Забудовник Сінного ринку в Києві порушив міжнародне законодавство, ратифіковане парламентом України. Про це в коментарі LB.ua заявила віце-президент Національної спілки архітекторів України, кандидат архітектури Олена Олійник.
"Ситуація, яка склалася в Києві в останні роки, погіршується з кожним днем. І нахабство інвесторів, і їхні спроби швидко відбити гроші (шляхом масової забудови, - ред.), - вже перейшли всі можливі межі. Забудова на місці Сінного ринку в цьому сенсі не виняток. Це - абсолютно незаконний, дуже нахабний проект, розрахований на корумповані схеми, які склалися саме в будівництві та архітектурі", - сказала Олена Олійник.
За її словами, забудова на місці Сінного ринку порушує цілу низку законів, у тому числі міжнародні.
"В Україні діє так звана система моністичного права. Тобто міжнародні конвенції, ратифіковані Україною, мають більшу силу, ніж внутрішнє законодавство, тільки якщо це не суперечить Конституції - головному закону країни. Що стосується українського законодавства, то на першому місці за значимістю стоять закони України, потім постанови Кабміну, а далі - інші нормативні акти. Таким чином, ми повинні спиратися насамперед на міжнародні закони і закони України", - зазначила архітектор.
Так, згідно з Віденським меморандумом "Світова спадщина і сучасна архітектура - управління історичним міським ландшафтом" (2005), місто, в якому розташований об'єкт всесвітньої спадщини, повинне розвиватися з урахуванням пріоритету цієї культурної спадщини.
"У Києві розташовані два об'єкти всесвітньої спадщини - Софія Київська та Києво-Печерська Лавра. Таким чином, генеральний план міста, збереження культурного ландшафту, розвиток міста, навіть у нових районах, - повинні підкреслювати наявність цієї культурної спадщини. Жодна нова споруда не повинна псувати панорами, навіть на віддалених підходах до цієї спадщини. А територія, де раніше був Сінний ринок, упритул прилягає до буферної зони Софії Київської", - зазначила Олена Олійник.
Іншими важливими міжнародними документами, що регламентують захист культурної спадщини, архітектор називає Європейську ландшафтну конвенцію (Рада Європи, 2000 р., ратифікована законом України від 07.09.2005 р. № 2831-VI) та Ксіанську декларацію про збереження оточення об'єктів історико-культурної спадщини, пам'яток і територій (2005), які ввели поняття культурних ландшафтів.
"У світі тепер розглядають пам'ятники архітектури не як окремі об'єкти, а як цілісний містобудівний і природний комплекс. Зразком такого ландшафту може вважатися Місто Ярослава з довколишніми пагорбами, схили Дніпра, Поділ. Конвенція передбачає збереження таких ландшафтів у цілому, а не окремі будівлі без навколишнього контексту", - пояснює експерт.
Олена Олійник також зазначила, що, оскільки територія будівництва межує із декількома пам'ятками архітектури місцевого та національного значення, то, згідно з Державними будівельними нормами, їх охоронна зона, навіть якщо вона не визначена, становить 300-500 метрів. Окрім усього іншого, ця територія примикає до пам'ятника археології - "Культурного шару міста Ярослава", де взагалі будівництво заборонене без проведення попередніх археологічних досліджень.
"Я вже не кажу про ущільнення забудови і знищення об'єктів соціально-побутового обслуговування в цьому районі, що погіршить умови проживання населення. Це насильство над історичним центром Києва, це насильство над людьми, які там проживають", - каже експерт.
Архітектор пропонує "визнати культурним геноцидом процес висотної забудови в історичному центрі Києва, який тільки посилюється впродовж останніх 10 років".
"Усе висотне будівництво в історичному центрі Києва слід визнати культурним геноцидом і прийняти відповідне рішення хоча б на рівні міської ради. Треба визнати наявність дисгармонійної забудови і провести її диференціацію за ступенем шкоди - відповідно визначити заходи нейтралізації цієї шкоди. Крім цього, дії зі знесення об'єктів культурної спадщини, підвищення поверховості, надбудови і перебудови пам'ятників, забудови неповторних дніпровських схилів слід визнати такими, що знищують культурну спадщину України, її історичну пам'ять і ідентичність нації. Якщо це буде визнано, тоді ця проблема перейде з економічної в розряд політичних. І можна буде її легше вирішувати на рівні держави, а не міста", - переконана експерт.
Будівництво на місці Сінного ринку, за словами архітектора, потрібно негайно визнати незаконним і зупинити, а на цій території відновити Сінний ринок як елемент культурного ландшафту, хоча б у зовнішніх формах, можна доповнити його невеликими об'єктами громадської або культурної функції, обов'язково з відповідним благоустроєм. "Можна навіть звести невисоку - до 5 поверхів - будівлю, яка стала б культурним центром міста", - вважає Олена Олійник.
Нагадаємо, за словами активістів, у забудовника Сінного ринку немає ключової документації на будівництво - оскільки містобудівні умови й обмеження видані на ділянку, якої не існує - її було розділено на три частини, і на ці ділянки документацію не видавали.
На місці Сінного ринку планують збудувати 14 будівель площею 113 тис. квадратних метрів. Їх висота , згідно з проектом, - від шести до 22 поверхів. Навколо земельної ділянки, яку планують забудувати, розташовані 9 пам'яток місцевого значення та 28 об'єктів культурної спадщини. На деяких із цих будівель після початку будівництва з'явилися тріщини. Активісти наполягають на тому, щоб щільність і висотність забудови було знижено, однак забудовник відмовився йти на компроміс.