Масштаби освітніх втрат українських школярів
Широкомасштабна війна докорінно змінює усі сфери нашого життя, постійні обстріли загрожують не лише безпеці, а й загалом впливають на освіченість українців. Попри виклики, профільні державні інституції намагаються організувати освітній процес: будують підземні школи, організовують навчання у дві зміни та в онлайн-форматі. Проте цих змін недостатньо, щоб якісно відновити навчальний процес до того рівня, яким він був до повномасштабного вторгнення. Навіть для дітей, які проживають у відносно безпечних регіонах, навчання не є повноцінним. Адже через повітряні тривоги уроки перериваються і скорочуються, щоб учні могли дістатися укриття. Водночас у значної частини вчителів та учнів немає зв’язку, щоб займатися дистанційно. Діти в регіонах, близьких до лінії фронту, і на окупованих територіях, де є інтернет-зв’язок, мають доступ лише до дистанційного навчання. На окупованих територіях, де немає інтернету, учні взагалі не можуть навчатися в українських школах. Відтак в Україні освітні втрати торкаються чи не кожної дитини шкільного віку.
Декілька років поспіль орієнтиром академічних успіхів українського учнівства були результати ЗНО, ДПА, НМТ, а також міжнародне дослідження якості освіти PISA. За найновішими результатами PISA 2022, з’ясували, що розрив в освіті учнів сіл та міст значний, зокрема, різниця в балах із математики для 15-річних підлітків становить 92 бали, тобто учень із сільської місцевості відстає у знаннях на 4,5 роки у порівнянні з однолітками з міста. Загалом порівняння результатів PISA 2022 і PISA 2018 чітко показує погіршення навичок 15-річних дітей з математики, читання та природничих наук. Онлайн-навчання, стрес та травма призводить до значних прогалин у знаннях українських учнів.
За час повномасштабного вторгнення освітні втрати вже спричинили втрати економічні розміром 6,9 мільярдів доларів США, згідно з даними дослідження Світового банку, Уряду України, Європейського Союз і ООН станом на грудень 2023 року.
Рішення, які стали ефективними
У той час, коли європейські освітні системи почали впроваджувати програми із подолання наслідків відсутності навчання під час пандемії, онлайн-формат для українських школярів знову масово став актуальним. Щоб такий вид навчання був успішним, мають бути враховані освітні потреби кожної дитини. Відтак в нашій команді ГО «Навчай для України» в перші місяці повномасштабного вторгнення постало питання, як ефективно побудувати онлайн-заняття для дітей у великому масштабі, які мають обмежений доступ до регулярного навчання. Наші експерти почали вивчати успішні освітні практики та світовий досвід. Відтак вирішили протестувати академічний тьюторинг — форма підтримки у навчанні, яка передбачає індивідуальні заняття або заняття в невеликих групах, аби допомогти учням покращити успішність з певного предмета чи галузі знань. Основна мета тьюторингу полягає в тому, щоб надати індивідуальну увагу та керівництво учням, які можуть відчувати труднощі з певними концепціями чи навичками, щоб допомогти їм досягти успіху в навчанні.
Опираючись на такий досвід, команда започаткувала програму «Освітній Суп». Відтак діти з 5 по 10 клас змогли тричі на тиждень доєднуватися до онлайн-занять. В першому циклі навчання (в проєкті це називається “хвиля”, вона триває від 5 до 12 тижнів) було 100 дітей, а впродовж 2,5 років повномасштабної війни, тьютори провели вже 100 тисяч занять для більше ніж 14 000 дітей із надолуження освітніх втрат.
Ми всі зараз знаходимося в умовах, коли фізичні загрози життю переважають над бажанням вчитися. Якщо дитина щойно почула вибух або має певні трагічні події в своїй сім'ї, їй дуже важко зібратися, щоб під’єднатися до уроку і почати навчатися. Саме тому ми виділяємо багато часу для психо-емоціоного налаштування дитини на заняття, рефлексії, мотивації до навчання й вироблення навички навчатися самостійно, коли учень буде вдома без супроводу тьютора. Зорганізувавши і навчивши спільноту більше 600 тьюторів, наша команда побачила потребу розвантажити і допомогти вчителям, спільно з Дитячим Фондом ООН (ЮНІСЕФ) залучивши волонтерів, які не є вчителями і не мають педагогічної освіти, але мають хороші академічні знання і готові присвятити кілька годин свого часу на тиждень для занять з дітьми.
У межах програми «Студментор» молоді люди на волонтерських засадах навчають дітей з прифронтових міст та надають психоемоційну підтримку, використовуючи менторські техніки.
На думку однієї із учасниці програми Надії Швець, цінність «Студментора» полягає у тому, що тут навчають орієнтуватися саме на вподобання та інтереси дітей і поєднувати їх із навчальним матеріалом. В учасниці є попередній вчительський досвід, тож на перших заняттях розуміла як викладати історію, але впроваджувати саме менторський компонент було на початку складно. Проте з кожним заняттям звикала, шукала та створювала різні цікаві криголами, які базуються на інтересах дітей, нові вправи та техніки. Згодом прийшло розуміння, що дітям корисний такий менторський компонент і почала використовувати його і на своїх уроках в школі.
Окрім менторства в «Студменторі» Надія завершує навчання на магістратурі та працює вчителькою історії на Волині. Каже, що є декілька причин, чому вирішила подати заявку на участь в програмі. Найперше, їй подобається викладати історію, а коли зрозуміла, що є можливість допомогти дітям, які втрачають знання через війну, вирішила спробувати. Також у школі Надія має небагато годин історії, а, на її думку, знання потрібно тримати в тонусі.
В програми «Освітній Суп» та «Студментор» залучають зараз дітей з центральних, східних, північних та південних областей України. Це спричинено тим, що саме в цих регіонах велика кількість дітей немає доступу до регулярних занять у школі, що спричиняє глибокі освітні втрати. Також зараз команда працює над проєктом з міжнародною тьюторинговою компанією Saga Education, яка є експертами і лідерами американського тьюторингу. Їхні викладачі працювали з нашими дітьми, робоча мова була англійська. Для цього проєкту оголосили конкурс серед талановитих підлітків, які мають досягнення на олімпіадах та наукові проєкти Малої академії наук. Вже за добу ми отримали понад 100 заявок. Проблема, яку ми побачили — більшість програм зараз сконцентровані на дітях середнього та низького рівнів знань, проте майже немає програм з надолуження знань, на які можуть подаватися діти з високим рівнем. У такої категорії дітей відповідно більша потреба закривати прогалини, які в них є, і шукати більш глибокі джерела інформації.
Наші експерти працюють над тим, аби віднайти системні рішення й пілотні проєкти команди можна було масштабувати на державному рівні, враховуючи освітні потреби різних соціальних груп та специфіки доступу до навчання у різних регіонах, а також різних рівнів знань в українських учнів.
Синергія допомоги
Над надолуженням освітніх втрат також працюють в громадських організаціях EdCamp Ukraine, GoGlobal, Освіторія та Смарт Освіта. Освітні команди заручаються підтримкою провідних світових інституцій та надають посильну допомогу в освітньому секторі.
Відтак у команді EdCamp створили онлайн-платформу «ПОВІР», де в онлайн-форматі діти мають можливість отримати швидку освітню допомогу з української мови, математики та англійської мови. У спільноті GoGlobal працюють над проєктом #Покоління Перемоги. Завдяки ініціативі учні прифронтових регіонів можуть надолужити академічні знання та реалізувати власні ініціативи задля підтримки України. Допомагають вчителям організувати якісний та ефективний процес компенсації освітніх втрат у ГО «Освіторія». У межах проєкту «Наздоженемо» команда надає вчителям необхідні знання та практичні інструменти для надолуження знань в учнів у початковій школі – з читання, письма, математики, та у середній школі – з української мови, літератури та математики. А в ГО «Смарт освіта» поглиблено працюють над розвитком та вдосконаленням системи шкільної освіти в Україні та виходом з освітніх криз, що зумовлені повномасштабною війною.
У Міністерстві освіти та науки також працюють над проєктами, які сприятимуть якісній освіті для різних категорій українських школярів. Саме з такою метою МОН та Міністерство цифрової трансформації запровадили комплексну програму «Школа офлайн» та спільно з ГО «EdCamp Ukraine» презентували запуск платформи ПОВІР. Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий зазначив, що, метою програми є подолання освітніх втрат, створення умов для якісної освіти та повернення щонайменше 300 000 учнів за шкільні парти. За його словами, в Україні зараз навчаються різні категорії учнів із різними потребами: діти на ТОТ чи за кордоном, учні, які не мають доступу до очної освіти чи дистанційки.Завдання міністерства: запропонувати індивідуальний підхід для кожної дитини — передусім якісну освіту, яка відповідає потребам та умовам, у яких перебувають учні.
На думку міністра, освітні втрати — це те, що може стримувати в розвитку цілу країну, тому громадський сектор об’єднавшись разом із державними інституціями працює над виходом з освітніх криз, аби забезпечити краще майбутнє як для школярів, так і для України загалом.