Не дивлячись на агресію з боку Російської Федерації в Азовському морі та Керченській протоці, морські порти України вже третій рік поспіль демонструють збільшення вантажообігу, повідомив заступник Міністра інфраструктури Юрій Лавренюк, пише Інтерфакс-Україна.
«За 2016 – 2019 роки перевалка вантажів у морських портах зростає. Так, у 2017 році вантажообіг у портах України збільшився на 0,6%, у 2018 році - на 2 %, а за 6 місяців 2019 року у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року цей показник вже досягає +13 %. В поточному році найкращі показники демонструють морські порти Чорноморськ (121,1 %), Миколаїв (119,5 %), Одеса (112,3 %), Рені (110,6 %), Усть-Дунайськ (218,3 %), Херсон (131,2 %) та Південний (120,3 %)».
За словами заступника Міністра задля розвитку морського та річкового транспорту, Міністерством інфраструктури впродовж 2016-2019 років була проведена низка реформ і заходів, а саме:
- вперше за багато років проводяться днопоглиблюванні роботи в акваторіях морських портів;
- знижено ставки портових зборів на 20 %;
- створено Морську адміністрацію;
- реформується система надання адміністративних послуг;
- реорганізується служба капітанів морських портів;
- вперше, саме у морських портах, стартують пілотні концесійні проєкти;
- розпочато реконструкцію дніпровських шлюзів та днопоглиблюванних робіт на річках України;
- реформується система навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах;
- успішно пройдемо аудит Міжнародної морської організації (IMO) та Європейського агентства з морської безпеки (EMSA);
- відновлено контроль над часткою Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» в статутному капіталі СП «Лотос» у В’єтнамі;
- відновлено контроль над об’єктами нерухомості у м. Відень, які внесені до статутного капіталу ПАТ «Українське Дунайське пароплавство»;
- оновлено Морську доктрину на період до 2035 року;
- приєднання України до міжнародних конвенцій та багато іншого;
Юрій Лавренюк наголосив, що Міністерство інфраструктури стало першим Міністерством, яке впроваджує пілотні концесійні проекти у морських портах. Так, 14 серпня 2019 року Урядом було схвалено рішення про затвердження умов і початок концесії Херсонського морського порту та Спеціалізованого морського порту «Ольвія». 1 вересня 2019 було підписано накази про оголошення концесійних конкурсів: «Новообраний Президент України Володимир Зеленський підтримує дану ідею і поставив завдання перед урядом і Міністерством інфраструктури провести до 1 січня 2020 року пілотні конкурси з передачі в концесію морських портів "Ольвія" та "Херсон". Ми всі маємо зрозуміти одну річ, що держава не є ефективним менеджером. Держава має виконувати лише регуляторні і контролюючі функції. Тобто всі державні стивідори в апріорі мають бути передані або в концесію, або в оренду. Приватизація – це утопія».
За словами Лавренюка, такі морські порти як Маріуполь і Бердянськ, які зараз у зв’язку із військовою агресією РФ знаходяться у занепаді, необхідно віддавати в оренду або концесію: «Концесійні платежі будуть однозначно більші, ніж зараз порти перераховують в держбюджет. Держава від цього тільки виграє. Вона отримує більше прибутку від морських стивідорів, порт розвивається, інвестор інвестує в інфраструктуру порту, обладнання тощо, вантажовласники та перевізники отримують додаткові потужності для обробки вантажів та скорочують експлуатаційні витрати і час для обробки вантажів, а АМПУ зі свого боку має лише забезпечувати належний стан гідротехнічних споруд, достатні глибини і безпеку судноплавства в акваторії морських портів. Все, більше держава не повинна вмішуватись. Це така собі ситуація win-win. Всі сторони залишаються у виграші. Наразі пілотні проекти - це порти Ольвія і Херсон, а далі у нового Міністра інфраструктури пана Криклія вже є проєкти подальшого розвитку і руху в цьому напрямку».
Юрій Лавренюк також підкреслив, що не менш важливою стала реорганізація служби капітанів морських портів: «Мінінфраструктури спільно з ДП «АМПУ» та за участю Морської адміністрації розробило законопроєкт щодо розмежування (розподілу) функцій з реалізації державної політики у сфері безпеки мореплавства. Метою цього законопроєкту є розмежування функцій, спрямованих на реалізацію державної політики у сфері безпеки мореплавства між посадовими особами Морської адміністрації, уповноваженими діяти від імені держави, та капітанами морських портів, на яких покладаються функції забезпечення безпеки мореплавства в акваторії морських портів України. Реалізація положень Закону дозволить забезпечити належне виконання Морською адміністрацією функцій щодо здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою в морських портах і сприятиме впровадженню зрозумілої та прозорої системи управління безпекою судноплавства в морських портах України та відповідатиме міжнародним вимогам та правилам ».
Окрім того, за словами заступника Міністра, Морська адміністрація зробила ще один дієвий крок у напряму реформування морської галузі – відкриття центрів обслуговування моряків ДП «Моррічсервіс». 30 травня 2019 року в Одесі було відкрито перший центр ДП «Моррічсервіс». Його метою є забезпечення зручності та доступності отримання державних послуг у сфері морського та річкового транспорту на одній локації, від проходження державної кваліфікаційної комісії до подовження дії документів, отримання посвідчення особи моряка, свідоцтва на управління малого та маломірного судна, тощо. На даний момент, окрім Одеси, в Україні діє ще один такий центр в Ізмаїлі, а 12 вересня 2019 року в Херсоні відкривається третій. На 2019–2020 рр. до відкриття заплановані також центри в Маріуполі та Києві.
За словами заступника Юрія Лавренюка важливим досягненням є також успішне складання Україною двох «міжнародних екзаменів» -аудиту Міжнародної морської організації (IMO) та Європейського агентства з морської безпеки (EMSA): «Команда аудиторів ІМО визнала добрий рівень нормативно-правового регулювання в сфері забезпечення безпеки мореплавства та захисту морського середовища. Україна показала себе як країну-члена ІМО, в якій вживаються всі необхідні заходи з метою досягнення головної мети – стати передовою морською державою. У нас для цього є всі шанси».
Великим здобутком Міністерства інфраструктури Юрій Лавренюк назваввідновлення контролю над часткою Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» (ДСК «ЧМП») в статутному капіталі СП «Лотос» у В’єтнамі.
«За результатами 3-х річної роботи у 2018 році нарешті було відновлено контроль над часткою Чорноморського морського пароплавства в статутному капіталі СП «Лотос», який було втрачено у 2011 році. Зокрема, отримано дивіденди від діяльності СП «Лотос» за період 2011−2016 років у розмірі 250 тисяч доларів, взято участь у 34-му та 35-му засіданнях Ради СП «Лотос» і переговорах із керівництвом СП «Лотос», прийнято рішення щодо розподілу прибутку підприємства «Лотос» за 2017 рік та аудиту діяльності підприємства з 2016 року по теперішній час. Також призначено представника ДСК «ЧМП» першим заступником генерального директора СП «Лотос» та включено двох представників ДСК «ЧМП» до складу Ради СП «Лотос», - зазначає заступник Міністра.
Окрім того, Чорноморським морським пароплавством вдалось успішно повернути в державну власність 17 об’єктів нерухомості в Одеській області, серед яких: передавальний радіоцентр, складські приміщення, пансіонат ветеранів флоту, школа парусного спорту, нежитлові та адміністративні приміщення. Також було успішно повернуто судно «Лесозаводск», яке наразі здається в оренду учбово-тренувальним центрам.
Юрій Лавренюк також наголосив на успішному відновленніконтролю над об’єктами нерухомості у м. Відень (Австрія), які внесені до статутного капіталу приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство».
«ПрАТ «УДП» успішно відстояло свою власність в Австрії у судовому спорі з Російською Федерацією. Росіяни невідступно намагалися через суди привласнити собі 3 тисячі квадратних метрів земельної ділянки з двома будівлями в елітному районі Відня, поряд з Посольством України в Австрії. ПрАТ «УДП» за багато років судових баталій програло всі інстанції. Але в лютому 2018 р. за підтримки Мінінфраструктури, ПрАТ «УДП» подало апеляцію до Верховного суду Австрії. 22 січня 2019 р. рішенням Верховного суду Австрії скасовано рішення першої та другої інстанцій з позову Російської Федерації. Це велика перемога для України та морської галузі в цілому» - зазначив Юрій Лавренюк.
Окрім того, за підтримки Міністерства інфраструктури, Українське Дунайське пароплавство успішно виграло суд по примусовій ліквідації головного агентства в Угорщині, тим самим зберігши у власності нерухомість в Будапешті, на яку претендувала РФ, та забезпечила працездатність флоту УДП на Угорській ділянці Дунаю.
Юрій Лавренюк також звернув особливу увагу на збільшення обсягів вантажоперевезень річками України. За його словами, ще в 2013 році обсяги вантажних перевезень на річці Дніпро становили 3,5 млн. тонн, а в 2018 році цей показник збільшився до 10 млн. тонн. За січень-липень 2019 року обсяги вантажних перевезення по Дніпру зросли на 31,5 % порівняно з аналогічним періодом 2018 року: «За нашими прогнозами, обсяги перевезень річкою будуть збільшуватись і в Міністерства інфраструктури вже є амбітні цілі збільшити цей показник за 3 роки до 30 млн тонн на рік. Необхідно переносити вантажі з автодоріг на річковий транспорт».
За словами заступника Міністра в Україні також вперше за багато років розпочалось днопоглиблення Дніпра та ремонт шлюзів дніпровського каскаду. Цього року фінансування ДП «Укрводшлях» становить рекордних 163,3 млн грн. Ця сума в 4 рази більша суми, яка виділялася в останні 10 років. «Наша мета - зробити таке фінансування не точково, а системним. Тому, ми очікуємо, що найближчим часом Верховною Радою буде розглянуто законопроєкт «Про внутрішній водний транспорт», яким ми встановимо чіткі правила гри на річці і визначимо чіткі джерела фінансування для розвитку річки. Потенціал річки Дніпро величезний: ми можемо об’єднати TNT-T маршрути, ми можемо відновити Шовковий шлях і морську трасу Е-40, яка з’єднує Балтійське і Чорне море і багато чого іншого. Міністерство інфраструктури готове до активної співпраці з депутатським корпусом для якнайшвидшого прийняття цього законопроєкту та багатьох інших», - підкреслив Лавренюк.