П’ять принципів технологічної війни
Модель, яку будує 7 корпус швидкого реагування ДШВ, виглядає досить просто: сенсор - інформація - рішення - ураження - аналіз - модернізація.
Останній елемент цього ланцюжка є ключовим, однак його часто недооцінюють. Після застосування система не закінчує свій цикл, натомість починається процес вдосконалення. Проаналізувавши результат, ми передаємо інформацію інженеру чи виробнику, змінюємо конструкцію, програмне забезпечення чи спосіб експлуатації та знову повертаємо на тестування.
Поле бою фактично стає частиною R&D-процесу (Research & Development), через який відстань між розробником та людиною, яка використовує засіб, скорочується. Саме цей зв'язок є одним з джерел української технологічної стійкості.
Аби покращити ефективність на фронті, бойова робота 7 корпусу швидкого реагування ДШВ грунтується на 5 принципах технологічної війни.
Перший – масовість. Перевагу не завжди створює найдорожча й найскладніша система. Технологія має бути не лише ефективною, а й масштабованою.
Другий – децентралізація. Інформація, відповідальність і засоби мають бути максимально наближені до підрозділу, який бачить противника і може на нього впливати.
Третій – інтеграція. Окремий БПЛА залишається лише безпілотником. Радар – сенсором. РЕБ, зв’язок чи роботизована платформа також мають обмежену цінність, якщо працюють ізольовано. Справжня перевага виникає тоді, коли всі засоби ураження працюють як єдина система – у синергії.
Четвертий принцип – постійна адаптація. Технологія, яка чудово працює сьогодні, через кілька місяців може втратити свою ефективність. Противник аналізує наші дії, ми – його. Вже недостатньо мислити категорією «створили готовий продукт». Натомість його потрібно постійно вдосконалювати.
П'ятий принцип - людина поза ризиком. Кожне завдання, яке можна передати машині, сенсору, БПЛА або наземному роботизованому комплексу, ми повинні намагатися передати машині. Технологія – це насамперед спосіб зберегти військовослужбовця.
Розробки майбутнього
7 корпус швидкого реагування ДШВ зараз працює над низкою проєктів, які покликані не лише повністю реалізувати технологічний потенціал українського війська, а й повністю змінити характер бойових дій.
Це, зокрема, системи візуального позиціювання для дронів та літаків StabX та Cyclops. Це устаткування покликане покращити спроможність безпілотних систем виконувати завдання в складному навігаційному середовищі. Але головне не сам пристрій, а випробування, під час яких ми разом з виробником аналізуємо та вдосконалюємо його характеристики.
Інший приклад, який доводить, що інновація необов'язково має коштувати мільйони. Dron Cell - система скидання розрядженої батареї з FPV, яка дозволяє збільшити час дальність польоту. Іноді невелика деталь, яку можна виробляти тисячами, дає більший практичний ефект.
Аби вийти на новий рівень застосування дронів, недостатньо самого виробу. Потрібна інфраструктура. Саме тому ми разом з виробником впроваджуємо систему LTE-зв`язку для безпілотних систем Ядро. Ми бачимо майбутнє безпілотних систем як роботу в мережі. Тому паралельно розвиваємо Mesh network, щоб різні повітряні та наземні платформи могли працювати в єдиному інформаційному середовищі.
Ще один пріоритет - автономність. Проєкт Ubrain покликаний звільнити оператора від керування бортом протягом польоту. Він лише визначає завдання, а дрон за допомогою системи виконує місію та реагує на зміну середовища.
Серед розробок також наземний роботизований комплекс “Квадро”. Це звичайна платформа, яку ми переробляємо на дистанційно керовану та поступово інтегруємо її в загальну систему зв'язку. Ми не завжди починаємо з дорогого спеціалізованого військового виробу. Іноді швидше і дешевше взяти наявну платформу, адаптувати її, перевірити концепцію, а вже потім переходити до спеціалізованого рішення.
Усі ці проєкти різні.
Але метод один: потреба - рішення - прототип - тест - зворотний зв’язок - модернізація - масштабування. Саме цей цикл демонструє технологічність українського війська.
Швидкість розробок як перевага
Майбутня війна – це не війна дронів замість людей. Це війна, у якій людина керує дедалі більшою кількістю машин, сенсорів і автономних систем, залишаючись якомога далі від безпосередньої небезпеки.
Тому справжня технологічна перевага - не конкретний дрон, робот чи радар. Це здатність системи швидше за противника виявити проблему, створити рішення, перевірити його, масштабувати й знову адаптуватися.
Саме таку систему ми намагаємося побудувати у 7 Корпусі швидкого реагування ДШВ.
Україна платить надзвичайно високу ціну за те, щоб отримати цей досвід. Наше завдання - зробити так, щоб він став частиною майбутньої системи оборони Європи.
Наша мета проста: Воювати технологіями, щоб максимально зберегти людей.
