ГлавнаяПолитика

Конкурс до Верховного суду: активна фаза

Конкурсний відбір кандидатів до Верховного Суду перейшов у активну фазу. У четвер, 16 лютого, відбулося тестування учасників на знання законодавства.

За підсумками з конкурсних перегонів вибуло 88 учасника. Серед них двоє нинішніх суддів Верховного Суду: Богдан Пошва та Василь Гуменюк, 16 суддів вищих спеціалізованих судів, в тому числі заступник голови Вищого господарського суду Сергій Могил, дядьком якого є Сергій Ківалов.

Для заповнення щонайменше 65 посад у Верховному Суді Вищій кваліфікаційній комісії суддів визначений термін у півроку з моменту початку конкурсу, тобто з 7 листопада минулого року. Чи встигне комісія зробити все вчасно, – очевидно, питання відкрите. Втім, навряд чи хтось може звинуватити її у навмисному затягуванні процесу. Хоч до окремих аспектів в організації конкурсу окремі спостерігачі за процесом висловлюють зауваження.

Зокрема, ВККС провела перший етап кваліфікаційного оцінювання – тестування – без попереднього визначення прохідного балу. Члени комісії пояснюють причини такого рішення: тести кандидатів до Верховного Суду раніше не були апробовані, більш того, рівень запитань, котрі потрапили в фінальний варіант тесту, ніхто не знав заздалегідь.

Як відбувалося тестування і хто вибув з перегонів – у матеріалі LB.ua.

Фото: Макс Требухов

На першому етапі відбору кандидатів до Верховного Суду за формальними ознаками (наприклад, через неправильно заповнені документи чи відсутність відповідного досвіту чи віку) їхня кількість скоротилась із 1436 до 653. Опісля ВККС відправила близько 6,5 тис запитів до різних міністерств і правоохоронних органів. Отримала інформацію щодо усіх кандидатів і «відсіяла» ще кілька десятків осіб. В тому числі, призупинила участь у конкурсі п'яти учасників, у зв'язку із порушенням проти них кримінальних проваджень.

У підсумку до кваліфікаційного тесту були допущені 625 кандидатів. 12 з них не прийшли на тестування. Тести ще чотирьох кандидатів конкурсу не опрацювала комп'ютерна система, скоріше за все, через неправильне заповнення присвоєного їм коду. У підсумку боротьбу за крісла у Верховному Суді продовжує 521 кандидат.

Підготовчий етап

8 ранку, четвер, 16 лютого. До Виставкового центру у парку Перемоги у Києві на дорогих, вимитих до блиску автівках з'їжджаються кандидати до Верховного Суду. Декого підвозили майже до входу, а до дверей супроводжував охоронець. Учасники виглядали зосереджені. Більшість із них відмовлялися від будь-яких коментарів.

Фото: Макс Требухов

Спочатку вони проходили паспортну реєстрацію, а після цього – електронну. За підсумками останньої кожному учаснику конкурсу присвоювали номер. Саме за ним і ідентифікували результати тестування.

Конкурсантів розсадили у великому залі по секторах, враховуючи, в яку із палат нового Верховного Суду, вони претендують: щодо цивільних, кримінальних, господарських чи адміністративних справ. Кожного – за окремий стіл.

За словами голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергія Козьякова, тести розробляли науковці з провідних юридичних університетів України (Києва, Харкова, Львова, Чернівців та ін.). Із близько шести тисяч питань частину видалили, зважаючи на їхню чи то неоднозначність у відповіді, чи то некоректність запитання. Таким чином, по кожній спеціалізації залишилося по тисячі запитань.

Голова ВККС Сергій Козьяков (в центрі) підчас брифінгу
Фото: Макс Требухов
Голова ВККС Сергій Козьяков (в центрі) підчас брифінгу

Члени ВККС під час одного зі своїх попередніх засідань сформували білети із запитаннями, використовуючи комп'ютерну програму.

«Спочатку був сформований так званий нульовий білет з обраними генератором випадкових чисел запитаннями і відповідями по темах. Потім – у той же спосіб створено п'ять варіантів розташування питань і відповідей в кожному запитанні в різній послідовності, аби унеможливити списування. Тест складається зі 120 запитань», – зазначив член ВККС Андрій Козлов.

Андрій Козлов
Фото: Макс Требухов
Андрій Козлов

На проходження тестування учасників виділили чотири години. За цим процесом слідкувало 35 спостерігачів-представників із Канади, США, ЄС, Ради Європи, ОБСЄ. Крім цього, в залі працювало понад 170 працівників апарату ВККС, котрі роздавали учасникам тести, ходили поміж рядами, слідкуючи, аби ніхто не списував, а також супроводжували їх під час виходу із залу. Крім того, в залі були встановлені 32 камери GoPro .

Камери спостереження в залі тестування
Фото: Макс Требухов
Камери спостереження в залі тестування

Без бар'єру

На відміну від зовнішнього незалежного оцінювання, тестування кандидатів до Верховного Суду проводилось без заздалегідь визначеного прохідного балу. За що активно критикували членів ВККС. Втім, вони пояснюють, що визначити середній бал наперед було неможливо, адже до проведення тесту вони не знали рівень його складності. Тож не могли оцінити кількість мінімальних балів, необхідних для його проходження.

«Наше завдання – не поспішати зі встановлення прохідного балу, а зробити так, щоб запрацював Верховний Суд», – зауважив Козьяков.

За його словами, на встановлення прохідного балу впливатиме і кількість кандидатів на кожну юрисдикцію Верховного Суду. Зокрема, найменше кандидатів подали документи на посади суддів адміністративної юрисдикції – 113, найбільше – 199 – цивільної.

Фото: Макс Требухов

«Подібний конкурс проводиться вперше, і ми не маємо статистичної вибірки чи певного узагальненого портрету кандидата до Верховного Суду, – зазначив Козлов. – Більше того, за тестування кандидати можуть отримати 90 балів (по 0,75 бала за питання). Тоді як у підсумку конкурсу можна отримати 1000 балів. Попереду ще тривалий шлях...».

На закиди щодо можливої маніпуляції результатами тесту члени комісії обіцяли визначити прохідний бал до персоніфікації результатів тестів.

«Ми в середині комісії розписалися кров'ю (щоб не допустити проходження когось із кандидатів поза конкурсом - ред.). Якщо когось впіймаєте, негайно повідомляйте в Антикорупційне бюро», - зазначив Козьяков.

«Я думаю, що певні можливості для маніпуляції можуть бути: шляхом заниження прохідного балу допустити до подальшого конкурсу більшу кількість осіб або навпаки не допустити, шляхом підвищення. Але я не бачу свідомого наміру зловживати. Є логічне пояснення, чому цього не можна було зробити раніше. По-перше, ці тести не були апробовані, тому мінімально допустимий бал наперед було визначити складно, навіть неможливо», – коментує Роман Куйбіда, заступник голови правління Центру політико-правових реформ та член Громадської ради доброчесності, створеної при ВККС.

На його думку, прохідний бал буде таким собі регулятором, аби «відсіяти» певну частину конкурсантів, але не значну їх кількість.

Фото: Макс Требухов

«Щоправда, можна було оголосити, що ми (ВККС – ред.) до подальших етапів плануємо допустити, наприклад, 200 учасників. І відповідно від цього визначатиметься прохідний бал», – додав він.

До вечора дня тестування на сайті ВККС з'явилося повідомлення, що комісія визначилася із прохідними балами. Зокрема, аби пройти етап тестування кандидатам в Касаційний адміністративний суд, Касаційний господарський суд і Касаційний цивільний суд потрібно було набрати по 60 балів і 54 бали – в Касаційний кримінальний суд.

Тестові перипетії

На другій годині тестування учасники почали здавати роботи. Не дуже задоволеним вийшов після проходження тесту суддя Верховного Суду Олександр Волков. Від будь-яких коментарів він відмовився, додавши лише, що тестування було для нього цікавим.

Тим часом до нього підійшов нардеп від «Самопомочі» Руслан Сидорович, що також подав документи до Верховного Суду.

Нардеп фракції Самопоміч Руслан Сидорович (справа) після тестування
Фото: Макс Требухов
Нардеп фракції Самопоміч Руслан Сидорович (справа) після тестування

«Щонайменше три запитання видалися мені не зовсім коректними. Наприклад, запитання: хто в праві висловити недовіру голові райдержадміністрації? Більшість половини складу райради? Чи 2/3 з її складу? І перша, і друга відповідь будуть правильними. Все залежить від політичних наслідків голосування певною кількістю голосів...», – ділиться Сидорович.

Найбільш «комічна» ситуація, на його думку, полягає в тому, що тестування проводить в тому числі за чинними процесуальними кодексами, хоча нині Рада з питань судової реформи при Адміністрації Президента працює над їх зміною. Без ухвалення нових законів Верховний Суд в оновленому форматі не запрацює.

«Проведення тестів за чинними процесуальними кодексами – логічно, – коментує критику Сидоровича Козлов. – Чимало питань тестування стосувалися принципів тієї чи іншої юрисдикції, які, очевидно, залишаться незмінними і в нових кодексах. Більше того, перевіряється здатність застосувати процесуальні норми. Треба ж все таки на чомусь перевіряти вміння людини бути суддею».

Із залу, де проводилось тестування, вийшла і голова Донецького апеляційного адміністративного суду, який зараз працює в Краматорську, Раїса Ханова. Одразу направилась до гардеробу, зауваживши, що в приміщенні – дуже холодно. Організацію конкурсу оцінила позитивно.

«Питання тесту – досить високоякісно сформовані. Можливо 10% із них містили тотожні поняття, тож з відповіддю важко було визначитися. Є певні моменти, на які не звернула увагу під час підготовки. Але це вже більше питання до мене як учасника конкурсу, ніж до тих, хто складав тести», – зазначила вона.

Кожному учаснику роздавали тест, на якому потрібно було вказати присвоєний під час реєстрації номер, і зошит (чернетку) – з номером варіанту. Робити виправлення в тесті - заборонено.

Дехто з учасників виходив під час тестування в туалет, за чаєм чи в гардероб за верхнім одягом. Однак, все це відбувалося у супроводі уповноважених представників.

Чим менше часу залишалося до завершення тесту, тим шумніше ставало у фойє будівлі. Конкурсанти активно ділилися враженнями про тести між собою. Судді зі значним стажем здебільшого скаржилися на те, що окремі запитання стосувалися суто теоретичних аспектів. До прикладу, санкцій окремих статей.

Богдан Львов після написання тестів
Фото: Макс Требухов
Богдан Львов після написання тестів

«Це моє перше тестування за виключенням правил дорожнього руху, – ділиться враженнями після тестування Богдан Львов, голова Вищого господарського суду. – Є певні зауваження до тесту... Наприклад, дуже багато питань стосується запам'ятовування конкретної статті. Але це не є основним в роботі судді! Аналіз норм закону має бути головним...».

У деяких інтернет-ЗМІ незадовго до тестування з'явилися так би мовити погоджені з Адміністрацією Президента списки осіб, котрі нібито повинні пройти конкурс до Верховного Суду. З-поміж них було і прізвище Львова.

«Звісно, що це – фейк. Скажу більше, якщо би мені довелося складати такий список, повірте, там були би серйозні зміни», – посміхаючись, коментує суддя.

Щодо зустрічей із заступником голови АП Олексієм Філатовим, який курує в тому числі судову реформу в Україні, Львов зауважує, що бачиться з ним виключно в рамках роботи Ради з питань судової реформи. Хоча не приховує, що хотів би з ним поспілкуватися з професійних питань.

Не заперечує він і знайомство з нардепом від БПП Олександром Грановським, якому приписують вплив на судову систему.

«Я знайомий з Грановським, бо він є членом профільного комітету парламенту. Навіть за своїми посадовими обов'язками я зобов'язаний знати багато і депутатів, і чиновників, і громадян, які шукають судового захисту», – прокоментував голова суду.

Депутати, за його словами, дуже часто приходять до нього.

«Якщо депутат просить прийняти те чи інше рішення, далі розмову намагаємось не продовжувати. Спроби такі були, як і були спроби придбати певне рішення. На жаль, ще багато в цьому (за таких обставин – ред.) доведеться працювати... Але якщо депутат опікується власною громадою, то я, якщо не маю цієї справи у своєму провадженні, його вислуховую. Можемо навіть узагальнити судову практику з тих чи інших питань. Нічого поганого в цьому немає», – зазначив Львов.

Найбільша увага журналістів була прикута до голови Верховного Суду України Ярослава Романюка. Напередодні тестування у ЗМІ часто згадували його прізвище як «прихильника диктаторських законів», ухвалених 16 січня 2014 року.

Ярослав Романюк підчас тестування кандитатів до Верховного суду
Фото: Макс Требухов
Ярослав Романюк підчас тестування кандитатів до Верховного суду

Закінчивши тестування, він пояснив свою позицію: «Я був головою Ради суддів України. В той період часу на березі Дніпра знайшли тіло судді Київського апеляційного адміністративного суду. Потім знайшли обгоріле тіло судді Вищого господарського суду в автомобілі в лісопарковій зоні. Потім суддю Шевченківського суду Києва знайшли мертвим. Судом було встановлено, що це вбивство пов'язане зі здійсненням правосуддя. Згодом у Харкові судді і всю його сім'ю знайшли з відрізаними головами...

Як особа, яка очолювала найвищий орган суддівського самоврядування — Раду суддів, я не міг залишатися осторонь. І Рада суддів у грудні 2012 року розробила законопроект, який був спрямований на посилення безпеки судді і членів його родини».

«Цей законопроект передбачав, наприклад, можливість облаштування помешкань тривожною кнопкою, необхідність цілодобової охорони будівлі судів тощо. Багато місяців цей законопроект не був ухвалений. І лише в пакеті законопроектів, ухвалених 16 січня, з якихось міркувань він був реалізований. Більш того, були посилені заходи безпеки для суддів.

Коли були прийняті закони 16 січня, я схвально відгукнувся щодо норм, які були спрямовані на гарантію незалежності, посилення безпеки суддів і посилення відповідальності за втручання в судову роботу. Я уникав відповіді щодо політичних питань. Я суддя, я поза політичними процесами і в такий спосіб втягуватися в процеси політики не вважав і не вважаю за необхідне», – підсумував Романюк, критикуючи журналістів, котрі не розібравшись, повішали на нього ярлик.

Голова Верховного Суду вважає, що подібні дії спрямовані на те, щоб вивести його з рівноваги і можливо навіть «вибити» з конкурсу.

Фото: Макс Требухов

Стосовно самого тестування Романюк зауважив, що очікував легші тести. «Наприклад, було запитання: який вид покарання передбачено законом за внесення недостовірної інформації в декларацію? Мені здається, що суддя не повинен знати санкції всіх статей. Він повинен орієнтуватися в правильності застосування норми закону. А яка санкція передбачена – він може подивитися у кодексі», – додав Романюк, покидаючи будівлю.

«Ми намагалися позбутися запитань, які не мають практичного змісту, – коментує зауваження суддів Козлов. – Водночас певні речі, які деким вважаються дуже теоретичними, насправді можуть пригодитися, коли судді доведеться застосувати їх в ширшому розгляді, ніж просто застосування законодавства. Зокрема, коли йдеться про верховенство права або про аналогію права чи закону. Тобто чимало теоретичних речей закладають ту базу, щоб суддя вийшов за межі суто буквального тлумачення. Для цього й існує Верховний Суд: щоб визначати проблемні місця законодавства і направляти практику в певне русло. Щоб у випадку розгляду певної справи було зрозуміло, яким може бути рішення суду».

Посміхаючись, із залу, де проводилось тестування, вийшов народний депутат фракції «Народний фронт» Леонід Ємець, що також брав участь у змаганні. І не дарма. У підсумку він набрав понад 77 балів і подолав прохідний бар'єр.

Леонід Ємець
Фото: Макс Требухов
Леонід Ємець

Хоча відзначив, що окремі запитання були каверзні. Як от: чи встановлене соціальне забезпечення для вдови минулого шлюбу. «Те, що вона зараз в шлюбі, позбавляє її опції отримувати соціальну допомогу. Тож читати треба було уважно», – додав він.

Подаватися до Верховного Суду Ємець вирішив після ряду поїздок по регіонах, зустрічей з науковцями, юристами з метою агітації їх брати участь в конкурсі.

«А потім мені сказали, мовляв, чому ти не подаєшся... Думаєш в парламенті відсиджуватись (посміхається – ред.). Тим паче, в своїй передвиборчій програмі я писав про судову реформу, тож вирішив спробувати», – пояснює нардеп.

За його словами, тест складався із загальних питань, котрі стосувалися Конституції України, Європейської конвенції з прав людини тощо. Значна частина запитань – з обраної кандидатом спеціалізації. Списувати, за його словами, не наважувався ніхто.

Тест на IQ і розмова з психологом

21 лютого кандидати до Верховного Суду проходитимуть другий етап кваліфікаційного оцінювання – виконуватимуть практичне завдання, що полягає у написанні постанови суду касаційної інстанції.

За словами членів комісії, завдання підготували для них експерти, в тому числі міжнародні, називати яких вони відмовилися, аби уникнути певного впливу на них з боку учасників конкурсу.

Фото: Макс Требухов

«Ці практичні завдання базувалися на певних справах, які вже розглядалися в судах. Експерти нам надали критерії, які, на їхню думку, є максимально важливими для оцінки. Звісно, без певної долі суб'єктивності під час оцінювання обійтися не вийде принаймні тому, що ми мусимо оцінити стиль юридичного мислення кандидата. Наскільки людина викладає свої мотиви і наскільки природно випливає із них певний висновок у вирішенні тієї чи іншої справи», – пояснює Козлов.

Зі 120 максимальних балів за цей етап конкурсу незначний бал виділяється і на оцінку орфографії кандидата. До речі, прохідний бал за практичне завдання наразі також не визначений. І, скоріше за все, формуватиметься також опісля його проведення.

Далі учасники конкурсу проходитимуть тест на визначення рівня IQ, психологічний тест і спілкуватимуться з психологом. 250 балів відведено для дослідження професійної етики кандидата, зважаючи на скарги щодо його діяльності.

За результатами дослідження досьє кандидата свій висновок до ВККС може подавати Громадська рада доброчесності. До її складу увійшли представники громадських організацій, таких як «Реанімаційний пакет реформ», «Автомайдан» тощо.

«Ми чекаємо результатів кваліфікаційного оцінювання, щоб не надавати висновки щодо кандидатів, котрі вибули», – зауважує Куйбіда.

Негативні висновки щодо окремого кандидата Громадська рада доброчесності затверджуватиме голосуванням і передаватиме до ВККС. Остання, в свою чергу, також голосуватиме за врахування чи не врахування такого висновку. Аби подолали так зване вето Громадської ради члени ВККС повинні проголосувати 11 голосами із 16.

Куйбіда зауважує, що, аналізуючи досьє на кандидатів, члени ради здебільшого знаходять невідповідність в декларації про доходи.

«У деяких суддів в останній електронній декларації з'явилися земельні ділянки, квартири, котрі не були в попередніх деклараціях. Це, до речі, дозволило їм пройти перевірку в рамках виконання закону про очищення влади. І таких випадків досить багато», – зазначає експерт.

Одного кандидата до Верховного Суду, за словами Куйбіди, під час захисту кандидатської дисертації “зловили” на плагіаті. І хоч науковий ступінь він не отримав, однак, таку інформацію Громадська рада, очевидно, подаватиме до ВККС.

Після розгляду висновків Громадської ради ВККС проводитиме співбесіди з кандидатами. Це останній етап конкурсу. Переможців конкурсу призначатиме Вища рада правосуддя.

Однак, чи впорається зі всіма етапами ВККС у визначений піврічний термін — до травня цього року – питання відкрите. «Важко говорити, чи подовжить цей термін законодавець. Але навряд чи хтось може дорікнути нам у затягуванні процесу...», – зауважує Козлов, додавши, що “суспільство цікавить результат, а не строк”.

Здав/не дав

Фото: Макс Требухов
 

За підсумками результатів тестування з перегонів зійшли 88 кандидати до Верховного Суду (список тих, хто не пройшов). З-поміж них двоє чинних судді Верховного Суду: Богдан Пошва і Василь Гуменюк.

Крім цього, прохідні бар'єри не подолали 13 суддів вищих спеціалізованих судів.

Зокрема, до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду не пройшло шестеро суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ: Ольга Дьоміна, Олександр Закропивний, Юлія Іваненко, Олена Кадєтова, Артем Маляренко (син колишнього голови Верховного Суду Василя Маляренка), Олена Попович.

До Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду не пройшло двоє суддів Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ: Наталія Квасневська і Микола Мороз.

Суддя Вищого адміністративного суду Анатолій Єрьомін також зійшов з дистанції у змаганні за місце в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду.

До господарської палати у складі новоствореного Верховного Суду не пройшли чинні судді Вищого господарського суду: Володимир Каваленко, Жанна Корнілова, Ігор Плюшко та Сергій Могил (заступник голови суду). Згідно з його декларацією, його рідним дядьком є Сергій Ківалов.

Із результатом у 35 балів тестування провалив і колишній суддя Верховного Суду Олександр Потильчак.

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter