Меценатом уже зведеного мосту «Хвиля Азову», або мосту-хвилі, до речі, виступила «Столиця Груп», яку пов’язують зі спонсоркою «Батьківщини» Владою Молчановою. Саме вона фігурує в одній понятійці про забудову Києва. А на самій косі, за інформацією «Наших грошей», суд присудив 6 га землі товариству, пов’язаному зі скандальним забудовником Ігорем Мазепою. Тому причини для хвилювання у киян дійсно ґрунтовні.
Боротьба за збереження території, де хочуть зараз створити паркінг, триває півтора року. Після численних звернень громадськості до прокуратури, Київради й інших інстанцій влітку раптово з’явилася петиція на підтримку будівництва паркінгу. Цьому передувала стаття в комунальному ЗМІ «Вечірній Київ», яке згодом теж підтримувало саме цю петицію.
Активісти у відповідь теж подали петицію, де вимагали перенести паркінг і будувати його біля парку «Наталка» і мосту-хвилі. Друга петиція випередила першу за швидкістю збору підписів. Але мер Києва Віталій Кличко задовольнив ту, що мала підтримку комунальних ЗМІ. Тепер громадськість намагається захистити косу і просить надати їй природоохоронний статус, але це суперечить тим планам, які має влада міста.
Громадська ініціатива «Голка» з’ясувала перспективи коси Собаче Гирло здобути цей статус і чому петиції, які отримують необхідну кількість голосів, розглядають у Києві по-різному.
Влада Києва підтримує побудову паркінгу, з якого до парку «Наталка» йти 30–40 хвилин.
Головний архітектор Києва Олександр Свистунов пояснює, чому планують паркінг саме тут:
«У нас є концепція великого рекреаційного кола для відпочинку — від парку «Наталка» через острів Оболонський і далі на косу Собаче Гирло. Місце для паркінгу-укриття ми обрали саме там, де можна його зробити зручним, враховуючи значну кількість відвідувачів, — на середині маршруту, з оптимальною доступністю з різних точок рекреаційної зони. Ми плануємо на Собачому Гирлі зробити парк рекреаційного відпочинку — із вбиральнями, з медпунктом та, можливо, атракціонами. Зазначу, що біля території Собачого Гирла передбачили трасування магістралі на Троєщину з улаштуванням тунельного переходу через річку Дніпро. Це державний проєкт (частина Великої окружної дороги навколо Києва). Якщо вся зона набуде статусу заповідника, то реалізація цього проєкту стане неможливою».
Киянка Катерина Мироненко не розуміє, навіщо біля Собачого Гирла потрібен такий великий паркінг, і підозрює, що косу таки забудують:
«Де тут логіка? Усе схоже на те, що ці понад 700 паркомісць готують для того, щоб на зеленій зоні Дніпра втулити чергові висотки. Будувати тут паркінг абсурдно. Ділянку кілька останніх років під час весняних водопіль постійно затоплювало. Ця земля ще не має природоохоронного статусу. І комісія з питань екології, яку очолює "батьківщинівець" Денис Москаль, за півтора року так і не змогла зробити нічого, аби захистити косу затоки Собаче Гирло».
Голова екологічної комісії Київради Денис Москаль («Батьківщина») пояснює, чому це питання досі не розглянули:
«Аби об’єкт отримав природоохоронний статус, треба подання на розгляд Київради належним чином оформленого проєкту рішення про заповідання. До нашої комісії проєкт щодо Собачого Гирла не надходив. Субʼєктом подання може бути як будь-який депутат Київради, так і громада шляхом подання місцевої ініціативи у вигляді проєкту рішення. Як тільки на розгляд постійної комісії з питань екологічної політики потрапить такий документ, ми його обовʼязково розглянемо. Якщо активісти мають наміри захистити будь-який обʼєкт, вони можуть звернутись до комісії або секретаріату комісії, де їм нададуть кваліфіковану консультацію та допомогу».
Тут треба зазначити, що коли мова про такі скандальні забудови в Києві, сліди до партії «Батьківщина» ведуть доволі часто. Це стосується і спроби побудувати висотку в центрі Києва там, де Літературний сквер.
Що стосується моста-хвилі, то його будували з ініціативи ТОВ «С І А», що належить до компаній «Столиця Груп» Молчанової, яка пов’язана із забудовою Екопарку Осокорки. На табличці ця організація зазначена як меценат мосту. А на момент будівництва бенефіціаром ТОВ «С І А» була депутатка Київради Богдана Тимощук («Батьківщина»). Перед розглядом детального плану територій на Оболоні з бенефіціарів її прибрали.
Саме тому в киян є ціком небезпідставні побоювання, що «Столиця-Груп» не просто так ініціювала побудову моста-хвилі й стала меценатом недешевого проєкту.
Мер Києва Віталій Кличко в коментарі громадській ініціативі «Голка» пояснює, що робитиме тут далі, і каже, що обурення розганяють його політичні опоненти:
«Ми продовжимо розвивати рекреаційну зону. З мінімальним втручанням у природу. З доглянутою комфортною територією, а не хащами, як було колись і в нинішній перлині — парку «Наталка» і на острові Оболонському. Їх облаштування показало, що людям подобаються такі зони відпочинку, дуже багато киян і гостей міста відвідують їх. І паркінг там поблизу потрібен. І ми показали, як він виглядатиме і як вписуватиметься в концепцію рекреаційної зони. А всі спекуляції, які нині відбуваються, мають багато політичного забарвлення, на жаль. «Слугам» дуже не подобається, коли щось хороше відбувається в Києві. І тому маніпулюють, брешуть і підбурюють людей неправдивою інформацією».
Зараз активісти вимагають захистити косу на Дніпрі природоохоронним статусом.
Депутати Київради прийняли рішення, які лімітують самим депутатам можливість подавати проєкти для створення природно-заповідних фондів. На цьому наголосила ще навесні перед голосуванням депутатка Київради Євгенія Кулеба («Слуга народу»):
«Хочу пояснити, щоб усі зрозуміли перед голосуванням: якщо проголосуємо, то більше жоден депутат не зможе бути суб’єктом подання щодо створення об’єктів природно-заповідного фонду. Тепер це може робити пан Возний (голова профільного департаменту. — Ред.). Я бачу величезні ризики. У нас багато збережено територій завдяки депутатам і депутаткам: Протасів Яр, Осокорківські Луки… Коли кажете, що нема обмежень, то справді, депутати можуть клопотати. Але потім далі пан Возний буде вирішувати, чи рухати цей проєкт далі, чи ні!».
Депутати Київради після цього виступу підтримали проєкт рішення. Ось результати поіменного голосування.
Голова регламентної комісії Київради Леонід Ємець (ЄС) каже, що, попри це рішення, будь-який депутат може і далі подавати свої проєкти:
«Кожен депутат Київради може подавати проєкти, бо це передбачає законодавство, яке регулює роботу органів місцевого самоврядування. І це рішення Київради не вплинуло на таке право депутатів».
Щодо цього рішення, яке викликало таку суперечку, Київський еколого-культурний центр звернувся до Державної регуляторної служби, і вона вже навіть направила листа меру Києва.
«Таким чином рішення не узгоджується з принципами державної регуляторної політики… Підсумовуючи вищезазначене, пропонуємо вжити заходів щодо приведення рішення у відповідність до вимог чинного законодавства та принципів державної регуляторної політики, визначених Законом», — йдеться в листі на київського міського голову Віталія Кличка від Державної регуляторної служби.
Але зауваження зводяться лише до порушення процедури, а не до суті (!) та змісту рішення. Проте факт: якщо це регуляторний акт, то мали пройти публічні обговорення вимог з громадськістю, передбачені саме для регуляторних актів.
Кияни зверталися наприкінці літа до профільного департаменту, аби той підготував відповідний проєкт рішення й косі Собаче Гирло надали природоохоронний статус. Але його очільник Олександр Возний роз’яснив у «Вечірньому Києві», чому документи повернули:
«Звернення стосується зміни меж існуючого ландшафтного заказника місцевого значення "Затока Наталка". Але законна процедура вимагає також подання й експертного висновку. Активісти ж подали тільки клопотання. Ми повернули їм пакет документів із зауваженням про необхідність доопрацювання. Ми чітко зазначили помилку, яку треба виправити, щоб можна було перейти до розгляду».
Річ у тім, що цим рішенням Київради, яке визначає порядок створення заказників місцевого значення, напряму не передбачена необхідність подавати експертний висновок. Проте таку вимогу містить Закон України «Про природно-заповідний фонд України».
Представник Української природоохоронної групи Олексій Василюк повідомив «Голці», що територія дійсно має значну природну цінність: «Тут зупиняються на міграції рідкісні види птахів, та й місцеве біорізноманіття дуже багате. Уже понад 130 років біологи публікують результати досліджень на цій території. Ба більше, таких прибережних урочищ у Києві лишилося не так багато, а для міграції птахів вкрай важливо мати суцільний природний коридор на всьому перельоті. Ми готуємо обґрунтування, чому на косі навколо затоки Собаче Гирло варто зробити заказник. Територія і без того невелика, тож у заказник доцільно включити всю частину коси, що досі не перебуває у приватній власності».
Зауважимо, що «Наші гроші» писали про те, що, за рішенням суду, місто зобов’язали видати містобудівні умови й обмеження для проєктування житлово-будівельного компексу на 6 га землі фірмі, пов’язаній з Ігорем Мазепою.
Громадська ініціатива «Голка» раніше писала про те, що Мазепа ініціював у низці ЗМІ медіакампанію, яка зводилася до того, що треба обнулити претензії до дерибанників і дати карт-бланш владі. І під час цієї медіахвилі у Верховній Раді з’явилася низка законодавчих ініціатив в інтересах забудовників зі значними корупційними ризиками.
На прикладі двох петицій щодо паркінгу стає зрозуміло, що потрібні петиції влада міста може підтримувати, а непотрібні — відхиляти.
Кинянин Вадим Ковадло фіксував, як голосували за ці дві петиції:
«Я, коли відбувалося голосування, фіксував голоси за петицію, яку підтримав, і за ту, яку рекламував “Вечірній Київ”. Так от, я бачив підтримку комунальними ЗМІ цієї петиції, яка виступала за паркінг. Аномальний стрибок, який відбувся в серпні і який на графіці видно — синя лінія, ставить цілком логічне питання: чи могли залучати адмінресурс? Але це питання не єдине. Ми дізнавалися, як у Львові розглядають петиції, то там не мер приймає рішення, а виносять петицію від львів’ян на розгляд ради. Тобто депутати мають право висловитися. І от у таких випадках мали б виступати депутати від Оболоні, які розуміють реальні настрої киян, які живуть у цьому районі Києва».
Зрештою, мер підтримав ту петицію, яка виступала за паркінг, і пояснив, що проблему з підтопленнями тут вирішать — вирівняють відмітку ґрунту до 94 метрів.
Але за даними Київгенплану, відмітка ґрунту вже вища за 94 метри. Тому ризик підтоплень зберігається.
Щодо другої петиції, то Кличко у своїй відповіді аргументував киянам, чому відмовив: на альтернативних ділянках не затверджений детальний план території, а в земельних ділянок інше цільове призначення, і зазначив про те, що є інша петиція.
Тут варто зауважити, що затверджувати детальні плани та встановлювати цільове призначення — це повноваження місцевої ради. Але виникає питання: чому київський голова сам вирішує, яку петицію підтримати, а яку ні.
Анна Ємельянова, представниця Центру розвитку інновацій, який запроваджував петиції не лише на місцевому рівні, а й на рівні Офісу Президента, зазначає:
«Електронні петиції — потужний інструмент для участі жителів у житті міста. У цій ситуації очевидно, що одноосібна відповідь на електронну петицію міського голови цілком справедливо викликає сумніви, чи демократично було прийняте рішення. Для того, щоб мінімізувати ризики й підвищити рівень довіри до влади, можна делегувати право розгляду е-петицій безпосередньо депутатам ради. Це сприятиме діалогу та підвищить довіру до самого інструмента участі».
Леонід Ємець, який очолює регламентну комісію, зазначає, що нині будь-який депутат Київради може подати проєкт на підтримку будь-якої петиції:
«Можна було б внести зміни до регламенту Київради і зробити так, щоб петиції розглядав не одноосібно мер, а вони йшли на комісії і потім потрапляли на розгляд депутатського корпусу. Але й зараз кожен депутат, згідно із законодавством, має всі можливості подавати проєкти на розгляд ради. Ми навіть мінімалізували тут можливість комісій блокувати такі ініціативи. Все йде у зал, але, звісно, є шанси, що відхилять чи приймуть. Це на розсуд депутатської більшості».
Коли Київрада передала ділянку під цей скандальний паркінг у користування Комунальному підприємству «Житлоінвестуд-УКБ», цим питанням зацікавилися правоохоронці.
Оболонське управління поліції влітку минулого року повідомило, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні «Зловживання владою або службовим становищем» щодо можливого порушення екологічного законодавства.
Громадська організація «Парк Прирічна» подала адміністративний позов до суду з вимогою скасувати рішення Київради про виділення ділянки на Прирічній під паркінг. Підставами для позову стали порушення містобудівного й екологічного законодавства, порушення рішення Київради, яким передбачена наявність на цій ділянці зеленої зони.
Київський окружний адміністративний суд днями відмовив громадській організації в задоволенні позову. Справу розглядала суддя Ірина Колеснікова.
Організація готує апеляцію, паралельно Українська природоохоронна група працює над обґрунтуванням для створення природно-заповідного фонду, аби забудовники не змогли добратися до коси на Дніпрі.