Учені сподіваються, що використання алгоритмів для виявлення характерних ознак хвороби та прогнозування відповідних ліків дозволить знаходити ефективні методи лікування «за роки, а не десятиліття».
Про це пише ВВС.
Дослідники Британського інституту досліджень деменції в Единбурзі аналізують дані пацієнтів — зокрема голосові записи й сканування ока, — а також лабораторно вирощені клітини мозку, щоб з'ясувати, чи можна переорієнтувати вже наявні препарати на лікування таких станів, як хвороба моторних нейронів (MND). Це дегенеративне неврологічне захворювання, від якого ще немає ліків.
Стівен Барретт – учасник клінічних випробувань, у якого діагностували MND 10 років тому. Чоловік планував активне життя на пенсії, але почав помічати оніміння в нозі. За кілька років йому встановили MND: «Ця хвороба забирає будь-яке відчуття майбутнього, яке, як тобі здавалося, ти для себе спланував». Тому клінічні випробування для цього є надією, і для себе, і для людей з подібними станами.
Одне з таких випробувань — MND-SMART — передбачає, що кілька препаратів тестують одночасно, а не за традиційною схемою, коли одна група отримує препарат, а друга — плацебо.
Інститут також формує базу даних людей із хворобою Паркінсона, деменцією та MND.
Клініцисти збирають скани райдужки ока та голосові записи, а ШІ використовують для опрацювання й упорядкування величезних масивів даних, щоб виявити зміни, які можуть бути ранніми ознаками майбутніх проблем.
Окрім цього, у пацієнтів-добровольців беруть зразки крові, з яких потім культивують стовбурові клітини у клітини мозку — нейрони.
Уже наявні препарати тестують на численних партіях цих нейронів за допомогою поєднання роботів, традиційного лабораторного обладнання та комп'ютерів зі спеціалізованими алгоритмами.
Ці алгоритми машинного навчання натренували виявляти препарати, які могли б перетворити неврологічний профіль захворювання на здоровий. Препарати, які ШІ рекомендує як потенційно дієві, можуть бути далі включені до клінічних випробувань за участю людей на кшталт Стівена.
Нині існує близько 1500 препаратів, розроблених і схвалених для лікування інших захворювань. Проте, як зазначає виконавчий директор інституту професор Сіддартан Чандран, можливо, навіть один із них може виявитися ефективним для мозку — просто ми про це ще не знаємо.
Оскільки ці препарати вже розроблені й схвалені, їхнє повторне використання може бути простішим, ніж розробка нових формул з нуля. Відкриття нових препаратів і виведення їх на ринок забирає чимало часу — за деякими оцінками, понад 10 років.
Та професор Чандран і його команда переконані: завдяки їхній роботі доступні й ефективні препарати для лікування неврологічних захворювань можуть з'явитися значно швидше.
Це не перше дослідження, яке вивчає, як ШІ може виявляти потенційні рішення, приховані в горах медичних даних. Учені Массачусетського технологічного інституту в Кембриджі (США) використали генеративний ШІ для ідентифікації нових антибіотичних сполук, які потенційно можуть лікувати супербактерії — зокрема ті, що викликають гонорею, — а також такі стани, як хвороба Паркінсона. А у 2024 році дослідники Гарвардського університету розробили модель нейронної мережі під назвою TxGNN, щоб виявляти вже наявні препарати, які могли б використовуватися для лікування рідкісних захворювань.