Умови тендеру
Ключовою у закупівлі є найнижча ціна.
Тендер запустили 20 серпня, того дня виробники отримали на пошту листи із пропозицією від Агенції оборонних закупівель.
До 26 серпня вони мали надіслати комерційну пропозицію. Поставити дрони мають до грудня 2026 року.
Ще важлива умова – одна компанія не може виграти лоти сумарно більше ніж на 50% від загального бюджету закупівлі. Аби держава не залишилась із зірваними поставками й без запасного постачальника.
Закупівлю розбили на 52 окремі позиції, і вони різні за обсягом: у найменших лотах – кілька сотень дронів, у найбільших – до 24 тисяч.
Сумарну кількість дронів, які планують закупити, в АОЗ не називають.
«Загальна кількість, яка планується до закупівлі, є інформацією ДСК (для службового користування) відповідно до норм чинного законодавства та нормативно-розпорядчих документів», – відповіли нам в Агенції.
Питання до ТТХ
Компанія «Генерал Черешня» звинувачує АОЗ у прописаних тактико-технічних характеристиках під конкретного виробника, втім, не називає, якого саме.
Серед ознак того, що умови могли формувати під конкретного виробника, називають брак обґрунтування вимог і надто вузьку деталізацію окремих показників.
«Частину показників (максимальна/робоча висота польоту, крейсерська швидкість, злітна маса) НЕ визначено; інші показники деталізовані настільки вузько, що їм може відповідати виріб обмеженого кола (або одного) виробників», – йдеться в заяві.
Окремо компанія звертає увагу на строки: на підготовку пропозиції та підтвердних документів дали лише чотири робочі дні замість мінімум шести, встановлених статтею 25 Закону «Про оборонні закупівлі». Такий строк, на думку виробника, «реально виконати можуть лише учасники, заздалегідь обізнані про майбутні вимоги».
Наш співрозмовник, дотичний до виготовлення дронів, зазначає – виписані вимоги справді складні.
«Але я не можу сказати що під когось конкретно зроблено. ТТХ завищені, але не схоже на «заточки». Наприклад, просять час роботи 30 хв, коли реально стандарт – 20 хв, щоб долетіти. Вищий час корисний, якщо в засідці десь чекати, знаю, що на це рефлексували багато виробників. Але це правильно – піднімати загальну планку поступово», – пояснює він.
Водночас підігнати свій виріб під вказані вимоги за кілька місяців, вважає, реально.
Юрій Гудименко, голова Громадської антикорупційної ради при Міноборони у коментарі РБК-Україна підтвердив – ГАР МОУ не має прямих доказів того, що якісь тендери виписувалися під конкретних учасників.
Детальніше про скарги виробників Гудименко розповідав виданню «Бабель». За його словами, останнім часом Громадська антикорупційна рада отримала 6-7 звернень, що стосувалися тендерів: кілька з них відхилили, кілька були по суті. Претензії стосувалися різного: від того, що про тендер виробник дізнався з новин, до особливостей банківських гарантій і зауважень до ТТХ.
«В АОЗ є хронічні хвороби, а є нові правила гри – це тендери. Зараз перше наклалось на друге – і сталась проблема», – пояснює Гудименко.
Водночас, на його думку, сама природа таких закупівель робить конфлікт неминучим.
«Суть у тому, що закупівлі за ТТХ нікому з виробників не вигідні – всім у своїх виробах треба щось переробити», – каже голова Громради.
За словами Гудименка, попри скарги виробники й Міноборони постійно комунікують. «Практично на кожну скаргу є реакція. Можливо, не така, як ми хочемо, але є», – каже він.
Питання до форми проведення закупівлі і що сказав суд
На думку компанії «Генерал Черешня» вона не відповідає жодній з процедур, встановлених законодавством: це не відкриті торги, не спрощені закупівлі, не закупівлі за електронним каталогом і не рамкова угода. Пропозиція компанії – проводити все в закритому модулі Prozorro, де би виробники бачили одне одного і могли контролювати хід торгів.
У компанії наполягають, що закон містить вичерпний перелік способів оборонних закупівель, і нинішня процедура до нього не належить.
«ДП АОЗ проводить конкурентну закупівлю поза електронною системою закупівель – шляхом одноразової розсилки документації електронною поштою обмеженому колу підприємств, без оприлюднення оголошення, без електронного аукціону та без визначення переможця за прозорою процедурою», – заявили в компанії.
Також виступили з вимогою призупинити або скасувати закупівлю до приведення процедури у відповідність до законодавства і проводити торги на платформі Prozorro.
Компанія нагадує, що конкурентні закупівлі на Prozorro уже проводилися: за словами «Генерала Черешні», в них виробник виграв шість із семи лотів і виконав зобов'язання за кожним «без затримок, відкрито, чесно та справедливо».
Цю претензію виробник виклав у позові до суду, в листі до Громадської антикорупційної ради при Міноборони і в публічних дописах у фейсбуці.
Врешті, висновки Київського окружного адміністративного суду наводить видання «Бабель»:
- Закупівля законна. Позивач послався на норму, яка не регулює закупівлі зброї. Озброєння купують за п. 43 постанови Кабміну №1275 – без процедур, визначених законами «Про оборонні закупівлі» та «Про публічні закупівлі». Як саме — вирішує замовник, тобто Міноборони.
- Претензії до ТТХ адресовані не тому органу. АОЗ не формує технічні характеристики, це робить Міноборони.
- Дискримінацію не доведено. Те, що характеристики не подобаються виробнику, не означає, що вони неправильні або унеможливлюють його участь.
- Документація й не мала відповідати Закону «Про публічні закупівлі» – збройні закупівлі регулюються інакше.
- Права позивача не порушені. Компанія відповіла на лист АОЗ і взяла участь у торгах, її пропозицію не відхиляли. Якщо права порушать при оголошенні результатів – тоді й можна судитися.
Натомість «Генерал Черешня» подав апеляцію на це рішення. В Агенції оборонних закупівель 3 вересня повідомили LB.ua про його висновок.
«Сьогодні суд апеляційної інстанції також підтвердив законність процедури закупівлі, застосованої АОЗ, та відмовив позивачу в задоволенні позову» – йдеться в повідомленні.
Чи проведуть таки закупівлю
«Наразі немає загрози зриву постачання: процедура не зупинена, її наступні етапи будуть проведені відповідно до визначеного порядку. Переможця наразі не визначено, оскільки процедура ще не завершена», – пояснили LB.ua в Агенції оборонних закупівель.
Агенція також послалася на вищезгадане рішення суду, що визнав позовні вимоги необґрунтованими.
«Також суд підтвердив, що потребу та технічні характеристики визначає державний замовник, а АОЗ здійснює закупівлю відповідно до доведених йому вимог. При цьому сам позивач мав можливість взяти участь у процедурі та скористався нею, подавши комерційну пропозицію», – наголосили в АОЗ.
І додали, що контролюють перебіг закупівлі, «процедура триває, а наразі немає підстав говорити про її зрив або зупинення постачання».
Чому Міноборони обрало такий шлях
У відповідь на запит LB.ua в Міністерстві оборони пояснили, що застосування спеціального порядку закупівель без передбачених законодавством процедур відповідає пункту 43 постанови Кабміну №1275 і зумовлене необхідністю захисту інформації про потреби оборони, номенклатуру, обсяги й технічні характеристики продукції.
Головний аргумент відомства щодо Prozorro – безпековий. В його екосистемі учасники конкретних закупівель бачать у своїх кабінетах пропозиції, ТТХ та адреси інших учасників, а в центральній базі даних з часом накопичується історія тендерів за весь час.
«Архітектура системи заснована на принципі "всі бачать все". Для більшості закупівель в державі – це правильне обмеження. Для закупівель військового призначення у українських виробників – це ризик розкриття даних, за якими полює ворог», – йдеться у відповіді Міноборони.
Крім того, в електронній системі закупівель Prozorro наразі немає можливості обробляти інформацію з обмеженим доступом. За словами відомства, ці обґрунтування – результат тривалого спільного аналізу разом з командою Prozorro та ІТ-сектором Міноборони і Мінцифри.
У Міноборони також посилаються на пункт 8 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період воєнного стану, затверджених тією ж постановою №1275. Згідно з ним, електронна система закупівель не використовується, зокрема, для закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, вибухових речовин військового призначення, а також послуг із розроблення, ремонту й модернізації цієї продукції.
«Такий підхід зумовлений специфікою оборонної продукції та необхідністю не розкривати у відкритих системах чутливу інформацію: номенклатуру й обсяги озброєння, технічні характеристики, строки постачання та дані про учасників закупівлі», – пояснили в міністерстві.
Там наголошують, що для озброєння, яке безпосередньо застосовується на полі бою, нерозголошення критичної інформації є невід'ємною частиною процесу закупівлі і саме тому законодавство передбачає спеціальний порядок, який дозволяє одночасно захистити чутливі дані та забезпечити конкуренцію між постачальниками.
Рішення застосувати спеціальний порядок у цьому випадку визначило й погодило Міністерство оборони як державний замовник.
Водночас на запитання, чому процедуру закупівлі повноцінно не перевели на закритий модуль Prozorro, у Міноборони порадили звернутися безпосередньо до Prozorro.
Про можливу альтернативу нинішній процедурі у відповіді Міноборони не згадали. Водночас, як писало видання «Бабель» з посиланням на власні джерела в міністерстві, там планують запустити окрему закриту систему для торгів зброєю – своєрідний military Prozorro, розрахований саме на умови війни. За інформацією видання, вона може запрацювати вже у вересні.
На уточнення, чи ця закупівля проводиться за кошти оборонного кредиту ЄС, у міністерстві зазначили:
«Закупівля ще триває, переможці не визначені – відповідно, контракти не укладені, фінансування не здійснено. Щодо джерел фінансування, то це не публічна інформація, тому повідомити її не можемо».