Міжнародний аеропорт «Київ»двічі звертався до президента і Кабміну по допомогу. Втративши 92% доходу, столичний аеропорт «Київ» може не пережити кризи, спричиненої пандемією. Що чекає другий за величиною аеропорт України – вінтерв'ю гендиректора компанії «МАСТЕР-АВІА» Олега Левченка.
Скільки пасажирів аеропорт «Київ» приймав до карантину та які цифри сьогодні?
На початку року ми вийшли на пасажиропотік 100 тисяч пасажирів на місяць. Щодня здійснювалося приблизно 50 рейсів. Зараз – практичнонуль. Кілька разів на тиждень виконується поштовий рейс на Saab 340 і бізнес-рейси Україною– один-два на місяць. Якщо порівняти з квітнем минулого року, то доходи впали в 10 разів.
Як працюють співробітники?
У компанії «МАСТЕР-АВІА», що відповідає за роботу пасажирських терміналів, обслуговування літаків і пасажирів на пероні, авіаційну безпеку, і в комунальному підприємстві МА «Київ», що відповідає за злітно-посадкову смугу та весь аеродром, – ці два підприємства забезпечують функціонування аеропорту загалом – працюють приблизно 2000 осіб. Від початку карантину в березні ці люди – у відпустці за свій рахунок. Крім того, аеропорт співпрацює з понад 50 підприємствами в суміжних областях, там працюють ще до 8 тисяч осіб.
Зараз в аеропорт на роботу виходять лише ті, хто відповідає за підтримку працездатності інфраструктури. Оскільки аеропорт сам по собі не закритий – закритий тільки пункт прикордонного пропуску – миповинні його обслуговувати. Це до сотні осіб.
Чому аеропорт не законсервований?
Ми зупинили все, що можна було зупинити, але законсервувати повністю неможливо. У терміналах перебувають співробітники, прикордонники, митники, відповідно, системи водопостачання, кондиціонування, пожежної безпеки повинні працювати, і є люди, які за цим стежать. Будівлі повинні охороняти. Завжди на аеродромі є аварійно-рятувальна команда, персонал, який працює для зустрічі та випуску літаків, фахівці наземної служби, служби авіаційної безпеки.
Які витрати на утримання інфраструктури несете в період карантину?
Якщо порівняти з лютим, нам вдалося зменшити витрати десь на 50-60%. За рахунок відпусток співробітників, за рахунок зупинки основних об'єктів, зменшення транспортних витрат, витрат електроенергії, водопостачання. Але це все одно великі гроші.
Свого часу «МАСТЕР-АВІА» вклала в реконструкцію аеропорту приблизно 2,1 мільярда гривень, зокрема кредитних. Вам вдається виконувати зобов'язання за цими кредитами?
Ми змогли домовитися з банком. На період карантину банк відтермінував виплати та зменшив відсотки за кредитом, але щойно буде оголошено про завершення карантину – миповернемося до колишніх умов. І це збільшить нашу видаткову частину майже вдвічі. Нам необхідна допомога.
Є інфраструктурні проєкти, які довелося зупинити або перенести?
У довгостроковій перспективі в нас було будівництво готельного комплексу та бізнес-центру. Обсяг інвестицій – до 100 мільйонів доларів. Було багато інноваційних проєктів і IT-рішень, зокрема пов'язаних з автоматизацією проходження пасажирами контролю на авіаційну безпеку. Діалог із постачальниками триває, але всі проєкти поставлено на паузу.
В одній зі своїх заяв аеропорт «Київ» просив розподілити пасажиропотік із Борисполем 30% на 70% до відновлення докризових обсягів. Що це могло б вам принести і чому не 50 на 50?
Аналітики давали різні прогнози щодо того, коли галузь повернеться до докризових обсягів. Були різні дані – цеі середина 2021 року, і 2022-й рік, а можливо, і 2023-й. Цей період буде складним і для авіакомпаній, і для аеропортів.
Тепер про два аеропорти «Київ» і «Бориспіль», так званий київський авіавузол. Це абсолютно нормальна практика, якщо держава візьме на себе функцію регулювання та розподілу потоків пасажирів, рейсів. Пропорція 30% на 70% дасть можливість обом аеропортам зберегти рівну конкуренцію та забезпечить достатнім пасажиропотоком для стабілізації і подальшого розвитку економіки підприємств.
Ви також просили про пряму фінансову допомогу: 22 млн грн безоплатно щомісяця, субсидія $15 на кожного пасажира, допомога в рефінансуванні кредиту на $28 млн. Прокоментуйте.
22 млн грн – цета мінімальна сума, що допоможе нам зберегти колектив на мінімальних зарплатах, утримувати інфраструктуру й гарантувати безпеку польотів.
Якщо нам вдасться досягти обсягів пасажиропотоку в розмірі 30% раніше запланованого, дохідна частина впаде приблизно на 75%.
Субсидія на пасажирів допомогла б частково компенсувати брак коштів для операційної діяльності та відновлення мережі польотів. Сьогодні в більшості європейських країн застосовується практика дотування аеропортів і авіакомпаній для якнайшвидшого відновлення авіаційної галузі. У нашому випадку практично всі авіакомпанії, що літають від нас, запросили в аеропорту значні знижки (до 80%) на період до відновлення докризових обсягів. За аналогією з європейськими країнами. Водночас в аеропортів зростають питомі витрати на одного пасажира, як у зв'язку зі зменшенням кількості самих пасажирів, так і в зв'язку з новими санітарними вимогами. Тобто патова ситуація: доходів немає, витрати збільшуються і водночас ще необхідно дати авіакомпаніям знижки до 80%, інакше вони взагалі не полетять! Безумовно, без допомоги держави аеропорту не вижити! І ми, керівництво аеропорту, про це вже КРИЧИМО третій місяць, пишемо в усі інстанції...
Що стосується кредиту, пільгові умови за кредитним договором після закінчення карантину закінчаться. І це одразу майже вдвічі збільшить нашу видаткову частину. Рефінансування кредиту – одназі складових заходів щодо запобігання банкрутству.
Ще одне непосильне зараз навантаження для аеропорту – цеподаток на землю. Щомісяця підприємство сплачує мільйони гривень, тому що податок на землю в межах міста значно вищий, ніж у передмісті. Київський аеропорт платить щомісяця стільки ж, скільки платять всі аеропорти України на рік. У сьогоднішній ситуації це смертельно для підприємства. Керівники підприємств звернулися до Київради з проханням зменшити податок. Дуже сподіваємося, що власник, Київрада, почує проблеми аеропорту і піде назустріч у цьому питанні.
На жаль, зараз про розвиток не йдеться. Це питання виживання. Аеропорт «Київ» – другийв Україні за величиною та пасажиропотоком. Єдиний аеропорт, щорозташований у межах міста Києва і дає місту 10 тисяч робочих місць. Наш аеропорт – другийза величиною платник податків серед комунальних підприємств міста. Та й кияни люблять свій аеропорт, нам дуже багато про це пишуть і говорять. Не можна допустити банкрутства аеропорту!
Аеропорти пішли на податкові канікули?
Ми були звільнені від податків у березні, але вже з квітня «МАСТЕР-АВІА» спільно з комунальним підприємством повинні заплатити 3,5 млн грн податку на землю і на нерухомість. Решта податків також залишається. Ми зверталися в перші дні карантину до ДФС України з проханням надання податкових канікул. Нам відповіли, що це не в їхній компетенції, що рішення має бути прийнято на рівні КМ України, на рівні законодавства.
Ви вже довго наполягаєте на встановленні мінімальних ставок за посадку/зліт, обслуговування пасажирів, створення безпечних умов. Є зрушення?
Мінімальні ставки на авіаційне обслуговування (пасажирський збір, збір за зліт-посадку, збір за безпеку), встановлюються наказом Міністерства інфраструктури. До пандемії кожен аеропорт розробляв свої правила знижок для авіакомпаній, щоб мотивувати їх виконувати польоти саме в цей аеропорт. Тепер ми вважаємо, що таких умов немає. Рівні ставок не можуть бути нижчими за собівартість наданих аеропортами послуг. Тим паче в умовах відсутності реальних прогнозів розвитку авіаперевезень. Тому ми наполягаємо на встановленні ставок не нижче як 10 доларів за зліт/посадку за 1 тонну максимальної злітної маси, 10 доларів пасажирського збору та 3 долари за авіаційну безпеку. Ці три опції повинні бути зафіксовані на рівні державних регуляторних органів. Наявність таких правил дасть змогу підприємствам компенсувати їхні втрати та поставить всіх гравців авіаційного ринку в рівні умови. Унеможливить демпінгові маніпуляції.
Є реакція на ваші звернення?
Ми отримали відповідь від Офісу президента і РНБО про те, що звернення передані Кабміну. Ми розуміємо, що Україна не може фінансово підтримувати всі постраждалі галузі, як інші країни. Тому ми пропонуємо: давайте поговоримо про правила гри. Не можете максимально допомогти фінансово – створіть рівні умови та чіткі правила. Це те, що держава може і повинна зробити.
Якщо ваші звернення будуть проігноровані, аеропорт «Київ» доживе до умовного 2023 року, коли галузь вийде на докризові показники?
Вижити аеропорт не зможе. Падіння доходів на 92% можна округлити до 100%. Більше того, якщо кілька авіакомпаній почнуть літати невеликою кількістю рейсів, ми все одно будемо змушені виводити на роботу повноцінні зміни. І нести відповідні витрати. Не зможемо ж ми використовувати частину злітно-посадкової смуги, вона повинна працювати вся. А попереду зима, прибирання снігу, підтримання в постійній готовності до виконання польотів злітно-посадкової смуги, перону, а це знову витрати – реагенти, машини, пальне. І не слід забувати, що будуть введені додаткові протиепідемічні правила, що також збільшать наші витрати. Очевидно, треба буде надати співробітникам і пасажирам маски, антисептики, рукавички, захисніщитки, забезпечити соціальне дистанціювання й інформування.
Якщо держава не допоможе нам фінансово і регуляторно, ми не зможемо вижити. Така ж ситуація в регіональних аеропортах. Відмінність тільки в тому, що в них немає конкурентів. В Одесі, Харкові, Херсоні – поодному аеропорту. У Києві – два. Ми змушені конкурувати, перебуваючи при цьому в нерівних умовах. «МАСТЕР-АВІА» свого часу врятувала аеропорт. Коли державі потрібна була допомога в підготовці до «Євро-2012», прийшов інвестор. Тепер допомога потрібна нам.
Ви готові до відновлення регулярного авіасполучення?
15 червня всі міжнародні та внутрішні рейси повинні бути відновлені. Аеропорт до цього готовий. Технологічно. І морально. Люди втомилися без роботи, з радістю чекають на перший рейс. Але без державної підтримки цей рейс може виявитися останнім...
