ГоловнаСуспільствоЗдоров'я

Кабмін підвищить тарифи на медичні послуги і дотує лікарні, які не готові до реформи (оновлено)

Гроші заберуть з фонду протидії COVID-19.

Кабмін підвищить тарифи на медичні послуги і дотує лікарні, які не готові до реформи (оновлено)
Фото: Роман Балук

Кабінет Міністрів планує підвищити тарифи на медичні послуги за трьома напрямами: екстрена допомога, інсульт та інфаркт міокарда.

Відповідні зміни в програму державних гарантій медичного обслуговування 16 червня опублікували для громадського обговорення на сайті МОЗ.

Тариф на екстрену медичну допомогу на період з 1 липня до 31 грудня буде збільшений з 11 661,24 грн до 16 393,70 грн; тариф на медичну допомогу в разі інсульту - з 19 332,31 грн до 26 947,00 грн; тариф на медичну допомогу при інфаркті - з 16 001,43 до 30 108,00 грн.

Також вводиться додаткове, так зване перехідне фінансування для медичних установ, які за договорами з Національною службою здоров'я України отримають менше грошей, ніж у 2019 році.

"Цей перехідний тариф протирічить закону, - коментує проект постанови генеральна директорка Директорату медичних послуг МОЗ України Оксана Сухорукова. - Тому що Програма медичних гарантій - це про медичну послугу. У випадку перехідного фінансування - за яку послугу сплачує держава, що отримує пацієнт? По факту це просто утримання закладів, а не медична послуга".

Сухорукова каже, що постанова потрапила в її директорат вже у готовому вигляді від держсекретаря МОЗ. 

"Повноваження вносити пропозиції щодо тарифів є у НСЗУ, але ця постанова не розглядалася НСЗУ. Вона народилася десь в МОЗі, але я навіть не знаю, хто саме її народив. Я зараз у відпустці, але знаю, що постанова надійшла в мій директорат вчора вже в готовому вигляді від держсекретаря. Керівництво МОЗ дуже багато нарікає на те, що тарифи НСЗУ розраховувалися непрозоро, але в результаті ми отримали постанову з тарифами, які взагалі прораховувалися невідомо ким і як. Нові тарифи по інсультам та інфарктам - це не є середньозважені тарифи. Вони пораховані лише на лікування одним методом, а інші методи, набагато дешеві та простіші, не враховані".

Кошти, необхідні для реалізації запланованих змін, візьмуть з фонду боротьби з COVID-19. За інформацією LB.ua, це можуть також бути гроші з тих 15 млрд, які виділені Національній службі здоров'я на виплати закладам, які надають допомогу хворим на COVID-19.

"Якщо це гроші, які виділені НСЗУ на COVID, то що ми будемо робити восени з хворими на COVID? Ми бачимо, як змінюється ситуація і наскільки зросла кількість нових випадків", - говорить Оксана Сухорукова. Вона каже, що йдеться приблизно про 4 млрд грн.

Сухорукова критикує постанову і в першу чергу - закладену у ній підтримку закладів, які не впоралися з підготовкою до реформи: "На ці заклади з Програми медичних гарантій забрали субвенцію 908 млн, аби надавати їм підтримку протягом кварталу. Але ці 905,8 мільйонів чомусь в постанові не враховані. І вона вводить дві такі дивні речі - план трансформації закладів, який затверджує МОЗ, і моніторинг його виконання, який теж здійснює МОЗ. Тобто заклади фактично переходять в режим ручного управління МОЗ. От я хочу зауважити, що трансформація закладів не має ніякого відношення до міністерства. У кожного закладу є його власник, який вирішує його долю і будує цю мережу на свій розсуд. Власники - це місцева влада. МОЗ не має права втручатися, у нас на сьогоднішній день відбувається реформа децентралізації. Це є посяганням на повноваження місцевої влади".

Нагадаємо, що 1 квітня в Україні розпочався другий етап медреформи. Тепер усі медичні послуги оплачує Національна служба здоров'я (НСЗУ) за тарифами, затвердженими Кабміном у програмі медичних гарантій. Пацієнти більше не прив'язані до районної поліклініки, і зі скеруванням від лікаря первинки можуть піти туди, де очікують отримати більш якісну послугу.

На початку травня президент Володимир Зеленський заявив, що не може допустити другого етапу медичної реформи в її нинішньому вигляді, тому що багато лікарень отримають менше грошей, ніж у минулому році.

За даними НСЗУ, 954 установи з тих, які підписали контракт, повинні були отримати більше коштів, ніж в 2019 році з державного бюджету. Різниця складала від 4 тисяч гривень до 277 мільйонів. Ще 176 установ повинні були отримати до 10% менше, ніж отримали минулоріч коштів з субвенції. 107 установ - від 10 до 30% менше. 331 установа - менш ніж 50% від субвенції з держбюждету-2019.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram