселення особи з реалізованого житла – вже справа іншого окремого судового розгляду.
Звідси логічне запитання: як уникнути відчуження майна в рахунок оплати боргу? Для цього потрібно системно вносити частини заборгованої суми до повного погашення.
Рекомендую виконувати рішення судів та інших органів ще на етапі до потрапляння до органів ДВС, аби уникнути додаткових витрат. І не забувайте про стягувачів, які також з нетерпінням чекають відновлення їх порушених прав. Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід’ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.