Частка тютюнових залежностей серед дітей зросла з 16 % до 40 %. LB.Talks про нікотин і ментальне здоров'я підлітків. РЕПОРТАЖ

Частка тютюнових залежностей серед дітей зросла з 16 % до 40 %. LB.Talks про нікотин і ментальне здоров'я підлітків. РЕПОРТАЖ

Спецтема

Чому діти починають курити і як на це впливають війна і стрес? Як нікотин потрапляє до підлітків? Чи працюють заборони? І що можуть зробити держава, школа й батьки? Про це ми говорили на заході «Нікотин проти ментального здоров'я дітей та підлітків» на майданчику LB.Talks із:

  • Оксаною Збітнєвою, керівницею Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України; директоркою Всеукраїнської програми ментального здоров'я «ТИ ЯК?»;
    Оксана Збітнєва
    Фото: Зоряна Стельмах
    Оксана Збітнєва
  • Дар’єю Герасимчук, радницею-уповноваженою Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації; 
    Дар'я Герасимчук
    Фото: Зоряна Стельмах
    Дар'я Герасимчук
  • Катериною Гольцберг, дитячою та сімейною психологинею; 
    Катерина Гольцберг, дитяча та сімейна психологиня
    Фото: Зоряна Стельмах
    Катерина Гольцберг, дитяча та сімейна психологиня
  • Ладою Булах, головою підкомітету з питань забезпечення епідемічної безпеки, боротьби з ВІЛ/СНІД і соціально небезпечними захворюваннями Комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування; 
    Лада Булах
    Фото: Зоряна Стельмах
    Лада Булах
  • Дмитром Купирою, програмним директором ГО «Центр громадянського представництва «Життя».
    Дмитро Купира
    Фото: Зоряна Стельмах
    Дмитро Купира

До дискусії також долучилися голова НСЗУ Наталія Гусак, представники Центру громадського здоров'я, лікарі, юристи, громадські організації та самі підлітки.

За словами Лади Булах, серед підлітків віком від 15 років стрімко зростає вживання нікотину — це робить кожен п’ятий. Йдеться не лише про вейпи й тютюнові вироби для нагрівання, а й про снюси.

Депутатка вважає, що тютюнова індустрія під час війни активно використовує колективний стрес, щоб просувати свою продукцію. Попри заборону реклами тютюнових виробів із 2020 року, виробники, за її словами, просувають їх через TikTok, Instagram, інфлюенсерів. Контролювати дотримання законодавства має Держпродспоживслужба, однак її інструментів для цього недостатньо.

Лада Булах, голова підкомітету ВРУ з питань забезпечення епідемічної безпеки, боротьби із ВІЛ/СНІД і соціально небезпечними захворюваннями Комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування
Фото: Зоряна Стельмах
Лада Булах, голова підкомітету ВРУ з питань забезпечення епідемічної безпеки, боротьби із ВІЛ/СНІД і соціально небезпечними захворюваннями Комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування

Реклама

Окрему проблему становлять снюси — їхнє вживання складно помітити візуально. 

«Зі снюсами дитина взагалі може сидіти на уроці, будь-де, з батьками на вечірках. Вживати нікотин, але про це ніхто не буде знати, і це неможливо помітити візуально. І це працює», — зазначила Лада Булах.

Вона розповіла, що у Верховній Раді очікують розгляду її ініціативи про повну заборону електронних сигарет, регулювання новітніх тютюнових виробів і снюсів. 

Найближчим кроком вона називає заборону продавати дітям до 18 років снюси й безтютюнові електронні сигарети, які, за її словами, нині можна придбати без вікового обмеження. «І це ганьба».

Вона звернула увагу й на нелегальний ринок вейпів. Каже, таку продукцію дрібні виробники «колотять у гаражах» і не сплачують з неї акцизів. Водночас Центр громадського здоров’я регулярно фіксує госпіталізації дітей з нікотиновим отруєнням.

Оксана Збітнєва, керівниця Координаційного центру психічного здоров’я Кабінету Міністрів України; директорка Всеукраїнської програми ментального здоров'я «ТИ ЯК?»
Фото: Зоряна Стельмах
Оксана Збітнєва, керівниця Координаційного центру психічного здоров’я Кабінету Міністрів України; директорка Всеукраїнської програми ментального здоров'я «ТИ ЯК?»

Оксана Збітнєва навела результати дослідження програми «Ти як?», у межах якого у травні-червні опитали майже 30 тисяч учасників НМТ. 

Отже: 64 % підлітків щодня відчувають стрес і тривогу, 52 % хронічно недосипають, а 75 % жодного разу не зверталися по допомогу до психолога.

Реклама

Водночас прямої кореляції між психоемоційним станом підлітків і вживанням нікотину, за словами Оксани Збітнєвої, немає. 

Проте така ситуація створює сприятливі умови для тютюнової індустрії: якщо підліток не має інших інструментів впоратися зі стресом, нікотин може здаватися простим способом.

Сучасні підлітки інакше оцінюють ризики для здоров’я, а сама індустрія адаптується до їхньої поведінки та звичок. 

У світі рівень куріння серед молоді загалом знижується, однак виробники пропонують нові продукти, які складніше помітити дорослим. 

Фото: Зоряна Стельмах

«Вони — диджитальне покоління, і індустрія дає під них такі гаджети, які вже мама не унюхає і про які вчителька не спитає, бо пахне так само, як парфуми. І дітям це здається безпечнішим», — сказала Оксана Збітнєва.

Вона зазначила, що в Україні є базові документи для антитютюнової політики — від Рамкової конвенції ВООЗ до національних стратегій. Проте тютюнова індустрія краще розуміє, як комунікувати з дітьми та молоддю, вважає Оксана Збітнєва. «Індустрія з продуктом. А ми з чим?»

На її думку, підлітків варто не залякувати віддаленими наслідками куріння, а формувати позитивну мотивацію відмовлятися від нікотину — зробити це модним, як свого часу стало модним говорити про ментальне здоров’я.

Серед практичних ідей, які Збітнєва планує розвивати — заняття для старшокласників за участю студентів-медиків третього-четвертого курсів, де говоритимуть про сексуальне й ментальне здоров’я, харчування й залежності.

Реклама

Збітнєва вважає, що завданням антитютюнової політики має бути не спроба «перемогти» індустрію загалом, а зменшити кількість молодих людей, які потрапляють у залежність. «Ми можемо говорити, що маємо виграти в індустрії — не виграємо, 100 %. Але якщо когось вирвемо з цільової аудиторії, де цей ризик найбільший — підлітки і молодь, — це буде супер».

Лада Булах, Оксана Збітнєва, Дар'я Герасимчук, Дмитро Купира, Катерина Гольцберг і Соня Кошкіна (праворуч)
Фото: Зоряна Стельмах
Лада Булах, Оксана Збітнєва, Дар'я Герасимчук, Дмитро Купира, Катерина Гольцберг і Соня Кошкіна (праворуч)

Водночас вона звернула увагу на проблему відповідальності за реалізацію антитютюнової політики. 

За її словами, попри залучення різних держструктур, має бути конкретна людина, відповідальна за координацію. 

«В мультисекторальності все одно має бути прізвище, ім’я, по батькові відповідального — того, хто має дати відповідь на питання: “А чи є вже меседж-бокс?”» — сказала Збітнєва.

Дарія Герасимчук назвала себе «антагоністом» цієї дискусії: вона не погоджується, що дітей, які палять, стає більше. На її думку, підлітки просто стали відвертіше відповідати на запитання. Водночас ментальний стан дітей, каже вона, однозначно погіршується. 

Документи, за словами Герасимчук, переважно пишуть для дорослих, тому працювати потрібно одразу з двома аудиторіями: із самими дітьми — через освіту та діалог, а з батьками — через розвиток батьківських компетенцій. 

Проблема часто починається з того, що дорослі знецінюють переживання дітей: «Щойно дитина говорить про якесь питання, більшість дорослих кажуть: “Ой, мені б твої проблеми”. Якщо дитина говорить, що їй недобре, більшість дорослих вважають, що підлітки нещасні самі по собі». 

Наприклад, підліток розповідає, що бачив, як однокласники курили після уроків, а у відповідь чує: «Я сподіваюся, ти з ними не дружиш?». 

«Дитина закривається, і з часом не прийде запитувати. Не прийде з першим негативним досвідом, не прийде з першими думками, чи варто це робити», — пояснила вона. 

Реклама

Дар'я Герасимчук, радниця-уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації
Фото: Зоряна Стельмах
Дар'я Герасимчук, радниця-уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації

Працювати з дітьми, переконана Герасимчук, найкраще за принципом «рівний — рівному». Такий принцип, на її думку, можна використовувати для популяризації здорового способу життя — зробити його модним серед підлітків, як свого часу стали популярними пиття води, через трендові пляшки з водою чи біг. 

Водночас, каже, на поведінку дітей впливає не лише реклама, а й сімейне середовище.

У селах агресивна реклама може майже не доходити до дітей, однак працюють звички самих батьків: «Середовище батьків, де садовлять дитину за стіл у 14–15 років і кажуть: “Хай хлопець вип’є зі мною, ніж на вулиці”. І так само є з палінням і все решта». 

Дмитро Купира наголосив, що суспільство має мало часу, аби запропонувати дітям здорові моделі поведінки, і тютюнова індустрія це добре розуміє. За словами Купири, одна з тютюнових компаній оголосила, що лише за рік витратить в Україні 440 млн грн на просування нікотинових подушечок. 

«По суті, вони продають бридкий, наркотичний, шкідливий виріб. А потім людина потім усе життя платитиме за це своїми грошима і здоров’ям», — сказав він. 

Дмитро Купира, програмний директор ГО «Центр громадянського представництва «Життя»
Фото: Зоряна Стельмах
Дмитро Купира, програмний директор ГО «Центр громадянського представництва «Життя»

За словами Дмитра Купири, вже є підлітки, які лягають спати зі снюсом у роті, а вранці замінюють його новим: «Такого рівня залежності раніше уявити собі не можна було ніколи». 

Водночас нікотинові снюси та безтютюнові стіки досі вільно продають і рекламують, а індустрія, за словами Купири, просуває тезу про те, що вони «безпечніші за сигарети», повторюючи стратегію, яку раніше використовувала щодо електронних сигарет. 

Як приклад він навів Велику Британію, де людям, яким на 1 січня 2027 року ще не виповниться 18 років, планують довічно заборонити продаж тютюнових виробів. 

Водночас, додає Дмитро Купира, змінилася сама механіка споживання нікотину: якщо раніше сигарету потрібно було підпалити, то тепер для цього не потрібен навіть вогонь: «Я зайшов у метро, а там їхала дівчина, у якої на шиї брелок — електронна сигарета. Тобто телефон у неї — предмет номер два в житті». 

Реклама

Змінилися й способи реклами: «Ми тепер навіть не знаємо, яку рекламу бачить дитина в телефоні. Бо те, що бачу я, що бачите ви і що вона бачитиме у своєму телефоні, різне». 

Дмитро Купира вважає, що тютюновій індустрії не потрібно охоплювати все суспільство — достатньо залучити до споживання 20–30% людей, причому, за його словами, статистично це найменш забезпечені групи. 

Катерина Гольцберг, дитяча та сімейна психологиня
Фото: Зоряна Стельмах
Катерина Гольцберг, дитяча та сімейна психологиня

Катерина Гольцберг щодня спілкується приблизно з десятьма дітьми і впевнена, що тютюнопаління помолодшало: «Якщо ми зараз розраховуємо на 16 років, то в цей час вони вже кидають палити, а не починають». 

Те саме з алкоголем — у її практиці були випадки алкоголізму в 11 років. Психолог, каже вона, не замінює відмову від паління: діти, які ходять до психолога, можуть палити.

Купити вейп дитині просто, пояснила Гольцберг: на сайті достатньо натиснути «Мені є 18», а посилка приходить як «канцтовари». 

Або ж дитина просить купити цигарки першого-ліпшого дорослого. 

«Мені діти зізнаються: відмов у цих добреньких дяденьок і тітоньок не мають», — сказала психологиня. 

Тому для покупців-дорослих має бути відчутне покарання: «Якщо за правило немає санкцій, правило більше не існує». 

Батькам, які палять разом із дітьми, щоб стати їм друзями, радить інакше: «Ваша сепараційна задача — забороняти й надалі».

Просвітницькі лекції, за досвідом Гольцберг, працюють не так, як хотілося б: «На такі лекції приходять батьки, в яких найменше проблем. А ті, в кого ці проблеми є, на такі лекції не ходять». 

Залякування далекими наслідками теж не діє: «От сказали, що це діє на репродуктивну функцію. А вони кажуть: «Та я не хочу народжувати дітей. Нащо мені?» Інфаркт у 40? «Та я до 40 уже помру. Я не хочу так довго жити». Вони прямо так і кажуть». 

Реклама

Катерина Гольцберг, дитяча та сімейна психологиня
Фото: Зоряна Стельмах
Катерина Гольцберг, дитяча та сімейна психологиня

Тому вона пропонує прив'язати навчання до того, чого підлітки хочуть: наприклад, допускати до керування автомобілем чи самокатом лише після курсу про алкоголь і тютюн.

А ще — нормалізувати відмову від нікотину через молодіжні серіали, як Sex Education нормалізував розмови про згоду й почуття. 

Наталія Гусак, голова Національної служби здоров'я України, навела дані електронної системи охорони здоров'я: з 2021 по 2026 рік кількість госпіталізацій дітей із залежностями збільшилася у два з половиною рази. А структура цих залежностей змінилася: частка тютюнових зросла з 16% до 40%, тоді як алкогольних і наркотичних поменшало. Підлітки рідко бувають у сімейного лікаря, тож Гусак пропонує обговорити, чи не варто включити їх до групи ризику, щоб раз на рік оглядати з фокусом на психічне здоров'я. 

голова Національної служби здоров’я Наталія Гусак
Фото: Зоряна Стельмах
голова Національної служби здоров’я Наталія Гусак

Віталій Коблош, заступник генерального директора Центру громадського здоров'я, розповів, що за даними «Європейського опитування учнів щодо вживання алкоголю та інших наркотичних речовин – ESPAD» частка підлітків, які вживають класичні тютюнові вироби, знизилася з 50,5% у 2019 році до 28,3% у 2024-му, натомість якщо у 2019 році лише 11,7% підлітків курили електронні сигарети протягом останніх 30 днів (тобто спроби були разовими), то у 2024 році цей показник зріс до 23,9%»

Віталій Коблош, заступник генерального директора Центру громадського здоровʼя
Фото: Зоряна Стельмах
Віталій Коблош, заступник генерального директора Центру громадського здоровʼя

Бюджет за програмою «Громадське здоров’я та заходи боротьби з епідеміями» на 2026 рік становить 4,6 млрд. грн

Тарас Шамайда, співкоординатор руху «Простір свободи», заперечив тезу, що закони — «лише папірці»: саме антитютюнове законодавство з 2012 року змінило країну, де ще 15 років тому неможливо було випити кави без диму. Він закликав депутатів не зволікати із законопроєктом про снюси №14110-д, бо «з кожним місяцем зволікань дедалі більше дітей підсаджуються на ці снюси».

співкоординатор руху «Простір свободи».
Фото: Зоряна Стельмах
співкоординатор руху «Простір свободи».

Павло Розенко ексміністр соціальної політики, колишній віцепрем’єр-міністр та експерт із соціально-економічних питань, нагадав, що головне джерело інформації для підлітків — соцмережі, де тютюнові компанії працюють з інфлюенсерами. 

При цьому 90% популярних блогерів, з якими він знайомий, ведуть здоровий спосіб життя. «Питання в тому, хто з боку держави може так само працювати з інфлюенсерами. Не з точки зору грошей — це питання пріоритетів і державної політики», — сказав він.

Павло Розенко ексміністр соціальної політики, колишній віцепрем’єр-міністр та експерт із соціально-економічних питань
Фото: Зоряна Стельмах
Павло Розенко ексміністр соціальної політики, колишній віцепрем’єр-міністр та експерт із соціально-економічних питань

До розмови долучилися й самі підлітки. Студент Нестор, який кинув палити, вважає, що повна заборона лише погіршить якість того, що продають дітям, і підніме ціну. 

Натомість він пропонує заборонити продаж електронних сигарет ближче ніж за 300 м від шкіл і дитячих майданчиків і звернути увагу на тих, хто викладає «Основи здоров'я». 

студент Нестор
Фото: Зоряна Стельмах
студент Нестор

18-річна Софія розповіла, що не курить, хоча з 12 років курить майже все її оточення, а одна з подруг із 14 років сама перепродувала підліткам цигарки й айкоси. «Мені здається, що тут треба працювати з усією аудиторією, зокрема з дорослими і з батьками, які потім виховуватимуть дітей».

Студентка Софія
Фото: Зоряна Стельмах
Студентка Софія

Лада Булах, Оксана Збітнєва, Дар'я Герасимчук, Дмитро Купира, Катерина Гольцберг(праворуч)
Фото: Зоряна Стельмах
Лада Булах, Оксана Збітнєва, Дар'я Герасимчук, Дмитро Купира, Катерина Гольцберг(праворуч)

Фото: Зоряна Стельмах

шеф-редакторка LB.ua Соня Кошкіна
Фото: Зоряна Стельмах
шеф-редакторка LB.ua Соня Кошкіна

Отто Стойка, експерт у сфері громадського здоров'я
Фото: Зоряна Стельмах
Отто Стойка, експерт у сфері громадського здоров'я

Дарка Озерна – медична журналістка, біологиня і популяризаторка здорового способу життя
Фото: Зоряна Стельмах
Дарка Озерна – медична журналістка, біологиня і популяризаторка здорового способу життя
Фото: Зоряна Стельмах

Оксана Левицька з ГО «Життя»
Фото: Зоряна Стельмах
Оксана Левицька з ГО «Життя»

Фото: Зоряна Стельмах

Фото: Зоряна Стельмах

Катерина Булавінова, експертка ЮНІСЕФ
Фото: Зоряна Стельмах
Катерина Булавінова, експертка ЮНІСЕФ

Уляна Гусак, підліток
Фото: Зоряна Стельмах
Уляна Гусак, підліток

Галина Нагорна, НСЗУ Національна служба здоров'я України
Фото: Зоряна Стельмах
Галина Нагорна, НСЗУ Національна служба здоров'я України

Віталій Коблош, заступник генерального директора Центру громадського здоровʼя
Фото: Зоряна Стельмах
Віталій Коблош, заступник генерального директора Центру громадського здоровʼя

співкоординатор руху «Простір свободи».
Фото: Зоряна Стельмах
співкоординатор руху «Простір свободи».

Ольга Масна
Фото: Зоряна Стельмах
Ольга Масна

Фото: Зоряна Стельмах

Проректорка КНУ ім. Тараса Шевченка Ксенія Смирнова
Фото: Зоряна Стельмах
Проректорка КНУ ім. Тараса Шевченка Ксенія Смирнова

Фото: Зоряна Стельмах

студент Нестор
Фото: Зоряна Стельмах
студент Нестор

Фото: Зоряна Стельмах

Ольга Бігун, психологиня БФ «Голоси дітей»
Фото: Зоряна Стельмах
Ольга Бігун, психологиня БФ «Голоси дітей»

Фото: Зоряна Стельмах

Фото: Зоряна Стельмах

Фото: Зоряна Стельмах

Фото: Зоряна Стельмах

Фото: Зоряна Стельмах
Фото: Зоряна Стельмах

Фото: Зоряна Стельмах

Фото: Зоряна Стельмах

Фото: Зоряна Стельмах

Фото: Зоряна Стельмах

Фото: Зоряна Стельмах

Фото: Зоряна Стельмах

шеф-редакторка LB.ua Соня Кошкіна
Фото: Зоряна Стельмах
шеф-редакторка LB.ua Соня Кошкіна

Фото: Зоряна Стельмах

Оксана Збітнєва і студент Нестор
Фото: Зоряна Стельмах
Оксана Збітнєва і студент Нестор

Фото: Зоряна Стельмах

Тарас Шамайда і Лада Булах
Фото: Зоряна Стельмах
Тарас Шамайда і Лада Булах

нардепка Юлія Сірко
Фото: Зоряна Стельмах
нардепка Юлія Сірко

Віта Корнієнко, Соня Кошкіна, Лада Булах, Оксана Збітнєва, Дар'я Герасимчук, Катерина Гольцберг і Дмитро Купира
Фото: Зоряна Стельмах
Віта Корнієнко, Соня Кошкіна, Лада Булах, Оксана Збітнєва, Дар'я Герасимчук, Катерина Гольцберг і Дмитро Купира

Лада Булах, Оксана Збітнєва, Дар'я Герасимчук, Катерина Гольцберг і Дмитро Купира
Фото: Зоряна Стельмах
Лада Булах, Оксана Збітнєва, Дар'я Герасимчук, Катерина Гольцберг і Дмитро Купира

Віта КорнієнкоВіта Корнієнко, журналістка
Реклама