Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" залишився без голови робочої групи з формування основної експозиції.
Виконувач цих обов'язків Дітер Боґнер, провідний спеціаліст з музейного проєктування, припинив співпрацю з Центром восени минулого року.
Про це йдеться в листі Дітера Боґнера членам наглядової ради Меморіального центру, який потрапив у розпорядження LB.ua.
"Мої етичні переконання суперечать бруталістській презентації Іллі Хржановського, яку представили мені як концепцію, згідно з якою ви хочете розвивати Меморіальний центр, - йдеться в листі. - З ідеями, змальованими в презентації, основна експозиція стає схожою на "Голокост-Дісней", а не на місце пам'яті і рефлексії над неймовірною трагедією, що сталася в Бабиному Яру і Східній Європі".
Боґнер стверджує, що метод, запропонований Іллею Хржановським - зіштовхнути відвідувачів з прикордонним досвідом, не підходить Бабиному Яру. Він також зазначає, що анонсована новим художнім керівником Меморіального центру прозорість не відповідає тому, як він був призначений на свою посаду.
Дітер Боґнер очолював Core Exhibition Development Group - робочу групу з формування основної експозиції Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр". Він також відбирав переможців на конкурсі кураторів-дослідників і входив до складу журі архітектурного конкурсу Центру. Боґнер - розробник концепції музейного кварталу у Відні, співпрацював з безліччю світових музеїв, а також з київським "Мистецьким Арсеналом". Викладає у Віденському університеті.
Текст листа повністю (укр.):
"Членам Наглядової раді Меморіального Центру Голокосту "Бабин яр" (далі - BYHMC).
Мої етичні переконання йдуть всупереч бруталістській презентації Іллі Хржановського, яку презентували мені як концепцію, за якою ви хочете розвивати BYHMC.
Наміром цієї презентації, на мою думку, є зіштовхнути відвідувачів з лабіринтами, темними місцями та екстремальними ситуаціями, котрі створюватимуть шокуючі досвіди. З окресленими в презентації ідеями основна експозиція стає небезпечно схожою на “Голокост-Дісней”, а не на місце пам’яті та рефлексії над неймовірною драмою, яка сталася у Бабиному Ярі та у Східній Європі.
На мій погляд, експозиція має обережно звертатись до нашої свідомості і викликати стійке розуміння та викликати саморефлексію, а не брутальною силою збурювати емоції, які компенсуватимуть наявністю дитячого садочка в кінці експозиції. На противагу цій концепції я вірю в множинність поглядів та саморефлексію кожного з нас: що би сталось, якби ми колись зіштовхнулись із ситуаціями, подібними подіям в Бабиному Ярі та Східній Європі протягом Другої Світової війни.
Мій намір – не показувати жорстокі події Бабиного Яру та інших масових вбивств у сотнях фотографій, але дозволити картинам особистого включення та відповідальності постати в свідомості відвідувачів. Тільки тоді експозиція матиме шанс зробити внесок у розвиток наших суспільств.
В експозиції мене цікавить не лише фізична втрата мільйонів жертв, а втрата культурних ресурсів кожної людини та єврейської спільноти в цілому. Три покоління євреїв були вбиті в Бабиному Яру: 1860, 1900, 1920. Ким були ці люди? Щоб пам’ятати про них, ми маємо повернути їм індивідуальність, креативність, щастя і страждання.
Ілля Хржановський вразив вас тим, що просто поверхово скопіював відомі експозиційні методи і можливості залучення аудиторій, які були бездумно взяті з широких просторів інтернету. Презентація хоче створити враження візії, спрямованої у майбутнє. Але це не той випадок, тому що тут бракує найважливішого елементу: вдумливого контенту та чутливості щодо історичного знання. Безліч зібраних тут гасел, я боюся, можуть справити позитивне враження на недосвідчених читачів. Це радше схоже на рекламний текст, ніж на вдумливий і цілісний спосіб поводження з цим трагічним місцем. Метод Іллі – шокувати людей – добре відомий у світі, але, повірте, він неприйнятний для Бабиного Яру. Це місце потребує іншої стратегії.
Прозорість, неодноразово згадана в презентації Іллі, не викликає довіри, адже спосіб, в який він опинився на керівній позиції BYHMC, не відповідає цій методології. Вона, скоріш за все, буде декоративним елементом його методу, а не справжньою партисипацією в її соціо-політичному розумінні.
Через усі перераховані тут причини я не хочу далі жодним чином асоціюватись із запропонованим підходом. Тому одразу після отримання інформації про те, що ви хочете розвивати і адаптувати ідеї Іллі, я проінформував мого клієнта, BYHMC, через його керівників Геннадія Вербиленка та Яну Барінову, про свою відставку з посади голови Групи розвитку основної експозиції (Core Exhibition Development Group).
Упродовж двох місяців співробітництва та відкритої роботи з молодою командою Меморіального центру ми пройшли півшляху до створення сюжетної лінії, яку згодом можна було би передати дизайнерам, медіа-девелоперам та іншим фахівцям, аби створити відповідну форму і атмосферу для донесення контенту [експозиції] до глядача. Але через те, що ви незнайомі з тим, як розвивається експозиція, ви не зможете оцінити два різні підходи адекватно. Я боюся, що ви не зрозумієте ані мого підходу, ані мого ходу думок і дій. Поза тим, як я сказав на початку, відповідно до моїх етичних переконань, я завершую свою роботу в BYHMC негайно.
Однак, я все ж сподіваюсь, ви знайдете спосіб зробити BYHMC місцем, яке зможе зробити внесок в загальносвітове переконання “ніколи знову”.
Щиро
Дітер Боґнер".
Нагадаємо, раніше стало відомо, що в Меморіальному центрі Голокосту "Бабин Яр" немає голови наукової ради - нідерландський учений Карел Беркхоф вирішив не продовжувати свою співпрацю в Центром. Також стало відомо, що минулого року розпустили Громадську раду при Центрі.