За словами Бідного, низький рівень рухової активності пов’язаний, зокрема, з недостатнім розвитком масового спорту для дорослих. «У нас рівень регулярної рухової активності населення становить близько 15%. Середній показник у Європі — 38%. У країнах із високим рівнем добробуту, наприклад у Нордиках, цей показник становить 60–70%, у Фінляндії близько 80%», — сказав він.
Водночас, за його словами, в Україні фактично немає інституційної форми, яка б системно залучала дорослих до масового спорту.
«Якщо я не ходжу до приватного фітнес-клубу, куди мені сьогодні піти, щоб займатися спортом? Такого місця фактично не існує», — Бідний.
Він говорить, що держава переважно сприймає масовий спорт як дитячий, а спортивні школи часто орієнтовані на досягнення результату та медалей.
«У гонитві за результатом дітей часто настільки виснажують, що вони назавжди йдуть зі спорту й більше не хочуть до нього повертатися. Там головна ціль — медаль», — сказав Бідний.
За словами міністра, змінити ситуацію має допомогти впровадження європейської клубної моделі спорту. Відповідний законопроєкт, за його словами, вже зареєстрований у парламенті, а його обговорення триває в профільному комітеті.
Водночас, держава вже розширює програми масового спорту. Нині ними щороку охоплюють понад 2,5 млн українців. Окремо працює програма «Шкільні ліги», учасниками якої є понад 1 млн дітей.
Окремий напрямок — залучення ветеранів до спорту. Під час дискусії Бідний наголосив, що фізична активність може бути одним із інструментів їхньої ресоціалізації та реабілітації. «Спорт для наших ветеранів є одним із найкращих інструментів ресоціалізації, реабілітації, підтримки здорового способу життя та психологічної підтримки».