Це підтвердила голова Національної служби здоров’я Наталія Гусак, у розмові з LB.ua.
Очільниця НСЗУ коментувала позов Асоціації приватних медичних закладів, зокрема мереж лабораторій Synevo та CSD, до суду та Антимонопольного комітету до них.
Приватні гравці стверджують, що їх обмежують у доступі до держфінансування попри декларації медреформи. У відповідь на це голова Національної служби здоровя Наталія Гусак каже, що справа не у формі власності, а в обмежених грошах держави.
Зокрема, лабораторії скаржились на відносно нові умови від держави, за якими для контракту з НСЗУ замало просто надавати аналізи. Треба мати ще щось додаткове, як-от консультації лікарів. Вони апелюють до того, що такі функції невластиві приватним лабораторним мережам, тому їх так штучно витісняють з держкоштів.
На це голова НСЗУ відповідає, що витіснення немає, це політика держави.
Бо:
а) коштів на все немає, і покрити всі лабораторні дослідження, які виписують українцям лікарі, немоливо,
б) держава вже накопичила достатньо даних, тому на їхній основі й ухвалює свої рішення, зокрема, нововведення щодо додаткових фахівців було продиктовано потребою скорочення неефективних медзакладів;
в) державі цікава комплексна послуга – не просто аналіз, а супровід до і після нього фахівця, щоб пацієнт не випадав із потрібного маршруту;
Загалом, в приватних лабораторій зараз є три шляхи, підтвердила голова НСЗУ:
-
Лабораторії не готові комплексно працювати, додаючи те, що їм не характерне, і, наприклад, взагалі виходять з програми медгарантій.
-
Вони готові, наймають фахівців, надають комплексну амбулаторну допомогу і тоді залишаються на таких умовах.
-
Вони стають підрядниками, скажімо, у великих клінічних лікарнях, і тоді через контракт підрядника отримують контракт з державою.
“Ми декілька років поспіль з ними обговорюємо, що шлях підрядника і виконання договірних відносин в рамках інших надавачів – хороше рішення для такого приватного сектору, – сказала Наталія Гусак. – Рано чи пізно всі надавачі навіть комунальної сфери власності зрозуміють, що виконання договору з НСЗУ – їхня тема номер один для відповідальності керівників. Тому ви можете формувати зв'язки якраз такі, які б говорили, щоб субпідряд був реальним субпідрядом, а не просто галочкою для виконання умов договору. І, зараз, коли ми розкриваємо на основі даних кожен маршрут пацієнта, бачимо, де в нас не виконується повноцінно договір з НСЗУ. Ми показували, наприклад, керівникам онкоцентрів, що гістологія – ось тут, тут немає жодних інтервенцій. Це вказує, що пацієнт зробив її десь в платному сегменті. Для нас це не ОК, бо це є частиною обсягу послуги”.
Повну версію розмови з Наталією Гусак дивіться на нашому ютубі.