Юлія Свириденко, перша віцепрем'єр-міністерка, міністерка економіки України: "Маємо амбітну мету – упродовж десяти років повернути в обіг 80% забруднених земель"
– Я абсолютно впевнена, що це одна з головних тем, вона звучатиме в Україні десятиліттями.
Звичайно, маємо амбітну мету – упродовж 10 наступних років повернути в обіг 80% забруднених земель, ми активно працюватимемо над цим. 174 тисячі квадратних кілометрів, 30% України – потенційно забруднена територія. Сьогодні ми найзабрудненіша держава у світі.
Зрозуміло, що це вимагає інших підходів, безпрецедентних заходів зокрема. Чому Міністерство економіки частково координує цю роботу? Тому що через наявні в країні ресурси це буде цікаво, думаю, вітчизняним виробникам важкої техніки для розмінування. Нині маємо 29 машин. 29. І три тисячі саперів.
Декотрі експерти кажуть, що аби розмінувати Україну, потрібно 700 років.
У нас немає 700 років, тому наші завдання зрозумілі. Посилити спроможність державних інституцій, а саме – Служби з надзвичайних ситуацій, Служби транспорту, спрямувати їхню діяльність на розмінування мостів, доріг, домівок. І запропонувати світу й Україні таке ноу-хау, як відкриття ринку для розмінування земель госппризначення. Ми вже зробили пілот, коли вийшли з ділянкою лісу на аукціон. І як державне підприємство зекономили близько 100 тисяч гривень на лоті, який коштував 600 тисяч гривень. Саме за рахунок того, що є вже приватні оператори на ринку. Наша ідея – таких операторів має бути не 16 сертифікованих, як зараз, і ще 26 у процесі сертифікації. Їх потрібно значно більше, щоб вони конкурували. Позаяк сільгоспземель, потенційно замінованих, більш ніж два мільйони гектарів.
Щоб ці компанії могли конкурувати на аукціонах, мусять мати техніку. Тому очевидно, що ми зацікавлені локалізувати її й купувати всередині країни. Якщо рік тому, коли почалося вторгнення, ми знали виключно про імпортні аналоги, то сьогодні можемо з упевненістю сказати, що є українські компанії, які здатні локалізувати хорватську DOK-ING, словацьку "Bozena", данську "Hydrema". І ми ще почали виробляти в Харкові та Кривому Розі сертифіковані машини для розмінування, які на порядок дешевші. Так, вони виглядають не так, як DOK-ING і "Bozena". Але Україна, мені здається, під час війни показала себе дуже інноваційною і технологічною державою.
Ми віримо, що зможемо вдосконалити ці машини, щоб на них справді був попит. Тому що їхня цінова категорія інша. А масштаб проблеми такий, що, відверто кажучи, сьогодні потрібно ще не менш ніж 100 одиниць. Тому місця вистачить усім виробникам.
Наше, Міністерства економіки, завдання – поряд з машинами розвивати й інноваційні технології, які дозволять швидко і якісно ідентифікувати вибухонебезпечні предмети. Сьогодні у світі такої технології немає – ми, представники українського уряду, можемо сказати це абсолютно впевнено. Немає жодного дрона-сканера, який бачить пластикові міни, що залягають на більш ніж 20 см під землею. Якщо зможемо з командами науковців, інститутів, університетів знайти такий механізм, то це буде та технологія, яку ще й експортуватимемо. Я абсолютно впевнена в цьому.
Як я вже сказала, наше завдання – за 10 років повернути в обіг 80% землі, тому що питання не лише про економіку. Втрати аграріїв уже сягають 30 мільярдів доларів, а війна ще триває. Це питання продовольчої безпеки, загрози життю і здоров'ю людей.
Тож мусимо скоординувати зусилля донорів. Дуже вдячні всім країнам, які допомагають. Це 40 країн, закумульовано 250 мільйонів. Необхідно запустити внутрішнє виробництво і машин, і технологій, які дозволять пришвидшити технічне, нетехнічне обстеження і безпосередньо розмінування.
Грета Моніка Тучкутє, заступниця міністра національної оборони Литовської Республіки: "Наразі 11 держав висловили намір долучитися до коаліції з розмінування"
– Відзначу, що Україна не наодинці із цією проблемою: у липні Литва ініціювала створення коаліції з розмінування. Готові допомогти вам. Ми тут, щоб краще зрозуміти, як зробити це, і сформувати декілька шляхів.
По-перше, це тренінги, інший підхід – це надання обладнання. Дуже добре, що ви говорите про інноваційні рішення, які є ключем до розв’язання поточних проблем. Ці інноваційні рішення маємо напрацювати разом.
Варто підкреслити, що наразі одинадцять держав висловили намір долучитися до коаліції з розмінування, серед них: Ісландія, Данія, Естонія, Італія, Франція, Португалія, Іспанія, Польща. Це означає, що обсяг інтересів дуже широкий. Думаю, потрібно розпочати з тренінгів, позаяк розмінування – довгий процес, тривалі зобов'язання, слід напрацювати щось матеріальне, практичне, щоб згуртованість в Україні стала ще показовішою.
Питання в тому, як найкраще підійти до цього. Нам потрібно дуже швидко реалізувати програму і виробити рішення. Безумовно, є можливості і на території ЄС, і в нас є певні думки, як залучити фінансування з того боку – за допомогою наявних інструментів, фінансування інноваційних проєктів, стартапів тощо. Усе в наших руках.
Підсумовуючи: ви не самі, ми з вами, і ми разом зробимо все, що можемо, щоб допомогти.
Володимир Носов, генеральний директор ПрАТ "АвтоКрАЗ": "Війна не закінчиться, доки в нашій землі лишатимуться її частки"
– Кременчуцький автомобільний завод добре відомий в Україні, тому декілька фраз для міжнародних партнерів. АвтоКрАЗ – це великий індустріальний комплекс, єдиний в Україні повномасштабний виробник важкої автомобільної техніки. Територія підприємства – 130 гектарів, 300 тисяч квадратних метрів під дахом.
Повний цикл виробництва: механообробка, термообробка, штампування, фарбування, збирання, випробування. Свій полігон.
Підприємство останні три роки не працювало. Майже рік тому держава вилучила акції підприємства і передала їх в управління Міністерства оборони. Тепер АвтоКрАЗ працює винятково для потреб оборони, пришвидшуючи нашу перемогу.
Ми всі знаємо, яка велика проблема з розмінуванням. Справді, Україна повинна створити власні спроможності, щоб виробляти машини для розмінування.
Розуміємо, що ручне розмінування неефективне і дуже небезпечне, потребує висококваліфікованих спеціалістів, їх не вистачає. Тому на допомогу повинні прийти машини. На жаль, до сьогодні в Україні такої технології не існувало, але ми повинні створити її. Для цього мають бути велика внутрішня потреба, базова спроможність, базові технології і зовнішня підтримка. Зараз в Україні всі ці чинники зійшлися.
Є велика потреба, є потужний індустріальний потенціал України, який можемо використати, є потужна підтримка від уряду, від міжнародних організацій, щоб скерувати зусилля в правильне річище.
І коли Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості виступило з ініціативою залучити Фонд Говарда Баффета, щоб використовувати будівельну техніку для потреб розмінування, ми відгукнулися.
Сьогодні маємо бульдозер, який переобладнуємо в машину механічного розмінування. Зупинилися на системі молоткового розмінування, це так звана Flail Technology. Бачимо, що розроблена для спеціальних потреб машина (бульдозер або екскаватор) не підходить для наших завдань, потрібна глибока модернізація, модифікація. Ставимо гідравлічні насоси, систему дистанційного керування – повністю переробляємо системи управління. Виникають інноваційні ідеї, генеруємо їх з партнерами, підрядниками і рухаємося вперед.
Підприємство має багато спроможностей, але також залучаємо й інші українські компанії, щоб поєднати це в комплекс, в єдине рішення, ефективне і надійне.
Бачимо, що цей проєкт можна завершити за декілька місяців, він буде пілотним. Фонд Говарда Баффета допомагає нам і фінансово, і технічною експертизою.
Дуже хороші стосунки із замовниками з ДСНС, Спеціальної служби транспорту – вони забезпечують зворотний зв'язок, озвучують технічні вимоги.
Сьогодні в Україні розробляють єдину технологію розмінування, що передбачатиме різні засоби для різних кейсів розмінування, тому що є різні технології, різні машини і фактично потрібні єдині, так звані стандартні операційні процедури для різних ситуацій, для різних ґрунтів, для різних площ розмінування.
Ми повністю розуміємо важливість цього питання і знаємо, що війна не закінчиться, доки в нашій землі лишатимуться її частки, а люди будуть у небезпеці. Тому це перші кроки до того, щоб звільнити нашу землю і від цих загарбників. Очікуємо, що на переробку першої машини знадобиться близько трьох місяців.
Це складна технічна проблема, треба виготовити декілька вузлів і агрегатів, є дуже багато технічних нюансів. Через це й така висока ціна машин на ринку. Тобто треба все зібрати в один-єдиний вузол, і, скажімо так, це тільки перші кроки. Далі будуть інші рішення, і вони будуть більш ефективними.
Щодо залучення інших підприємств, то механічну частину робимо самі. Є підрядники: для гідравлічної системи і для системи дистанційного керування. Якщо ми збільшуватимемо обсяги виробництва, то потребуватимемо виробників для окремих вузлів і агрегатів. Для прикладу: якщо брати автомобіль КрАЗ, то він має 3200 унікальних компонентів, 18 тисяч компонентів загалом. Для їх виробництва ми залучаємо близько 200 виробників, підрядників, постачальників. 90% з них – українські. Практично все в Україні можна замовити, крім певних винятків. Побудова такого ланцюжка постачання – великий виклик для автомобільного виробництва. Навіть якщо можемо робити шось самі, але є змога отримати з українського ринку швидше – обов'язково скористаємося нагодою.
Олег Авер'янов, генеральний директор ТОВ ПК "Пожмашина": "Дуже важливо, що ця техніка використовується і випробовується в реальних бойових умовах"
– Компанія "Пожмашина" і я особисто є власниками двох машинобудівних підприємств, які виготовляють пожежну, аварійно-рятувальну спеціалізовану техніку. За останні пів року ми виготовили за технічним завданням Служби надзвичайних ситуацій піротехнічну машину важкого типу з броньованою кабіною і броньованим кузовом, щоб вивозити з полів вибухонебезпечні предмети. На шасі 6х6, 4х4, з кранами-маніпуляторами, з аварійно-рятувальним обладнанням, піротехнічним обладнанням, тобто комплектуються всіма наборами вибухотехніка, дронами, міношукачами тощо. Завдання цієї машини – приїхати, завдання піротехніків – приїхати і розгорнути свої роботи вже на конкретних ділянках.
Окрім того, що я є власником машинобудівних підприємств, також сьогодні представляю тут Федерацію роботодавців України, що налічує 8 000 промислових підприємств, зокрема 520 підприємств машинобудування, 43 з яких виробляють колісну техніку. І сьогодні ми почули завдання від президента і уряду створювати спільні підприємства, виготовляти українську техніку й озброєння.
Хочу наголосити на перевагах такої співпраці для наших західних партнерів. Усі ми знаємо, що завдяки партнерам в Україну заходить дуже багато різноманітної техніки, яка потребує запасних частин, обслуговування і ремонтів. І це дуже важливо, адже без ланцюжків постачання запчастин техніка, якою сучасною вона не була б, – неробоча металоконструкція. І саме співпраця у вчасному забезпеченні запасними частинами та сервісним обслуговуванням – дуже важлива складова підтримки виготовлення цієї техніки.
Це перше. Друге – ми постійно працюємо із замовниками (Служба надзвичайних ситуацій, Державна служба спеціального транспорту) і вивчаємо переваги й недоліки різної техніки, на новітніх зразках, які виготовляємо, постійно вдосконалюємо інновації і намагаємося зменшувати недоліки. Дуже важливо, що ця техніка використовується і випробовується в реальних бойових умовах.
Тому можливостей для співпраці дуже багато. Досвід західних партнерів і наші можливості в сервісі обслуговування – це та синергія, яка стовідсотково дасть найкращу техніку, з якою переможемо. Запрошуємо західних партнерів активно долучатися до співпраці з українськими компаніями. Віримо в Україну і працюємо на перемогу.
Гордан Пешич, член правління хорватської компанії DOK-ING: "Наша компанія вже локалізувала в Україні 20% виробництва і планує збільшувати цей показник"
Перш за все дякую за можливість бути тут, з вами. Наша компанія працює в цій сфері понад 30 років. Розпочинала роботу в схожій ситуації. Утім проблема України із замінуванням у 18 разів більша, ніж ми мали в Хорватії. Тоді нашим завданням було вирішити її – і ми почали розробляти технології. Зараз виробляємо машини для розмінування, які використовують у різних куточках світу. Досвід дозволив урізноманітнити продукти і адаптувати до потреб споживачів. Також мобілізуємо міжнародних донорів і хотіли б поділитися досвідом з Україною, сподіваючись, що він буде корисним.
Не хочу говорити про труднощі, зазначу, що маємо певний рух, співпрацюємо з іншими компаніями. Наша компанія, згідно з підписаним у червні з українським виробником меморандумом, вже локалізувала в Україні 20% виробництва та планує збільшувати цей показник. До кінця року ми зможемо поставити законтрактовану кількість машин для розмінування, забезпечити запчастинами техніку, що вже працює, а також надати цілодобову технічну підтримку. Наші експерти можуть приїжджати в Україну і спілкуватися безпосередньо.
Також навчаємо спеціалістів, як найефективніше вирішувати проблеми, тобто співпраця повинна тривати постійно.
Міни – це тихі вбивці, які спрацьовують і після закінчення бойових дій. Сподіваюсь, наша діяльність набиратиме обертів.
Дякую і будьте в безпеці. Слава Україні!