Державний департамент США переживає найглибшу кризу за століття через реформи Дональда Трампа. Після його повернення до Білого дому адміністрація різко скоротила штат зовнішньополітичного відомства, відмовилася від практики призначення кар'єрних дипломатів на посади послів і суттєво змінила принципи формування американської дипломатичної служби.
Про це йдеться в матеріалі Financial Times.
За даними видання, з початку другого президентського терміну Трампа штат Держдепартаменту скоротився на понад 300 осіб, це більш ніж на 20%, а понад половина американських посольств у світі тривалий час залишаються без призначених послів.
Станом на кінець червня понад половина посад послів США були вакантними, включаючи високопосадові посади від Німеччини до Саудівської Аравії. Для майбутніх фахівців з Африки існує особлива можливість: майже 80 відсотків посольств США на континенті не мають посла. Із 101 кандидатури на посади послів лише дев'ять належать до професійних дипломатів.
Адміністрація пояснює зміни необхідністю реформувати громіздку бюрократію та підпорядкувати зовнішню політику принципу America First. У Білому домі наголошують, що Державний департамент має виконувати політику президента, а не формувати її.
Натомість колишні високопосадовці американської дипломатії називають нинішню реформу безпрецедентною.
Колишній посол США в Китаї Нік Бернс заявив, що дипломатична служба переживає найглибшу кризу за понад сто років. Ексдиректор ЦРУ та колишній заступник держсекретаря Білл Бернс вважає, що нинішні зміни можуть завдати американській дипломатії ще більшої шкоди, ніж антикомуністичні чистки часів сенатора Джозефа Маккарті.
На думку критиків, Білий дім дедалі частіше обходить професійних дипломатів, покладаючись на особистих довірених осіб президента, зокрема бізнесмена Стіва Віткоффа, Тома Баррака та Джареда Кушнера. Саме брак професійної дипломатичної експертизи, на їхню думку, став однією з причин нестійкості останніх міжнародних домовленостей адміністрації Трампа, зокрема щодо Ірану.
Усередині Держдепартаменту також відбувається зміна корпоративної культури. За словами дипломатів, дедалі більшого значення набуває політична лояльність до курсу MAGA, а співробітники побоюються відкрито висловлювати професійні оцінки чи незгоду з керівництвом. Адміністрація це заперечує, наполягаючи, що йдеться лише про забезпечення ефективної реалізації політики президента.
Водночас прихильники реформ стверджують, що Держдепартамент протягом багатьох років поступово віддалявся від консервативної частини американського суспільства, а нинішні зміни покликані повернути його до захисту насамперед національних інтересів США.
Експерти сходяться на думці, що навіть у разі зміни влади після виборів 2028 року повністю повернути американську дипломатичну службу до моделі, яка існувала до Трампа, вже навряд чи вдасться. Натомість майбутнім адміністраціям доведеться будувати нову систему дипломатії, пристосовану як до змін у світовій політиці, так і до наслідків нинішніх реформ.