Наприклад, будівництво Палацу правосуддя на перетині бульвару Дружби народів та вул. Старонаводницької. Ділянку площею 4.3 га було виділено Вищому господарському суду у 2012 році для будівництва адміністративної споруди. На її зведення передбачалось витратити 4 мільярди гривень бюджетних коштів. На засіданні земельної комісії ми рекомендували скасувати рішення попередньої Київради і повернути у власність громади міста цю ділянку. Вилучення земель з переліку зелених зон заради створення розкішних умов для роботи суддів вважаю неприпустимим. В списку найзеленіших міст Європи Київ вже давно не на перших позиціях. Але що робити далі з цією ділянкою, будемо радитись з громадськістю. Адже будівництво вже розпочате, витрачені бюджетні кошти, а ще одна недобудова навряд чи прикрасить наше місто.
Інша відома історія - вертолітний майданчик Януковича на Парковій дорозі. Цей об’єкт вже готовий. Побудований в історичному та ще й зсувонебезпечному місці. Зносити його недоцільно. Що робити далі з цим «спадком» від колишньої влади, громада має визначитись. Так само як і щодо Гостинного двору. Його вдалося врятувати від знищення, але для приведення цієї історичної пам’ятки в нормальний стан потрібно ще докласти руки.
Є приклади, коли конфлікт між забудовником і громадськістю вдається залагодити через компроміс. Зокрема, замість торгівельного комплексу на вул. Серафимовича, 6-а у Дніпровському районі буде сквер, а забудовник, якому мешканці прилеглих будинків так і не дали розпочати будівництво, отримає ділянку в іншому місці. Розійшлися миром і з забудовником, що зводить спортивно-торгівельний комплекс на перетині Леся Курбаса та вул.Академіка Корольова, де жителі мікрорайону також хочуть сквер. Домовились, що на частині ділянки, яку виділили під будівництво, буде зелена зона.
Надзвичайно складні випадки – скандали довкола будівництва житла. Особливо якщо вже зведено кілька поверхів, на що витрачені кошти інвесторів, які вклали їх в свої майбутні квартири. Відібрати у забудовника ділянку, як пропонують деякі з найбільш радикально налаштованих колег, легко, але що робити з людьми, які втратять свої кревні і залишаться без квартир? Надання допомоги кільком сотням жертв нових «еліта-центрів» міський бюджет просто не потягне. Тож маємо знайти інший спосіб, ретельно зваживши всі «за» і «проти» в кожному конкретному випадку.
І на останок. Деякі конфлікти між забудовниками і киянами тривають понад десять років, і вирішити їх швидко неможливо, як би того не хотілось. Але закривати очі на існуючі проблеми ніхто не збирається, будемо шукати нестандартні варіанти і розв’язувати конфлікти з максимальним врахуванням інтересів і громадськості, і інвесторів. Часи, коли кияни кидаються під екскаватори, ламають паркани на будівельних майданчиках і виводять з ладу техніку, протестуючи проти появи чергової «свічки» замість парку, мають піти в минуле. Так само, як і тривожні очікування інвесторів з приводу того, що розпочатий з дотриманням всіх законодавчих норм проект буде зупинений «професійними протестувальниками».