ГоловнаСуспільствоВійна

Stryker. Американський універсал для ЗСУ

890 українських військових розпочали підготовку на батальйон БТР "Stryker" і дивізіон польової артилерії на САУ "Paladin" – навчання відбувається на базі Графенвер у Баварії.

У Німеччині вже розгорнуто другий драгунський полк на «страйкерах» і дивізіон 4-го зенітно-артилерійського полку американської армії (нещодавно ці частини отримали модернізовані машини).

Тому навчальне командування 7-ї армії США використовує місцеву інфраструктуру та інструкторів, щоб навчати українських бійців – академію унтер-офіцерів, симуляційний центр і систему полігонів площею 90 квадратних миль (233 кв. км).

Графенвер – це 20-мильна траса, що охоплює мережу полігонів – умовні зону висадки, ліс, міську забудову, полігон снайперів, село, директрису, де в ролі мішеней стоять списані танки.

При цьому підрозділи на БТР можуть відпрацювати свої вузькі завдання: просування колонами, вхід у ліс, десантування, підтримку спішеної піхоти, розвідку, протитанкову боротьбу, нічні марші та бій у темну пору доби.

Висадка десанту зі «Страйкера» під час військових навчань у Південній Кореї. 2-га піхотна дивізія США. 20 березня 2005
Фото: U.S. Navy photo by Journalist 2nd Class John J. Pistone
Висадка десанту зі «Страйкера» під час військових навчань у Південній Кореї. 2-га піхотна дивізія США. 20 березня 2005

А піхота рухається поруч через спеціально створену мережу перешкод (тунель, мотузковий міст, окопи, стіна для скелелазіння).

Прикриваючи машини, здійснюючи інженерну розвідку, поповнюючи боєприпаси з броні, ведучи дозорні дії, працюючи як снайпери по мішенях або як медики, витягуючи екіпаж з умовно підбитого апарата.

Загалом, готують перший батальйон з майбутніх трьох – бригада на “страйкерах” під ключ для Києва. Якось ця новина пройшла зовсім побіжно в наших медіа.

Спочатку всі чекали на танки, потім почали дуже чекати літаки, а механізована бригада – ну що тут може здивувати у 2023 році?

Хоча мало б.

Адже це унікальні частини в американській армії. Місток між «легкими» бригадами на HMMWV і «важкими» класичними на БМП з танковим батальйоном.

Фото: Politico.com, Spc. Tin P. Vuong

На сьогодні їх у США дев'ять – сім в армії та дві в Національній гвардії. Тобто передають багато, багато навіть для країни-гегемона.

Якби було завдання охарактеризувати ці машини однією літерою, це була б У – уніфікація.

Основна проблема, коли здійснюється управління різнорідними частинами – це завжди хаос.

Танкам важко витримувати ту саму швидкість на шосе, що й бронетранспортерам, а колісна техніка легко сідає в грязюку.

Різні запчастини в танкобат, зенітний дивізіон і розвідроту (причому це небо та земля, від десятків видів мастил до електроніки).

Різні боєприпаси.

Евакуаційні машини для танків і легкої броні різні.

Тут же все простіше – є базове шасі 8×8 LAV III.

На нього нанизуються версії для ППО, з гарматою 105 мм (по суті, мікс колісного танка та машини вогневої підтримки), класичні бронетранспортери, амбуланс, командирський бронеавтомобіль, самохідний міномет.

Модифікації Stryker
Модифікації Stryker

У всіх них однакова підвіска, двигун, колеса, гідравліка, пневматична система – що дозволяє взаємозамінювати багато запчастин і економити на навчанні тилу (адже двигун, наприклад, від вантажного автомобіля армії США).

Від самого початку машину зробили оперативно та стратегічно мобільною – можливість перекидання літаком С-130, опція миттєво залишити борт після приземлення та пройти 500-кілометровий марш.

Фото: defence.gov

Зіткнувшись із придорожніми бомбами та численними влученнями гранатометів, Stryker отримав комплект накладної броні та решіток, що збільшило вагу до 20 тонн, унеможливило транспортування повітрям з додатковою бронею і стало початком цілої низки оновлень.

V-подібний корпус з посиленим днищем, протимінні сидіння, накладна бронекапсула на верхній люк водія Strike Shield для кращого огляду, 360-градусна камера командира, тепловізори, новий генератор, щоб живити, наприклад, дисплей ситуаційної обізнаності та приводи башти.

Фото: надано автором

Основною зброєю БТР спочатку був кулемет 50 калібру або 40 мм гранатомет, але зараз реалізується масштабна програма переозброєння – частини в Європі отримують 30 мм гармати, машини з ракетами «Стінгер» і безлюдні башти з ПТРК «Джавелін».

Фото: https://www.lockheedmartin.com/

Модифікація «Драгун» з 30 мм гарматою пробиває в лоб усіх однокласників, перезаряджається за бронею, використовує протитанкові комплекси не лише десанту, а й пускаючи керовані ракети третього покоління з безлюдної башти.

Щоправда, це зробило апарат 28-тонним, а тому довелося застосовувати новий 450-сильний двигун.

Самі американці порівнюють страйкерні бригади зі швейцарським складаним ножем на полі бою.

Якщо потрібно, розгорнуть численну піхоту. Буде треба – вестимуть протитанкову боротьбу. За гострої необхідності по прямому наведенню попрацює 105 мм. Машини ППО не тільки збивають дрони та дозвукові цілі, але й можуть потріпати жорсткі.

Гнучкість і багатоцільові завдання.

При цьому рідко існує, припустімо, машина ППО, що триматиме кругову 14.5 мм та уламки 155 мм снарядів, вбудована в систему тактичного зв'язку, де на ситуаційному моніторі будь-який командир машини позначить ворогів і союзників, може вдарити «Пекельним полум'ям» не тільки по вертольоту, а й по танку.

Усе йде до того, що весною буде спекотно і не останню скрипку в розпалюванні цього полум'я зіграють українські «страйкери», для яких зараз союзники готують екіпажі.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram