Російський бізнесмен Євген Пригожин, відомий як кухар Путіна, створив "ПВК Вагнера" за дорученням вищого військового керівництва Росії, йдеться в розслідуванні видання The Bell.
Сама ідея створення ПВК народилася на Петербурзькому економічному форумі в 2010 році, куди приїхав Ебен Барлоу, засновник першої в світі легальної приватної армії Executive Outcomes. На форумі Барлоу розповів військовим про модель створення ПВК і навіть запропонував варіанти адаптації такої компанії до російських умов.
Створення в Росії загону "відставників" на той момент обговорювалося вже близько року. План підтримував генерал армії Микола Макаров, який очолював Генштаб РФ.
Рокірування Володимира Путіна з Дмитром Медведєвим, скандал з відставкою міністра оборони РФ Анатолія Сердюкова, вихід на пенсію глави Генштабу Миколи Макарова - все це на кілька років відсунуло реалізацію ідеї ПВК, але про неї не забули.
Команду для ПВК почали набирати приблизно в 2013 році. Цю роботу доручили Петербурзькому бізнесменові Пригожину, який на той час почав отримувати великі підряди від російської армії на прибирання військових частин, опалення, будівництво військових містечок, вивезення відходів, постачання продовольства.
Сам Пригожин заперечує не тільки свою причетність, а й саме існування ПВК. "Факт згадки мого імені у зв'язку з ПВК є наслідком інформації, спочатку виданої громадськості через Службу безпеки України", - заявив він.
У лютому-березні 2014 року найманці ПВК були помічені в Криму, пізніше - на українському Донбасі. Але ні там, ні там їхня роль ще не була провідною.
Для "згуртування колективу" приблизно в середині 2015 року було обрано майданчик неподалік від бази ГРУ на півдні Росії. А в серпні 2015 року "ПВК Вагнера" зібрала найманців і почала їх підготовку до першого походу в далеке зарубіжжя - відрядження до Сирії.
Піком всієї операції стало захоплення Пальміри в 2016 році, в якому бійці Вагнера відіграли вирішальну роль. Але вже скоро перемоги були серйозно затьмарені - в лютому 2018-го приватна армія зазнала великих одноразових втрат у бою проти американців в Дейр-ез-Зорі, а Пригожин накликав на себе гнів військового командування: атака нібито не була санкціонована командуванням російського угруповання.
З моменту битви в Дейр-ез-Зорі інформації про участь ПВК в активних бойових діях не було, зате її співробітників встигли помітити чи не в десятці інших країн - переважно на африканському континенті.
Всього, на думку співрозмовників The Bell, через ПВК з 2014 року могли пройти від 7 до 10 тисяч найманців.