Лівий берег
Ланки веломережі лівого берегу столиці більш-менш пов’язані між собою, чого не скажеш про правий берег Києва.
Велодоріжка на проспекті Миколи Бажана
До Євро-2012 по обидва боки проспекту Миколи Бажана було збудовано велодоріжки. Веломаршрут тягнеться тротуарами від станції метро «Бориспільська» до «Славутича». Загальна його протяжність – 6 км, ширина – 1,5 метри.
1,5 метри – не така вже й вузька доріжка, але лише тоді, коли ти маєш навколо себе буферний простір для маневрування. Хоч на проспекті Бажана доріжки візуально відділені від пішохідної частини притопленим бордюром та, подекуди, асфальтом червоного кольору, простору для маневрів немає. Між станціями метро доріжка рівна та помітна, та в критичних місцях скупчення людей - на зупинках, біля кіосків та біля виходів з метро - вона раптово зникає і нагадує про себе місцями лише примарними нарисами.
Під мостом біля станції метро «Харківська» північна велодоріжка обривається біля кіосків та зупинки громадського транспорту. Навколо МАФів, що розташовані впритул до зупинки, концентрується потік людей. Велосипедист вимушений або спішуватись, або кидатись на проїзну частину, або ж, на свій страх і ризик, маневрувати між пішоходами. Відразу за кіосками та зупинкою громадського транспорту доріжка раптово відновлюється.
Велосипедистка Ксенія, яка живе на метро «Харківська», жаліється на те, що міська влада зовсім не слідкує за велодоріжками. “Іншою проблемою є ставлення автомобілістів, а особливо водіїв маршруток до велолюбителів, - говорить Ксенія. - На певних дистанціях я вимушена виїжджати на проїзну частину, але деякі водії зовсім цьому не раді, що виражають різними жестами та ненормативною лексикою».
На південній стороні все ще гірше. І справа навіть не в сміттєвих баках, розташованих відразу на доріжці біля підземних переходів, а в тому, що сама доріжка проходить акурат між МАФами, що частково на ній розміщені.
Облаштована поряд автостоянка міжміського транспорту сприяє формуванню величезних черг прямо на доріжці, особливо в п’ятницю. Проїхати та не зачепити нікого майже неможливо. Деякі велосипедисти обирають дорогу в об’їзд, наприклад, парковкою – свідомо задля власної безпеки покидають спроектовану для себе ж доріжку і їдуть манівцями. Чи не нонсенс?
Певно, якби розмітка стоянки була спроектована так, щоб авто стояли на виїзд, а не паралельно йому, то люди б не формували черги прямо на тротуарі.
МАФи, які з обох сторін обіймають південну доріжку, стоять у недозволеному місці – на відстані менше ніж 20 метрів від підземного пішохідного переходу. Ще ближче вони розташовані на північній доріжці, чим наражають людей на небезпеку - це видно на наступному фото.
Наразі у всіх місцях перетину велодоріжки з виходами з метро відсутні позначки для попередження пішоходів. Згідно німецьких рекомендацій та взагалі здорового глузду, там має бути розділова смуга у 1,8 м (наприклад, газону) від велодоріжки до потоку людей.
Спільна хвороба усіх доріжок – невидима, напівстерта розмітка. В місцях перетину з бічними вулицями це може дезорієнтувати велосипедиста.
Схожа ситуація і далі по доріжці. Фактично, ті ділянки, які є найважчими для проектування – де знаходиться знайоме нам усім скупчення МАФів біля виходів зі станцій метро, залишаються найнебезпечнішими.
Поряд упритул до доріжки також стоять і більші магазини, зокрема, Roshen.
“З торговцями на велодоріжках немає сенсу говорити – їх навіть поліція не хвилює”, - говорить велосипедистка Ксенія. Вона також додала, що комфортнішим був би, наприклад, довший маршрут від проспекту Миколи Бажана до метро Арсенальна.
Не вистачає місцевим велосипедистам і можливості комбінувати пересування на велосипеді з поїздками громадським транспортом. Поки що перевозити велосипеди можливо лише в електричках та потягах. У метро дозволено заходити з велосипедом у чохлі, якщо зняти колесо. Хоча існує ще так званий “перехоплюючий паркінг”, де перші 12 годин велосипед зберігають безкоштовно. Така послуга діє на станції метро «Лівобережна» та на Оболоні. Планують відкрити ще на Мінській та ВДНГ.
Велодоріжка на вулиці Здоблунівській та Дніпровській набережній
Доріжка на Здолбунівській була збудована найпершою у Києві ще у 2010 році. Вона тягнеться від Харьківського шосе аж до Дніпровської набережної, в бік метро «Осокорки». ЇЇ ширина – 1,5 метри, по вулиці Здолбунівський доріжка відокремлена від тротуару.
Після перетину Здолбунівської з проспектом Петра Григоренка доріжка обривається на протяжних ремонтних роботах. Велосипедисти обирають інший бік вулиці чи безпосередньо проїзну частину.
На Дніпровській набережній знаки велодоріжки присутні та досить помітні, але іноді розташовані за незрозумілою логікою, тому розібратись, де саме треба їхати, буває важко.
Доріжка на Дніпровській набережній уже суміщена з пішохідним тротуаром, але повністю втратила свою розмітку і вкрилася ямами.
Навіть велосипедисти, ставши пішоходами, іноді її не помічають, як, наприклад, Артем Чук: «На відрізку від Ахматової до Бажана (на фото вище - Авт. ) я йшов по тротуару праворуч, як радять ПДД та здоровий глузд. Здивувався великій кількості велосипедистів і тому, як хвацько вони пролітали повз мене. І тільки через сотню метрів вперше побачив там розмітку та знак велодоріжки».
Ділянка біля заправки змушує велосипедистів декілька разів переїжджати «лежачих поліцейських». Тут же трапляються припарковані авто.
Тому недивно, що деякі велолюбителі обирають інші шляхи - погана розмітка дезорієнтує, і вони вимушені їхати в об’їзд.
Велодоріжка на Русанівській набережній
Ще одна велодоріжка довжиною майже 1 кілометр проходить по тротуару на Русанівській набережній.
Зі сторони, що знаходиться ближче до мосту Патона, чітко видно її початок: лінію розмітки та нанесені білою фарбою велосипеди на асфальті. Інші знаки, окрім знаку початку та кінця пішохідної зони, відсутні. Далі розмітка потроху зникає. Її намалювали у 2011 році на асфальті, що був покладений латками у різний час.
Проблемою є часте перехрещення велодоріжки з виходами з парку - велосипедистам треба бути дуже уважними, аби не наїхати на пішоходів, серед яких багато маленьких дітей, яким властиво рухатися хаотично та непередбачувано.
Поряд наявні установки для паркування велосипедів біля зупинок громадського транспорту. Хоча не помітно, аби вони використовувалися.
Та жителі ближніх районів можуть протестувати вело-стартап «25-та година», щоб добратись від метро додому та назад. Наразі станції доступні за такими адресами: м. Лівобережна, готель «Турист»; Русанівка, бул. Шамо 12 та Комфорт Таун, вул. Регенераторна 4.
Велодоріжка з Троєщини до Європейської площі
Велодоріжка довжиною 22 кілометри тягнеться від вулиці Милославської по Оноре де Бальзака аж до Московського мосту. Далі – по Трухановому острову до Паркового мосту, схилів Хрещатого парку, Володимирського узвозу та Європейської площі.
Загалом, це одна з найкраще облаштованих велодоріжок Києва. На Трухановому острові діє обмеження швидкості авто в 20 км/год, яка є безпечною для велосипедистів.
На Троєщині доріжка простора – двостороння. Розмітка чітка, хоч подекуди і стерлась.
Проте біля ринку на вулиці Оноре де Бальзака доріжка раптово обривається і продовжується вже за ним . «На ринку не раді велосипедистам, нарікають. Ми вимушені прямувати ним або ж виїжджати на смугу зустрічного руху [якщо їхати від вулиці Милославської - Авт.]», - говорить місцевий велосипедист Ярослав Злий.
«Від Милославської деякі велосипедисти повертають наліво, об’їжджають стадіон та прямують до виїзду з двору. Але особисто я обираю дорогу», - каже велосипедист Михайло.
Також місцями руху велосипедною доріжкою заважають МАФи - наприклад, місцеві жаліються на кіоски “Укрхлібу”, які нещодавно встановили уночі на перехрестях доріжки з виїздами з дворів. Вони знижують видимість для автомобілістів, пішоходів та велолюбителів.
Розмітка перестає бути суцільною не один раз: “Тротуар тут метрів шість, пішоходи цілком правомірно по ньому ходять, адже по факту розмітка відсутня, через що і виходить конфлікт з велосипедистами”, - коментує Ярослав Злий.
Нова велосмуга біля парку Дружби народів
Зовсім нова велосмуга з’явилась на дорозі під Московським мостом (від повороту на вулицю Труханівську) та до входу в парк «Дружби народів».
На спуску в парк біля досить вузької велодоріжки встановлені загострені дерев’яні стовпчики. Вони залишають зовсім мало місця для маневрів на випадок, якщо на доріжці з’являються пішоходи. Велосипедист навіть на невеликій швидкості може впасти прямо на стовпчики - місця для маневрів мало. Тому варто замінити стовпці на більш безпечні та прокласти тротуар.
Велосипедист Юрій Яновський, що випробував нову велосмугу, розказує: «Навіть в будній день за 2 хвилини, що я фотографував, бачив пішоходів, які йшли по велодоріжці, адже праворуч відсутній тротуар. Також бачив велосипедистів, які замість некомфортної велодоріжки обрали автодорогу».
Як видно з фото, ями та каналізаційні люки – потенційні причини небезпечної ситуації: велосипедист може втрапити в них колесами, якщо не помітить перешкоду, або ж буде вимушений з’їхати на дорогу. Що, до речі, заборонено ПДД - адже поряд формально облаштовано велосипедну доріжку.
Правий берег
Велодоріжка на проспекті Перемоги
Велодоріжка на проспекті Перемоги шириною 2,5 метри прямує від вулиці Ушакова до станції метро «Святошин». Потік пішоходів на цій велодоріжці менший за, наприклад, ту, що на проспекті Бажана. Але якщо удень вона більш-менш розвантажена, то під кінець робочого дня кількість пішоходів, що йдуть нею додому, збільшується. У деяких місцях з’являється стихійна торгівля та припарковані машини.
Причиною збільшення кількості припаркованих машин на велодоріжці, вочевидь, є розташовані поряд офіси та житлові будинки, місць на парковках яких не вистачає.
Як і на проспекті Миколи Бажана, на проспекті Перемоги велосипедисти вимушені на свій страх та ризик оминати людей, які ходять поміж кіосками.
Червоне покриття доріжки місцями стерлося. Кілька місяців тому, щоб зменшити кількість пішоходів на доріжці, у деяких місцях нанесли блакитною фарбою зауваження «Увага. Велодоріжка».
На одному з проміжків дороги велосипедисту пропонується виїхати на проїзну частину. Далі або через парковку, або біля зупинки громадського транспорту, по дорозі, доїхати до продовження доріжки. Більшість опитаних мною велосипедистів обирають другий варіант.
Іншою проблемою є біотуалети. Вони знаходяться у критичній близькості до велосипедистів – двері біотуалетів можуть несподівано відчинитися. Гірше того, ці споруди перекривають видимість – є ризик когось збити, адже далі розташований підземний пішохідний перехід, з якого повсякчас виходять люди.
Біла лінія унизу посередині фото внизу – те, що залишилось від розмітки велодоріжки. До того ж, прямо на доріжці розташований стихійний базар.
Ще декілька прикладів:
Велодоріжка на Оболонській набережній
Велодоріжка довжиною близько 1,5 кілометри тягнеться від Московського мосту до гольф центру. Вона добре освітлена та не має ям. Велосипедистів можна побачити і далі, безпосередньо на самій набережній чи на нерозмічених шляхах біля ресторанчиків.
Також тут є досить умовний переїзд по грутовому підйому на Московський міст і далі, наприклад, вже на Труханів острів.
Велосипедист Вадим із досвіду коментує: «Хоч розмітка чітка, та все ж люди часто заходять на велодоріжку». До того ж кожні пару десятків метрів вона пересікається з доріжками, що йдуть від житлових будинків, а тому часто точаться дискусії щодо правомірності знаходження тут велосипедистів. Особливо нарікають на небезпеку батьки маленьких дітей.
В 2015 року у Києві відбулось 187 ДТП за участю велосипедистів. Навесні 2015 року в Києві лише 27% велосипедистів вдягали шоломи.
Зрозуміло, що велосипедисти так чи інакше будуть користуватись набережною, і рішення відвести для них спеціальну доріжку є логічним. Проте одними лише лініями розмітки не можна зробити безпечною популярну пішохідну зону - має бути мінімальна огорожа.
Ділянка біля Церкви Різдва Христового – це таке собі тренування в об’їзді воріт. До речі, що робити, коли вони зачиняться? Слід також зазначити, що на цій велодоріжці мають право рухатись і мотоцикли.
Автівок тут, природньо, найменше. Але все ж трапляється, що водії не надто звертають увагу на розмітку.
Велосмуга на Драгомирова
На вулиці Драгомирова кияни мають чудову велосмугу, яка відповідає головним критеріям будівництва таких об’єктів - ширина проїзної частини рівна 10,5 метрам, а інтенсивність руху автомобілів досить невелика.
Та за весь час мого перебування на цій велодоріжці, а це більше 40 хвилин, я не помітила жодного велосипедиста. А дійсно, звідки їм там узятись?
Велосмуга довжиною в 1 кілометр йде по прямій від перетину вулиць Професора Підвисоцького та Драгомирова до кінця житлового комплексу «Новопечерські липки». Попри свою унікальність (це ж бо не просто велодоріжка поряд з пішоходами, а ціла велосмуга для прихильників здорового способу життя), вона повністю недіюча - найяскравіша та найпомітніша з усіх київських велодоріжок має найбільшу кількість припаркованих на ній автомобілів.
Більша частина велосмуги, будівництво якої було здійснено приватними компаніями, знаходиться на території житлового комплексу. Все продумано: вона огороджена майже по всьому периметру, аби завадити автомобілістам паркувати на ній машини. Але там, де червона доріжка проходить поряд з місцем для паркування, автівки її все ж займають.
До речі, фотографувати на території житлового комплексу мені чомусь заборонили. Більше того, на Google Maps перегляд вулиць на цій ділянці також неможливий. Та все ж, для повної картини декілька фото вдалося зробити.
На моє питання, чи сідають жителі на велосипеди хоча б іноді, охоронець на території відповів: «Ні, не помічав. Велосмуга є, а велосипедистів немає - в усіх машини». Іншими словами, доріжка від того й виглядає такою охайною, що марно простоює.
Велодоріжка на Волгоградській
Уздовж Солом’янського парку тягнеться ще одна велодоріжка довжиною трохи більше 500 метрів.
Як повідомили жителі, ремонтні роботи тут проводились напередодні виборів мера Києва в травні 2014 року. Місце, яке раніше було тротуаром між парком і трамвайними рейками, позначили знаком «велосипедна доріжка», а пішоходам відвели вузеньку, що навіть двом складно розминутись, смужку асфальту біля проїзної частини.
Велосипедист Артем Чук додає: «Логічніше було б зробити навпаки - там, де широко і звикли споконвіку гуляти люди, позначити пішохідну зону. Здається, велодоріжку сюди ніби насильно втиснули – на ній навіть встановили лавки».
Знаки без стрілок встановлені на стовпах по ходу руху. А знаки зі стрілками - перпендикулярно до сполучних доріжок – вони повідомляють про початок нової зони попереду (наприклад, якщо йдеш від велосипедної доріжки, бачиш знак пішохода). Здавалось би, варто лише розвернути знаки зі стрілками, і все б стало на свої місця.
Велосипедисти часто обирають розвантажений відрізок «пішохідної зони» ближче до автомобілів та тротуар на протилежній вулиці. Артем говорить, що користуватись цією велодоріжкою дуже незручно: «Я віддаю перевагу проїзній частині. Добре, що сама вулиця не надто завантажена автомобілями, до того ж на ній новий ідеально рівний асфальт».
Розвиток велоруху
Планується завершення будівництва веломаршрутів «ж/м Троєщина – пл. Європейська» з реалізацією у 8 місяців та витратами 30 млн грн з бюджету та маршруту «Оболонь - Центр» із реалізацією у 17 місяців та орієнтовно 15 млн грн бюджетних витрат.
https://app.box.com/s/uibhi9db2l3y4zqlbt04kukn6rhyilg4 - ст. 18
http://kga.gov.ua/files/Programme.pdf
Зрозуміло, що у перевантажений план більшості вулиць Києва важко вписуються велодоріжки. Противники розвитку велоінфраструктури в Києві говорять, що зараз є більш нагальні питання, аніж усе, що пов’язане з велосипедом. Та вже збудовані (чи намальовані?) доріжки мають як мінімум підтримуватись у належному стані. В ідеалі – поєднуватись в одну мережу, яка веде з різних кінців міста в центр.
«Завдання нашого громадянського суспільства - це об’єднання зусиль. Українці дуже класні, розумні та енергійні люди, але вони розпорошені. Потрібно об’єднувати однодумців», - говорить Антон Вакуленко, волонтер Асоціації велосипедистів Києва. Він додав, що найбільші велоорганізації Європи мають у своїх рядах до 70 тис. членів. У той час як в київській Асоціації – до 500 чоловік. Ці організації закладають фундамент під розвиток велоруху – ініціюють зміни в законодавстві, проводять діалог з представниками влади, розробляють концепцію як для Києва, так і для інших міст.