Вчилася у Петриківській школі майстрів декоративного малювання у Тетяни Пати, потім у школі майстрів народної творчості, яка у 1940 році була реорганізована в Київське художньо-промислове училище, у 1987 році вона та її чоловік, народний майстер Іван Скицюк отримали дипломи Московського народного університету образотворчого мистецтва – навчалися заочно.
Марфі Ксенофонтівні на той час було 65 років, а Іванові Степановичу – 80. Марфа Тимченко починала з традиційного декоративного розпису – вчилася у мами, яка розмальовувала печі для всього села, під час навчання в школі дівчина шліфувала техніку розпису, опанувала композицію, колір.
До війни Марфа Тимченко працювала на Коростишівському порцеляновому заводі, з 1953 року - на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі – виконувала важливі державні замовлення, розписувала вази для Мао Цзедуна, Ніксона, Тіто, Брежнєва, Косигіна, Щербицького.
З 1980-х років художниця переключилася на станкові картини – сюжетні і автобіографічні, зроблені в магічно-казковому ключі, пейзажі. У 1979 році вона разом із чоловіком Іваном Скіцюком та донькою Оленою зробили розписи в інтер’єрі магазину «Казка»(вулиця Велика Васильківська, 54) – близько 50 казок малювали майже рік, в кінці 1990-тих новий власник приміщення знищив унікальні мистецькі твори. Марфа Тимченко також розписувала інтер’єр дитячої бібліотеки в Білій Церкві та шкільну їдальню у місті Чкалове Херсонської області.
Померла художниця в 2009 році.
