Формула "Роттердам+". Чули? І ми теж. Мільйони разів. Про неї говорять навіть попри те, що з початку 2019 року вона вже не діє. Одні згадують про неї і як про здирницьку, через яку чи то держава, чи деякі бізнесмени втратили купу грошей. Інші - як про рятівну соломинку для України, що не дозволила країні замерзнути у 2016 році, забезпечила стабільну роботу енергосистеми, а зараз дозволила б купувати вугілля за найменшою ціною.
Що з цього правда? Ми зібрали все про формулу, назва якої співпадає з назвою голландського міста, і розібралися, як вона вплинула на нашу економіку загалом, та енергетику, зокрема.
Звідки насправді везли вугілля за формулою "Роттердам+"? Чи було там вугілля з окупованого Донбасу? Що таке той самий "плюс"? Та найголовніше – чи змінив щось "Роттердам+" щось для пересічних українців?
Історію формули "Роттердам+" в Україні слід розказувати з початку війни на Донбасі. На непідконтрольній території залишилися більшість вугільних шахт. Всі – зі стратегічно важливим антрацитом, на якому працюють ТЕС. Видобуток його став вдвічі менше. Вугілля перетворилось на дефіцит. Україна впритул наблизилась до енергетичного колапсу.
2015 рік. Віялові відключення світла вже нікого не дивують. ТЕС на межі зупинки. Аби країна не замерзла, вугілля доводиться купувати закордоном. Досі Україна цього не робила – у нас було повного свого, ще й експортували. За якою ціною купувати? В цивілізованому світі є тільки одна ціна – ринкова. У Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), це розуміють і аби зігріти країну та забезпечити світлом, у березні 2016 року затверджують методику, що визначає граничну ціну на вугілля для ТЕС, відому як "Роттердам+". Вперше всім стає зрозуміло, як встановлюється ціна на вугілля. До цього скільки воно вартуватиме вирішували не прозоро, на підставі кулуарних домовленостей.
Принцип імпортного паритету, що його використовуються всі європейські країни, передбачає прозорий і зрозумілий формульний підхід. В Україні методику імпортного паритету (тобто, аналоги формулі Роттердам) використовують, щоб визначити ціну газу, нафтопродуктів, пального для АЕС.
Як рахує формула "Роттердам+"? Ціна вугілля в портах одного з найбільших вугільних хабів Амстердам-Роттердам-Антверпен (індекс API2, який міжнародне агентство Argus встановлює щодня) і той самий "плюс". "Плюс" – це вартість транспортування вугілля в Україну, перевантаження з судна у залізничні вагони і доставки на теплоелектростанції.
Ця формула стає ціновим орієнтиром для українських шахт. Відтоді українські шахтарі змогли продавати своє вугілля за ціною, наближеною до ринкової. І це - допомогло знищити корупційні схеми у ціноутворенні. Адже до того вартість електроенергії регулятор визначав “вручну”, без методики. І це стало бездонним джерелом для корупції і темних схем. В європейській енергетиці, де діє формульний підхід, немає таких схем.
На формульному ціноутворенні в Україні наполягали МВФ та Європейське енергоспівтовариство. Формульній підхід – одне з зобов’язань України в рамках імплементації третього енергопакету ЄС.
Як "Роттердам+" вплинув на нас із вами, звичайних українців? Ніяк! Ціни на електроенергію для населення не змінювались декілька років і є найнижчими у Європі. Утім, противникам формули "Роттердам+" невигідно, щоб люди знали правду.
Експерти та журналісти підозрюють, що тиражування міфів про "Роттердам+" – інформаційна війна, яку ведуть певні бізнесмени через власні ЗМІ. В першу чергу, це власники феросплавних підприємств. У собівартості їхньої продукції витрати на електроенергію становлять 40-50%. Оскільки до запровадження формули "Роттердам+" феросплавні заводи мали пільгові тарифи на електроенергію (у 2012-2014 роках), це дозволяло їм "економити" сотні мільйонів доларів. Загалом же вони споживають приблизно 10% від електроенергії, що використовує промисловість. Тому гіпотеза "про феросплавну помсту" колишнім членам НКРЕКП з боку власників феросплавних підприємств - розслідування НАБУ так званої справи "Роттердам+", яке активізувалося останнім часом - має логічне підґрунтя. На економічну обгрунтованість формули "Роттердам+" вказує й той факт, що в Офісі Президента визнали - зараз найбільш вигідно було б купувати вугілля саме за ціною "Роттердам+".
Ми проаналізували факти, думки та домисли про формулу "Роттердам+", яка не лише передувала старту енергоринку в Україні, а створила умови для переходу на конкурентні ринкові відносини.