Паралельна реальність
Рік у Молдові, зокрема в окупованому Росією Придністров'ї, розпочався з масштабної енергетичної кризи: 1 січня припинили транзит російського газу через територію України. Тож сепаратистський анклав під назвою «Придністровська молдавська республіка», який існує саме завдяки російському газу, опинився перед екзистенційною загрозою.
У перший день нового року лідер невизнаної республіки Вадим Красносельський оголосив, що газу вистачить лише до 20 січня, оскільки запаси не перевищують 13 мільйонів кубометрів газу (зі споживанням 5,7 млн кубометрів на день). Від ранку у приватних будинках відключили газ, а в багатоповерхівках — тепло і гарячу воду. Уже 2 січня зупинили роботу всі підприємства, а навчальні заклади готуються перейти на дистанційне навчання.
Решта Молдови — правий берег — також енергетично залежна від Росії: електроенергію там отримують з Придністров’я, генеровану з «безкоштовного» газу (сепаратистський анклав за спожитий газ не платить, росіяни вимагають кошти за нього в уряду Молдови, який не визнає боргів «ПМР»), за цінами, значно нижчими від ринкових. Тож російський газ став фактором паралельної реальності не тільки в окупованому Придністров'ї, але й у всій Молдові.
Ситуація на правому березі
Ситуація з газом для правого берега значно оптимістичніша. Уже два роки Молдова закуповує природний газ на регіональних і європейських ринках. Енергетична компанія «Молдовагаз» (50 % належать Газпрому, 35,33 % — уряду Молдови і 13,44 % — так званій адміністрації «ПМР») повідомила, що законтрактувала необхідні обсяги газу, які повністю забезпечать споживання на правобережжі до кінця березня 2025 року.
Молдова почала транспортувати газ із сусідньої Румунії через газопровід «Ясси — Унгени» ще з 2022 року. Цей газопровід має потужність приблизно 1,5 мільярда кубічних метрів на рік, що дозволяє покривати річні потреби Молдови. Це рішення стало важливим кроком, щоб зменшити енергетичну залежність Молдови від Росії, але все ж не розв’язало проблему залежності Придністровʼя від російського газу, а правобережжя — від придністровської електроенергії.
Тож навіть з наявними запасами природного газу виклики для Молдови залишаються значними. Досі до 80 % потреб Молдови в електроенергії забезпечувала розташована в «ПМР» МолдГРЕС, що належить російській енергетичній компанії «Интер РАО». Тепер же Молдові доведеться імпортувати електроенергію з Румунії за ринковими цінами, оскільки МолдГРЕС змушена перейти з газу на вугілля, запасів якого вистачить лише на 50 днів.
Хто більший халявник
Зупинку постачання газу Газпром офіційно пояснив «несплатою боргу». Президентка Молдови Мая Санду, нещодавно переобрана на другий термін, заявила, що так Росія провокує газову кризу, а прем'єр-міністр Дорін Речан зазначив, що Росія вимагає сплатити борг, якого не існує, і доручив підготувати націоналізацію компанії «Молдовагаз». 2021 року Газпром оцінив борг Молдови у понад 700 мільйонів доларів США — і це за газ, спожитий переважно Придністров'ям. Тоді як незалежний аудит підтвердив лише 8,6 мільйона.
Придністров'я відреагувало емоційно: звинуватило Кишинів у спробі перекласти на нього свої борги. Зрештою, Кишинів запропонував закупити газ для Придністров'я, однак сепаратистському анклаву доведеться платити за нього.
«Жителі Придністровського регіону платитимуть за газ стільки само, скільки й решта Молдови», — заявив у ефірі телеканалу ТВ8 молдовський віцепрем’єр з реінтеграції Олег Серебрян.
І тут цікавий контекст: колишній міністр енергетики Молдови Віктор Парліков, тоді ще на посаді, у кінці року відвідав Санкт-Петербург, де зустрівся з головою Газпрому Олексієм Міллером. Парліков розповів, що обговорювали саме борг правобережжя (хоча Росія й оперує зовсім іншими цифрами, не визнаючи результатів аудиту). За його словами, у Кремля, втім, зовсім інші інтереси: росіяни хотіли, щоб Кишинів вплинув на рішення Києва припинити транзит газу.
Як писав LB.ua, раптово активізувалися контакти Молдови з Угорщиною та Словаччиною, лідери котрих зараз є головними лобістами російського газу в Європі. А звинувачення одного берега іншим у тому, хто більший халявник, важко сприймати без іронії: коли одні споживали газ безкоштовно, інші вдавали, що платити власним сепаратистам за електроенергію вдвічі дешевше за ринкові ціни — це нормально. Тож рахунки доведеться сплачувати всім. Але пріоритетом залишається регіональна безпека, яка значною мірою залежатиме від політичних рахунків під час парламентських виборів у Молдові.