За словами Збітнєвої, прямої кореляції між психоемоційним станом підлітків і вживанням нікотину немає. Водночас високий рівень стресу та відсутність навичок його подолання можуть створювати умови, за яких нікотин сприймається як простий спосіб заспокоїтися.
Вона зазначила, що тютюнова індустрія адаптує продукти до поведінки молоді та пропонує нові нікотинові пристрої, які складніше помітити дорослим.
«Вони — діджитальне покоління, і індустрія дає під них такі гаджети, які вже мама не унюхає і про які вчителька не спитає, бо пахне так само, як парфуми. І дітям це здається безпечнішим», — сказала Збітнєва.
На її думку, підлітків варто не залякувати віддаленими наслідками куріння, а формувати позитивну мотивацію відмовлятися від нікотину. Серед практичних ідей вона назвала заняття для старшокласників за участю студентів-медиків, на яких говоритимуть про ментальне здоров’я, харчування та залежності.
Водночас Збітнєва наголосила, що антитютюнова політика потребує конкретного відповідального за координацію між різними державними структурами. «В мультисекторальності все одно має бути прізвище, ім’я, по батькові відповідального — того, хто має дати відповідь на питання: “А чи є вже меседж-бокс?”» — сказала вона.









