Шляхами маршала Даву
Про створення Третього корпусу Білецький оголосив 14 березня 2025 року, у День українського добровольця. За три роки існування його Третя штурмова виросла з добровольчого загону до найчисельнішої і однієї з найбільш боєздатних бригад у складі Сухопутних військ. Бійці відзначились в обороні Києва, деокупації Херсонщини, боях за Бахмут і Авдіївку. Вже майже рік бригада на Харківщині тримає смугу довжиною у понад 50 кілометрів, де попри безперервні штурмові дії ворог не просто не просувається, а навіть втрачає захоплені раніше позиції. «Трійка» відрізняється військовою підготовкою, застосуванням безпілотних систем, плануванням і управлінням.
«Війна дала можливість розкритися багатьом людям. Андрій Білецький круто масштабував великий успіх. Інтегрувавши багатьох цивільних без досвіду служби в армії, створив успішний бойовий організм – Третю штурмову бригаду. Тепер він командир Третього корпусу. Там є багато прикладів, які слід переймати іншим військовим частинам, бригадам та корпусам», – вважає Павло Паліса, екскомандир 93-ї ОМБр, заступник керівника Офісу Президента з питань безпеки і оборони.
Які бригади, окрім «Трійки», формуватимуть корпус, поки не розголошують. Ймовірно, він отримає на озброєння легендарні американські БМП «Бредлі» – не випадково Білецький обрав їх фоном для свого відеозвернення. Нині із західної техніки «Трійка» має на озброєнні тільки бронетранспортери М113 – надійні, але родом з 1960-х років.
Командир назвав пріоритети, на яких розбудовуватиме корпус: бойова підготовка, професійні сержанти, управління, технології. За його словами, до складу нових корпусів увійдуть 4-6 лінійних бригад і так званий корпусний комплект – артилерійські, зенітно-ракетні, інженерні підрозділи, батальйон розвідки, підрозділи тилового забезпечення тощо. Раніше це був «винегрет» із приданих підрозділів. Із появою корпусів він стане злагодженим механізмом з єдиним командуванням і відповідним рівнем взаємодії. «Думаю, що Третій армійський корпус буде не гірший за Третій армійський корпус Даву, французького маршала епохи наполеонівських війн. Дуже ефективний», – казав в інтервʼю Армія TV Петро «Ролло» Горбатенко, начальник штабу Третьої штурмової.
Наздогнати і зробити краще
Корпусна система для ЗСУ не є новинкою. Україна успадкувала радянську військову дивізійно-корпусну структуру. У 2000-х перейшла до бригадної структури, яка в цілому відповідала задачам АТО/ООС, але геть не підходила до повномасштабної війни багатотисячних армій. «Росіяни почали повномасштабку з бригадною системою. Але дуже швидко їхні науково-військові інститути зробили аналіз достатньо розгромного для них 2022 року, і весь 2023 рік росіяни переходили на систему батальйон-полк-дивізія-армія-з'єднання армій. Ця система в 2024 році себе добре проявила, дала можливість вести безперервну наступальну операцію на багатьох напрямках. Ми зараз дуже правильно робимо. Немає нічого зазорного в тому, щоб сказати: в цьому противник ефективніший, і зробити краще», – пояснював Андрій Білецький.
В умовах сучасної російсько-української війни корпусна система має низку переваг над бригадною. Перша і основна – стале командування. Досі батальйони і бригади обʼєднувались в оперативно-тактичні угруповання (ОТУ), а ті своєю чергою підпорядковують оперативно-стратегічному управлінню військами (ОСУВ). Це позаштатні структури і головна їхня проблема – ротаційність складу. Відсутність зіграних команд ускладнює управління і взаємодію. Ворог цим успішно користувався, завдаючи ударів у «стики» між підрозділами. Тепер підрозділи матимуть стале корпусне командування, корпуси не будуть мішати одне з одним і перекидати з одного напрямку на інший. У кожного буде власна смуга відповідальності в умовні 100-120 кілометрів, вони відповідатимуть за забезпечення і боєздатність підпорядкованих їм бригад, матимуть засоби розвідки і ураження. За даними Главкома, корпуси будуть підпорядковуватись оперативним командуванням, а ОТУ і ОСУВ розформують.
Ще одна важлива перевага – можливість вражати позиції ворога на оперативній глибині. Наявні у бригад засоби дозволяють діставати росіян на відстані приблизно 30 кілометрів, натомість корпуси зможуть бити на 120-150 км вглиб російської території. «Противник собі дозволяє те, чого ми собі не дозволяємо: мати располаги в школах чи окремих будівлях, централізувати видачу паливно-мастильних матеріалів і БК, спокійно розвантажувати ешелони значно ближче, ніж ми. Оперативний рівень у вигляді корпусів повинен отримати засоби, які дадуть можливість розкривати противника на глибину дивізії або навіть армії і уражати на цю глибину. Чи змінить це розстановку на полі бою? Безумовно, змінить», – пояснив Андрій Білецький.
Чисельність особового складу корпусів ЗСУ може сягати 50 тисяч військовослужбовців. Наприкінці березня «Трійка» створила полк безпілотних систем, а в квітні запустила нову рекрутингову кампанію «Готуємо до будь-якого сценарію». Наразі в бригаді відкрито 24 вакансії на бойові посади і 18 на тилові. Новина про створення Третього корпусу співпала у часі із включенням бригади до проєкту «Контракт 18-24», тож тепер молоді люди, які обирають бойові посади, можуть підписати із підрозділом річний контракт і отримати мільйон гривень. Цивільним «Трійка» пропонує випробувати себе на тестовому тижні штурмовика або пройти навчання у школі FPV KillHouse.