Три швидкості
Найлегша пастка для нового уряду — написати чесну програму на 50 пунктів, у якій усе важливо. Коли важливо все — не пріоритетне ніщо. Але ж це не означає, що новий Кабмін має концентруватися на виживанні, нехтуючи стратегічною перспективою. Ваду такого підходу ми бачимо по тому, що за останні 15+ років Україна застрягла в пастці низького економічного зростання, низької продуктивності, низької економічної складності і незмінних накопичених $50 млрд ПІІ. Пріоритети мають гілкуватися за горизонтами: виживання — це тижні; стійкість — це місяці; суб'єктність — це вже горизонт усього мандату нового Уряду. Уряд, який не зможе розшарувати ці три швидкості, витрачає дефіцитний ресурс залученості експертного і бізнес-середовища, Західних партнерів, часу. Нижче кожен пункт позначено відповідним горизонтом.
Горизонт 1: Стійкість
1. Енергетична стійкість до зими 2026/27. Більшість рішень вже підготовлено. Але необхідна комплексна реформа енергетичної системи і зміщення акцентів державної підтримки (децентралізація на рівень мікрорайонів).
2. Фіскальна стійкість. Дефіцит — головне екзистенційне обмеження. Передбачувана лінія з МВФ, закриття розриву бюджету-2026/27, синхронізація з партнерами.
3. ОПК як драйвер зростання. Дрони, ракети, роботизовані комплекси, counter-Shahed експертиза як експортний продукт і ланцюг доданої вартості (локалізація виробництва компонентів). Перетворити ОПК на один із головних драйверів технологічної модернізації економіки та майбутнього високотехнологічного експорту. Розвиток експорту зброї і безпекових сервісів.
4. Стратегічна оборона, стратегія перемоги, стратегічна нейтралізація ворога. Забезпечити розробку і впровадження нової стратегії. Забезпечити прискорену технологізацію Сил оборони України. Забезпечити ефективність використання найбільш цінного капіталу країни — людського.
Читайте такожДжерела: очолити уряд може Сергій Корецький
Горизонт 2: Інституційні основи
1. Реформа КМУ і адміністративна реформа. Перегляд функціоналу міністерств (компактні міністерства які формують політики, а не розпоряджають майном), створення проєктних і регуляторних агентств під реалізацію політик (тобто перетворити КМУ із органу ручного управління на центр вироблення політик та координації.). Запровадження Центру Уряду. Запровадження Економічного штабу і Координаційного центру розвитку людського капіталу.
2. Детінізація як розширення податкової бази, а не підвищення ставок. Виводити економіку з тіні через поведінкову архітектуру, а не тиском ставок. Проведення податкової реформи: запровадження ПнВК, зниження ставок податків на персональні доходи, збільшення акцизів і ставок на активи.
3. Забезпечення інклюзивності інституцій. Інституціоналізувати регулярний діалог уряду з репрезентативними об’єднаннями бізнесу, громадянського суспільства та аналітичних центрів. Налагодження ефективної співпраці не з окремими бізнесменами чи think-tank, а з Коаліцією бізнес-спільнот, що обʼєднує більше 100 асоціацій українського бізнесу та з Альянсом аналітичних центрів (15 thinks-tanks).
4. Інституційна довіра й антикорупція. Незалежність антикорупційних органів, цифрова прозорість, реформа держзакупівель, прискорена приватизація. AI-first Government.
5. Інституціалізований форсайт і сценарне планування. Держава має перестати бути реактивною. Вбудувати систему стратегічного і сценарного аналізу, макроекономічного і поведінкового аналізу в систему ухвалення стратегічних рішень. Антисипація як функція уряду.
6. Євроінтеграція. Перехід від статусу кандидата до повного відкриття переговорних кластерів. Використати графік вступу як зовнішній дисциплінуючий інструмент для внутрішніх реформ, а не стільки як самоціль. Розробити стратегію Євроінтеграції для реалізації Українського інтересу, зокрема позиціонування України як майданчика для Європейського експерименту з дерегуляції, цифровізації держави, лібералізації економіки для забезпечення високої конкурентоспроможності і технологічної переваги в світі. Забезпечити наявність сотень переговірників із горизонтальними звʼязками (польська модель) для підвищення ефективності переговорів.
Горизонт 3: Субʼєктність
1. Національна економічна стратегія. Відхід від екстраполяційного підходу і архаїчної побудови стратегії без урахування радикальної зміни технологій і трансформації ринків. Запровадження проривних економічних рішень. Запровадження регуляторної гільйотини. Створення в Україні найпривабливішого середовища для розвитку бізнесів, інвестування. Значний акцент на зростанні продуктивності праці як основи Національної економічної стратегії.
2. Людський капітал і демографічна стабілізація. Баланс «мобілізація vs економіка» (запровадження системи бронювання критичного персоналу), реінтеграція ветеранів, політика повернення, керована трудова міграція. Комплексна стратегія розвитку людського капіталу. Автономія університетів. Модернізація шкільної освіти (якість — пріоритет). Реформа системи здоровʼя з пріоритетом на превентивну, персоналізовану медицину.
3. Фінансування, ПІІ, відбудова та мобілізація приватного капіталу. De-risking для інвесторів (war-risk страхування, прозорий пайплайн проєктів), виконання Ukraine Facility тощо. Держава не розпорядник, а платформа. Сприяння розвитку фондового ринку. Пенсійна реформа як важіль розвитку фондового ринку. Забезпечення бізнесу довгим здешевленим, економічного обґрунтованим фінансуванням.
4. Експортна орієнтація. Посилення експортної стратегії і сприяння швидкій модернізації економіки в орієнтації на експорт, особливо в галузях з високою доданою вартістю. Стимулювання щодо включення українських підприємств до міжнародних ланцюгів створення доданої вартості. В тому числі: допомога у сертифікації, створення торгових представництв, залучення фінансів для масштабування експортоорієнтованих виробництв. Поступова дестимуляція експорту сировини, перехід до експорту продукції і сервісів з високою доданою вартістю. Розширити географію економічного співробітництва.
Ключовий виклик не в тому, наскільки повною буде програма нового Кабміну. Він в тому, чи вистачить сміливості її ухвалити, пріоритезувати і втілити. Пережити зиму й утримати бюджет, полагодити саму машину управління, і побудувати суб'єктність. Вікно для таких змін відкрите не назавжди. Вікна, як відомо, зачиняються — і зазвичай тоді, коли ми задовго сперечаємося про прізвища.