Рецензії
Матеріали по темі
-
Последние две выставки Никиты Кадана – о времени и о безвременье истории, о пульсации руин в настоящем и о том способно ли знание истории воспитывать сочувствие к чужой боли. LB.ua рассказывает
подробнее.
-
«Ніхто» ж у всіх сенсах дуже середній, нехай і міцно зроблений фільм, хоча з іншого боку прості як п'ять копійок бойовики вже настільки вийшли з моди, що можливо якраз по ним глядач…
-
У секції Generation Берлінале відбулась прем’єра «Стоп-Земля» Катерини Горностай – повнометражний дебют, який, з одного боку, вийшов повністю очікуваним, а з іншого – став сюрпризом. LB.ua
розповідає детальніше.
-
Uke, або ж Юкі – це збірне прізвисько, яке канадці вигадали для українців, що грають у Національній хокейній лізі. LB.ua розповідає про документальний фільм про них.
-
«Чорнобильдорф» – складний та багаторівневий мокьюментарі-проєкт, який відбувся в Мистецькому Арсеналі цієї осені. LB.ua розповідає детальніше.
-
Чим може стати ця історія для глядача? Ще одним фільмом, що розповідає про жахіття військових подій? Чи майже біблійською історією про всеприсутність людської дикості, що вміщена в межі культури
та моралі?
-
У Мистецькому Арсеналі триває виставка Андрія Сагайдаковського, яка є продовженням серії виставок українських художників 90-х і звертається до концепції «гри» і «тотальної інсталяції». Наскільки
успішно – у рецензії LB.ua.
-
Прем’єра оперного проєкту «Чорнобильдорф» від композиторів Романа Григоріва та Іллі Разумейка знову повернула нас до чорнобильської травми і показала ще один варіант звільнення від неї – в жанрі
постапокаліптичної «археологічної опери».
-
Цей фільм нагадує нам про старі, до болю знайомі істини, які для всього людства донині так і лишились невивченими уроками: жорстокий бунт бідних проти багатих завжди страшний і безсенсовний…
-
Страх перед невизначеним майбутнім і усвідомлення соціальних проблем сучасного суспільства змішуються у «Новому порядку» і виливаються на глядача.
-
Все у дебютній стрічкі Деї Кулумбегавшвілі не вписується у звичні межі. Осередок Свідків Єгови не відповідає традиціям маленького грузинського містечка, а головна героїня почувається…
-
Фільм про межі нової жіночності та спроби відшукати себе в іншій людині за рахунок романтичних відносин, вибудовуючи тіло сценарію через історію виходу з токсичних стосунків.
-
Оскільки тема «землі кочівників» тепер так гучно увійшла у поле кіно, є сподівання, що вона продовжиться цікавими обговореннями та міждисциплінарними дослідженнями.
-
Ціль «Повільної машини» полягає у тому, щоб затягнути глядача в стан невизначеності. Фільм малює реалістичний світ мегаполісу, водночас вкрапляючи в нього типові сюрреалістичні елементи…
-
Ця стрічка складається з протяжних кадрів та демонструється без субтитрів. Проте боятися не варто – «Дні» допоможуть знайти комфорт в усамітненні, не вдаючись до вербалізації.
-
“Ещё по одной” – это не “Мальчишник в Вегасе”, а невеселая история о кризисе среднего возраста и о примирении с самим собой. А алкоголь – это так, просто как будто к слову пришлось…
-
Стрічка «Брати. Остання сповідь» демонструє нам страшну реальність світу, в якому Бог помер, а історії про святих лишилися тільки у книжках.
-
«Коли падають дерева» – дебютна, а тому художньо спірна і трохи сумбурна стрічка, в яку автор вклала, здається, занадто багато думок і мотивів.
-
Чим же саме чіпляє фільм «Рівень чорного»? Мабуть, тим, що він відкидає прагнення глядача до ескапізму, замінюючи його раціональною позицією.
-
На тлі більшості нових опер з їхніми літературними сюжетами «Пеніта» вирізняється документальністю, вона – про чотирьох довічно ув’язнених жінок, що відбувають покарання у Качанівській виправній
колонії №54 у Харкові.
-
“Передчуття” не випадає із фільмографії режисера. Попри довгу паузу, Криштофович знову повертається до розповіді про втрачені можливості.
-
“Рівень чорного”, з рештою, навіть не про чорне – а про контраст та протиставлення: буденність Костянтина і нездійснені творчі плани, світло від спалахів і темрява, що чекає вдома.
-
Певною мірою, цей фільм здатен стати прихистком від страху, викликаного передчуттям Апокаліпсису, наближення якого культивується в сучасних ЗМІ.
-
Стрічка Олександра Денисенка «Тарас. Повернення» працює з «колективно несвідомим» Шевченком, замість того, щоб показати його як реальну людину.
-
«Там музика грає, там снаряди падають», — промовляє героїня документальної короткометражної стрічки Марії Стоянової «Ма». Цією фразою можна влучно описати усе, що діється на екрані…