25 березня відбулася чергова дискусія із серії "Культура vs. Пропаганда", у якій взяли участь історики Ярослав Грицак і Олександр Зінченко. Модератором виступив Вахтанг Кіпіані.
Учасники обговорили роль історичного знання та історичної пам'яті в житті сучасної України.
Ярослав Грицак відстоював позицію необхідності пропаганди і недоречності радикального поділу пропаганди і науки. "Я не вважаю, що пропаганда - це погане слово. Це нормальний вид людської діяльності, яким можна займатися дуже професійно, - зазначив Грицак. - Я б не протиставляв історію пропаганді... Це рухома шкала. Очевидно, що в умовах війни історика потягне до пропаганди. Але пропаганда буває різною".
Олександр Зінченко зі свого боку зазначив, що українське суспільство не має потреби в історичній інформації. "У Польщі виходить близько 15-ти історичних журналів - популярних, глянцевих. Але є один нюанс: їх купують. А потреба в історичній інформації у нас часто не усвідомлюється або просто ігнорується, оскільки досі, наприклад, не з'явилася необхідність популярних історичних журналів".
Історики також обговорили проблему міфотворчості в сучасній Україні. Грицак розрізняє поняття "міф" і "міт": "Міф - це брехня, якою нами маніпулюють. Такі міфи дуже легко звільнити і проти них треба боротися. Міт - це щось більше, він пояснює ті речі, які ви не можете зрозуміти. Міт - це клей, який склеює суспільство".
Для Зінченка поняття "міфу" теж має негативну конотацію: "Це спрощене і викривлене бачення минулого".
Конспект бесіди можна прочитати на сайті Читомо.
Нагадаємо, організатором дискусій про культуру та пропаганду є львівський Форум видавців, який проголосив це своєю темою цього року. В рамках серії минуло вже п'ять дискусій.